War Speeches. Россия виновата, и это не обсуждается

Минулого тижня (14–20 листопада) після поразки у Херсоні росія вчергове застосувала терористичні методи війни, обстрілявши українські інфраструктуру та житлові будинки. Цього разу трагегія докотилася до Польщі, де загинуло двоє людей. 

Чергову агресію кремля засудили, а в межах "Рамштайн-7" Україна знову може розраховувати на підтримку союзників.

З минулого понеділка також активізувалася тема переговорного процесу: дмітрій пєсков, угорські посадовці, колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі та офіційний Ватикан натякали, що "час настав". Володимир Зеленський натомість запропонував набір рішень, які би справді гарантували мир. Що ж, якщо москва так хоче переговорів, чекатимемо від неї виконання складових української формули припинення війни.

Але чи хоче кремль миру? Питання, звісно, риторичне, адже поспішно виведених із Херсона військових командувач російських окупаційних військ в Україні сєргєй суровікін уже відправляє воювати у Донецьку область. 

Крім того, схоже, що Іран та росія уклали угоду про виробництво безпілотників на російській території.

Про те, як і з якими викликами минулого тижня боролась Україна, читайте у нашому матеріалі.

У трагедії винна росія

15 листопада російські окупанти випустили по Україні близько сотні ракет. Українська ППО збила понад 70 із них, але 15 об’єктів енергетичної інфраструктури зазнали пошкоджень. 

По всій країні прокотилися екстрені відключення електроенергії, які тривають досі. Також відбулося влучання у житлові будинки — російські терористи вчегове вбили українців у власних домівках. 

За словами дмітрія пєскова, саме так кремль намагається схилити до переговорів українську владу: "Небажання української сторони розв'язувати проблему, виходити на переговори, ба більше, дії української сторони щодо відмови від узгоджених розумінь тексту і так далі, ось це все наслідки".

Однак цього разу війна торкнулася і території Польщі. 15 листопада стало відомо про вибухи у польському селі Пшеводув Люблінського воєводства, що поблизу українського кордону. В результаті атаки загинуло двоє польських громадян. Наразі польське слідство офіційно не встановило, звідки випустили ракету, тож будемо чекати офіційних висновків. Однак уже достеменно відомо, що винна у цій трагадії росія. 

Так, речниця Ради національної безпеки Білого дому Адрієн Вотсон заявила: "очевидно, що стороною, яка несе повну відповідальність за цей трагічний інцидент, є росія, яка обстріляла Україну ракетами". Цю тезу підтримали фактично всі європейські лідери. 

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що "нічого цього не сталось би, якби не агресивна війна росії проти України", а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що "росія несе повну відповідальність, оскільки продовжує незаконну війну проти України". 

Польський президент Анджей Дуда констатував, що "росія відповідальна за цю війну і росія відповідальна за всі нещастя, які є результатом цієї війни". 

А таких нещасть, на жаль, російські терористи приносять багато. Одне з них — збиття рейсу MH17 Boeing 777 біля Донецька — відбулося понад 8 років тому, але перші вироки у цій справі оприлюднили тільки минулого тижня. 

Окружний суд Гааги, зважаючи на тяжкість злочину і необхідність встановлення справедливості, заочно засудив до довічного ув’язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка і доручив забезпечити їх арешт. 

Володимир Зеленський заявив, що вважає важливими перші вироки у справі про збиття літака MH17, проте наголосив на важливості притягнення до відповідальності й замовників. Останніх ми добре знаємо, адже у рішенні Гаазького суду вказано, що так звана "Донецька народна республіка" була контрольованою з боку рф як мінімум з травня 2014 року. 

Сподіваємося, що російські високопосадовці теж рано чи пізно опиняться на лаві підсудних за всі злочини проти України. А початок цьому вже поклала резолюція Генасамблеї ООН, яку підтримали 94 держави світу: "рф має бути притягнуто до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, і що вона повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням шкоди, зокрема будь-якої шкоди, заподіяної такими діяннями".

Фронтова переорієнтація росії? 

У понеділок, 14 листопада, Володимир Зеленський приїхав у звільнений від російських загарбників Херсон. Президент України заявив: "Ми крок за кроком ідемо до всіх тимчасово окупованих територій нашої країни. Звичайно, це важко, це довгий і складний шлях. На цій війні — найкращі герої нашої країни".  

Такий вчинок дуже обурив прессекретаря крємля дмітрія пєскова, який відмовився коментувати візит Володимира Зеленського і нагадав, що Херсон – це нібито територія російської федерації. До того пропагандист уже підкреслював, що "росія не шкодує, що прийняла до свого складу Херсонську область".

Натомість російське видання "Медуза" констатувало – відступ із Херсона став "дуже болісною подією" для еліт рф: "Прийшло розуміння – справжню війну ми програли. Люди починають думати про те, як жити далі, яке місце в майбутньому хотіли б зайняти, яку ставку зробити, на чому грати".

Попри цю неприємну поразку, росія, безумовно, ще не готова повністю залишати окуповані українські території. Це добре розуміють Володимир Зеленський та закордонні партнери України. Так, представник Пентагону підкреслив, що "звільнення Херсона стало значним досягненням для України, але росіяни, схоже, не збираються залишати решту окупованих територій, і за них триватимуть важкі бої. Проте звільнення міста Херсон 2 це значне досягнення і свідчення стійкості, рішучості та наполегливості українського народу і його збройних сил у боротьбі за захист своєї країни".

