"Красота" игры, или Как наращивается актиукраинский фронт в США

Щоб обмежити вплив розгалуженої мережі підтримки РФ серед інтелектуалів на Заході, необхідно наполегливо переконувати західних партнерів накладати санкції і на російських фундаторів такого впливу. Їхні прізвища загальновідомі.

Сумнозвісні твіти Ілона Маска – це, безумовно, максимально ефективний інструмент політтехнологічного "mass market".

Вони спрямовані на те, щоб суттєво скорегувати у свідомості величезної кількості громадян західного світу ймовірний сценарій, за яким війна Росії в Україні може дійти свого фіналу. Відбувається це наступним чином: у суспільній думці унормовується наратив про необхідність того, щоб Україна пішла на поступки для того, щоб уникнути ядерної війни.

Запуск "зброї масового ураження" в комунікаційний процес, аби примусити Україну сісти за стіл переговорів на прийнятних для путіна умовах, приєднався до більш кастомізованої гри Москви та її партнерів у США. І спрямований він на адміністрацію Байдена.

От лише один фрагмент:

27 вересня соціологічна компанія Data for Progress презентує дослідження, проведене на замовлення Інституту відповідального державного управління Квінсі (The Quincy Institute for Responsible Statecraft).

Згідно з його результатами, більше половини "вірогідних американських виборців" підтримують ідею завершення війни РФ в Україні шляхом переговорів. У перемовинах при цьому провідна роль має належати США. Вони також не виключають певних компромісів із боку України заради термінового завершення війни.

Не виключено, що кордони так званого "брудного компромісу", який обговорюється певними колами американського уряду, якимось дивним чином зафіксовані в твіттері Маска...

Що ми знаємо про виконавця дослідження Data for Progress?

1.  Це реально крута технологічна репутаційно приваблива соціологічна та лобістська компанія. Точність її прогнозів визнає нетворк (мережу контактів – ред.) найвпливовіших медіа США.
   
   Отже, топмедіа люблять Data for Progress. Симпатизує компанії й адміністрація Байдена, яка регулярно цитує результати опитування та аналізу Data for Progress.
   
   
2. Навіть англомовна Wiki називає Data for Progress лівацькою лобістською компанією, яка працює з прогресивістами (ліваками) в Демократичній партії США.
   
   Як і має бути в компанії політичних ліваків, дослідницька адженда Data for Progress концентрується передусім на екології та пошуку шляхів подолання внутрішніх проблем США (соціальних та расових диспропорцій чи, як кажуть сьогодні частіше, розломів).
   
   
3. 27 вересня Data for Progress публікує реліз вже згаданого дослідження. Замовник – Інститут Квінсі.
   
   У ньому йдеться про пріоритезовані внутрішні американські проблеми. Окрім того, дослідження сигналізує про втому більшості виборців від війни РФ в Україні.
   
   Презентація результатів опитування відбулася буквально напередодні того, як у Конгресі мали проголосувати питання щодо схвалення нової допомоги Україні обсягом $12 мільярдів.
   
   Нагадаємо, що вибори до Конгресу мають відбутися 8 листопада 2022 року.

Що ми знаємо про замовника Quincy Institute for Responsible Statecraft (Інститут Квінсі)?

1. Презентаційний реліз дослідження підготувала директорка із зовнішніх зв'язків цього Інституту. Вона напише: "Нарешті після очікуваного успішного українського контрнаступу під Харковом опитування показують, що американці хочуть швидкого завершення цієї війни".
   
   
2. Інститут розпочав свою роботу у 2019 році. Він названий на честь президента США Джона Квінсі Адамса, 6-го президента США, посла США в Росії.
   
   
3. Місія Інституту – підтримувати стриману (не інтервенціоністську) зовнішню політику США.
   
   
4. Унікальним є філантропічний симбіоз політичних донорів створення інституту – ліберала та традиційного симпатика демократів Джорджа Сороса та радикального лібертаріанця Чарльза Коха.
   
   Останній після невдалих спроб розкрутити лібертаріанську партію, з 90-х років минулого століття, традиційно (через відсутність кращого, на його думку) фінансує республіканців та афільовані з ними проєкти. "Forbes" у березні 2021-го назвав Коха 18-ою найбагатшою людиною світу.
   
   Фундаментом для зближення антагоністів у середині 10-х років ХХІ століття медіа вважали бажання і Сороса, і Коха сприяти подоланню внутрішніх розломів США.
   
   На той момент критичним вважався занадто жорсткий закон та, відповідно, провосуддя щодо наркотиків. Від цього масово потерпали передусім "кольорові" бідні та молоді амерканці, які отримували судимість у молодому віці і, відповідно, втрачали майбутнє.
   
   У другій половині березня 2022 року, Koch Industries, конгломерат, яким керує Чарльз Кох, повідомив, що засуджує вторгнення РФ в Україну, але планує залишитися в Росії, бо не може "втекти від співробітників і передати виробничі потужності російському уряду, щоб останній отримував від них вигоду".
   
   
5. Цікавою фігурою є президент Інститутуту полковник Ендрю (Андрій) Басевич, почесний професор міжнародних відносин та історії Бостонського університету. Цей переконаний симпатик концептів "Америка понад усе" та "меркантильного американського націоналізму" є опонентом прагнення США до глобального лідерства (особливо через мілітаризацію політики), а також публічним критиком війни США в Іраку.
   
   Басевич – один із небагатьох американських науковців, тексти яких для медіа США сьогодні цитують медіа РФ та РБ, а на його статті та монографії посилаються ідеологи сучасного російського імперіалізму Караганов, Кортунов, Лук'янов, Бордачов, які перебувають в переліку осіб від НАЗК, що потребують накладання персональних санкцій.

Отже, як кажуть, оцініть "красу гри". Інститут Квінсі, що традиційно "топить" за радикальних республіканців, наймає для дослідження орієнтований на демократів лівацький аналітично-соціологічно-лобістський центр Data for Progress, який люблять медіа та Білий Дім.

Щоб опісля повідомити "через своїх" адміністрації Байдена наступне: ваші виборці вже втомилися від війни, очікують її завершення і, якщо для цього потрібні поступки з боку України, то алілуя.

Але і це ще не все. Щоб інформацію про те, що "Америка втомилася від війни РФ в Україні, і нехай остання щось придумає", ну вже точно прочитали більшість стейкхолдерів, автори інформаційної спецоперації залучили ще декілька аналітичних центрів.

Медіадайджест одного з таких центрів із промовистою назвою "Russia Matters" (при Harvard Kennedy School), що "займається покращенням розуміння Росії та американо-російських відносин серед політиків Америки та зацікавленої громадськості", я читаю дуже давно.

Втім, "Russia Matters" зробив невеликий "подарунок" споживачам контенту і поінформував мене, що поряд із американцями переговорів прагне і майже половина росіян, але вже згідно дослідження російського Левада-центру.

Інформації про те, чого хочуть українці, в дайджесті не було...

Який вихід?

Безумовно, розбудова постійної комунікації українських науковців та експертів із колегами за кордоном. Це – must. Але процес довгий: потребує розбудови довіри, і результат буде не завтра.

Швидше можна зробити наступне: наполегливо переконувати іноземних партнерів накладати санкції не тільки на російський бізнес, політиків та посадовців, але й на представників російської інтелектуальної еліти.

На тих, що доклалися не лише до створення ідеологічного бекграунду сучасної РФ, а й створили та підтримують розгалужену мережу лояльних до РФ науковців та наукових осередків на Заході.

Якщо зараз їх не кенсельнути, то путіна не буде, а мережа залишиться…

Наталія Кононенко, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, NOKS FISHES