6 советов, как коммуницировать с иностранными лидерскими сообществами
Одним з важливих компонентів діяльності Аспен Інституту Київ в умовах повномасштабного російського вторгнення став міжнародний напрям. Разом з іншими Аспен Інститутами світу ми створили майданчик для комунікації між українськими та закордонними лідерами – Ukrainian Dialogue.
У колонці ділюся висновками після 12 проведених дискусій. Ці роздуми будуть корисними всім, хто шукає або прагне шукати підтримки України за кордоном. Крім того, системний міжнародний діалог буде не менш важливим, ніж зараз, у процесі відновлення України.
Підтримка не може бути безумовною, треба пояснювати, чому перемога України важлива і для наших партнерів
Ця війна вже стала особистою справою для кожного з нас. Свої життя за країну віддають найкращі, найвмотивованіші, найактивніші українці. А російські війська щодня вбивають цивільних.
Кожен з нас втрачає близьких, знайомих та друзів. Це важко прийняти з емоційної точки зору, але наші партнери сприймають російське вторгнення на територію України по-іншому. Звичайно, вони підтримують Україну і ми відчуваємо це кожного дня, але ця підтримка не є чимось безумовним.
Підтримка іноземних колег закінчується там, де починається їхня власна критична зона безпеки усталеного способу життя та світосприйняття, яких люди схильні дотримуватися.
Недостатньо лише чітко артикулювати потреби нашої країни, треба пояснити, чому залишатися з Україною важливо для держав, які нам допомагають. Водночас, маємо бути готовими до незручних питань, які можуть прозвучати у відповідь.
Важливим у цьому контексті залишається питання санкцій. Нафтогазова сфера все ще приносить російській економіці близько ста мільярдів доларів.
Безумовно припинення закупівель російських енергетичних ресурсів передбачає певні незручності для Західної спільноти. Водночас, треба усвідомлювати, що Росія використовує ці ресурси як інструмент шантажу для просування свого порядку денного. Наприклад, у травні РФ перервала постачання газу до Польщі та Болгарії, не продовжуючи з ними контракти.
Крім того, як і будь-яка імперія, Росія постійно прагне розширення. У подальшому жертвами агресії можуть стати і країни НАТО, і члени Європейського Союзу.
Військову машину країна-агресор фінансує, зокрема, за рахунок продажу тих самих енергетичних ресурсів. Запровадити санкції у цьому контексті важливо тому, що втрати, які світ може понести через продовження війни, значно вищі, ніж втрати від їх незапровадження.
Необхідно підібрати правильні слова, які, правдиво описуючи ситуацію, допоможуть викарбувати схильність громадян країн-партнерів засвідчити готовність понести фінансові втрати на рівні домогосподарств, аби підтримати свій уряд в зусиллях підтримати Україну. Це діалог про цінності.
Також надзвичайно важливо давати у таких розмовах розуміння глобальної картини, пояснювати, що порушення кордонів однієї країни призведуть до краху глобальної безпекової системи і обов’язково потягнуть за собою наступні порушення кордонів інших суверенних країн.
Маємо пояснювати навіть речі, які нам здаються абсурдними
Росія витрачає величезні ресурси на пропаганду. Протягом десятиріч росіяни створювали майданчики для розповсюдження дезінформації, корумпували політиків, журналістів та цілі медіа, розвивали масштабну мережу ботів.
Наївно вважати, що пропагандистська машина окупантів орієнтована лише на внутрішнього споживача або Україну, на яку Російська Федерація напала.
Росія отруює інформаційний простір в усьому світі, впливаючи на формування світосприйняття усіх прошарків суспільств на усіх континентах.
У події з Аспен Інститутом Мексика брали участь члени місцевого парламенту, провідні підприємці, представники сфери медіа, громадські активісти (переглянути ключові думки того обговорення можна тут).
Один поважний учасник цілком серйозно ставив питання про геноцид росіян, який начебто вчиняв полк "Азов" на Донбасі. З великою вірогідністю, ця людина не була агентом Кремля або ідеологічним прихильником "руського міра". Вона орієнтувалася на інформацію, яку отримує з телебачення, соціальних медіа та інших доступних джерел. Тут варто зазначити, що російська телекомпанія Russia Today (RT) роками надавала, і досі надає свій контент близько 70 місцевим та національних іспаномовним каналам.