На думку британської розвідки, "нещодавній відступ рф із західної частини Херсонщини здійснювався досить впорядковано, порівняно з попередніми масштабними відступами росіян протягом війни. Лік техніки, втраченої під час відступу, йде на десятки, а не сотні, і чимало залишеного російські військові пошкодили, щоб техніка не дісталася українським військовим". 

Цей відступ також важливий і тим, що завдяки йому росія намагатиметься посилити, інші, можливо, "більш перспективні" для неї лінії фронту. 

Британці вважають: "ймовірно, рф спробує перекинути частину сил, які вийшли з-під Херсона, для посилення й розширення наступальних операцій під Бахмутом".

Такої ж думки дотримується й американський Інститут вивчення війни, який вважає, що "російські наступальні операції в Донецькій області посиляться в найближчі тижні, оскільки туди прибудуть додаткові мобілізовані військовослужбовці, а також сили, виведені із західної частини Херсонської області". 

Однак, на думку дослідників, "росіяни навряд чи досягнуть значних успіхів в оперативному плані, незважаючи на їхні зусилля, хоча з часом вони можуть захопити Бахмут ціною величезних втрат". Тож, безумовно, Україну чекають наступні тяжкі кроки зі звільнення нашої території.

росія "боїться" публічних переговорів

Цього тижня посилилася дискусія щодо потенційних переговорів з росією. Так, The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела оприлюднив інформацію про те, що нібито радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван "рекомендував команді Володимира Зеленського почати думати про реалістичні вимоги для переговорів з рф. Вашингтон дав зрозуміти Україні, що Київ має як мінімум здаватися відкритим для рішення шляхом переговорів". 

Натомість сам Салліван чітко заявив: "Наша робота — поставити їх (українців — ред.) у найкраще становище на полі бою, щоб, коли і якщо з'явиться можливість для дипломатії, вони були в кращому положенні за столом переговорів". 

Також із самого обсягу допомоги США чітко бачимо, що слова американського посадовця відповідають дійсності. Зокрема, кілька днів тому Джо Байден звернувся до Конгресу з проханням виділити 37,7 мільярда доларів на допомогу Україні у зв’язку з вичерпуванням уже схвалених витрат у межах тимчасового бюджету. Також під час пресконференції на Балі Президент США запевнив, що "вважає звільнення Херсона суттєвою перемогою України" та наголосив, що "Сполучені Штати не вестимуть переговори з рф без участі України".

Читайте також: Мир під ракетним обстрілом. Як Росія намагається схилити Україну до переговорів

Про перемовини говорив і колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі. Він вважає, що може "переконати свого старого друга владіміра путіна сісти за стіл переговорів і припинити війну в Україні" і планує зробити це ще до Різдва. 

"Інші друзі путіна", цього разу в Угорщині, теж педалювали тему таких потрібних для росії переговорів. Глава адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш заявив, що падіння ракети на території Польщі підкреслює необхідність досягнення якнайшвидшого перемир’я між Україною та росією.

Не залишився осторонь цієї теми й офіційний Ватикан. Папа Франциск відзначив: "Як ми підтверджували протягом місяців і як неодноразово заявляв кардинал Держсекретар Паролін, Святий Престол готовий зробити все можливе для посередництва і припинення конфлікту в Україні". 

Варто відзначити, що Володимир Зеленський, який отримував від західних партнерів сигнали щодо бажання владіміра путіна провести переговори, заявив: "Я сказав, що ми запропонуємо публічний формат, бо Росія веде війну проти нас публічно — слава Богу — це спочатку вони говорили: "Це не ми". А сьогодні вони ведуть проти нас відкриту війну. І тому за лаштунками я не хочу мати з ними відносин". 

Натомість у москві такої пропозиції начебто не зрозуміли. Спікер крємля дмітрій пєсков вкотре заявив, що "важко собі уявити взагалі публічні переговори... Таких переговорів не буває. А, тим більше, публічні переговори в такій мірі". Також посадовець укотре збрехав про те, що нібито українська сторона взагалі не хоче жодних переговорів. 

Однак Володимир Зеленський у своєму онлайн-виступі на саміті G20 на Балі запропонував "українську формулу миру", яка передбачає десять складових:

1. Радіаційна та ядерна безпека.
2. Продовольча безпека.
3. Енергетична безпека.
4. Звільнення всіх полонених і депортованих.
5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
6. Виведення російських військ і припинення бойових дій.
7. Повернення справедливості (спецтрибунал та компенсації за збитки).
8. Протидія екоциду.
9. Недопущення ескалації.
10. Фіксація закінчення війни.

Впевнені, що саме на українських умовах і поразкою росії закінчиться повномасштабне кремлівське вторгнення. 

Диктаторів потрібно ставити на місце, адже кожна агресія має бути покарана. Це добре розуміють наші союзники, які вчергове, вже в межах "Рамштайн-7", допомагають Україні перемогти росію, яка неодноразово порушувала всі загальносвітові норми та принципи.