Також RT транслюється у мінімум 315 готелях іспаномовного світу, зокрема у Мексиці. За словами ще одного з учасників, за невідомих причин цей канал входить у п’ятірку перших у певних готелях.
Наш досвід просування подкасту, створеного на основі головних тез дискусій, теж доводить, що і мексиканський, і румунський, і італійський, і інші сегменти соціальних мереж буквально наповнені російськими наративами. Ми переконались, що не лише армія ботів робить атаки на наші просвітницькі діалоги, а і цілком реальні. Справжні люди стають інструментом поширення токсичних маніпуляцій та пропаганди.
Ми чітко усвідомлюємо, що лідери є мостом до своїх суспільств – до них прислухаються, на них орієнтуються. Водночас, вони теж можуть бути під впливом російської пропагандистської машини. Спокійно та спираючись на факти, ми маємо пояснити їм реальний стан справ. І у цьому сенсі треба бути готовими до болючих для нас реакцій і працювати навіть з найабсурднішими та найнеприємнішими наративами. Працювати спокійно, з аргументами та системно. Правда — наша зброя.
Читайте також:
Блокування державних російських медіа. Чи ефективно перекривають кисень пропаганді?
War Speeches. 190 днів пропаганди, або "Еволюція" заяв російських політиків
Ми маємо говорити не лише про російсько-українську війну, а й про майбутнє світу
Ще один висновок – вже зараз важливо говорити з представниками країн-партнерів про майбутнє. Лідери закордонних суспільств не оцінюють відносини лише з позиції "тут і зараз", вони дивляться на них у довготривалій перспективі. Їм треба розуміти, що після перемоги Україна залишиться цінним партнером, а не відкотиться назад – ми зростатимемо разом, формуючий кращий світ.
По-перше, ми маємо планувати відновлення нашої країни та вести діалог про нього. І не просто відновлення, а творення нової України з урахуванням найкращих практик у правосудді, архітектурі, містобудуванні, енергозбереженні, розвитку охорони здоров’я, освіти та культури тощо.
Безумовно, візія цього відновлення має надходити від українського суспільства та представлятися фахово, зрозумілою для партнерів мовою. Водночас, підтримка партнерів і, зокрема, фінансова уможливить її реалізацію, що дасть безліч можливостей країнам-партнерам також проявити себе, зокрема, створюючи нові робочі місця.
По-друге, мені дуже резонує думка, що ми самі маємо позиціонувати себе партнером, а не жебраком. Засвідчуючи, що ми здатні взяти і беремо своє життя, життя своєї країни у свої руки, ми змінюємо ставлення до нас з боку інших на краще, викликаючи їхню повагу.
Варто постійно акцентувати увагу на нашій готовності співпрацювати з демократичним світом у подальшому. І після відновлення теж, бо ми спроможні запропонувати якісну додану вартість в багатьох вимірах.
У контексті інтеграції у європейські ринки, у контексті енергетики, у контексті безпеки (як фізичної, так і продовольчої), у контексті наших неймовірних людей, чиї таланти збагатять будь-які сфери діяльності інноваціями та підприємницьким духом.
Читайте також: Френсіс Фукуяма: "Україна є джерелом натхнення для всього вільного світу"
Англійська – наш головний інструмент у донесенні правди про Україну
Цей висновок найпростіший, але ця простота не робить його менш важливим чи менш практичним. Я почну з найпростішого висновка, але ця простота не робить його менш важливим чи менш практичним. Ми не зможемо пояснити нічого світу, якщо він не буде нас розуміти.
Говорити однією мовою з тими, хто нас слухає – обов’язкова умова, якщо ми хочемо донести правду про Україну та будувати спільне майбутнє з демократичним світом. Не буду перераховувати всі способи вивчення або покращення рівня англійської. Скажу тільки, що без його знання всі описані у цій колонці уроки та поради не матимуть сенсу. Це стосується всіх: керівників громад, підприємців, громадських діячів, журналістів, діячів культури чи експертів з інших сфер.
Дипломатична та культурно-інформаційна робота з іншими країнами має бути системною
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми приділяли неналежну увагу відносинам з багатьма країнами. З одного боку, це цілком природно: Україна фокусувалася на вибудові зв’язків з державами, які знаходяться ближче, можуть мати прямий вплив на український порядок денний, здаються у певному сенсі зрозумілішими.
З іншого, світ став настільки глобальним і взаємопов’язаним, що контекст будь-якої події і, тим більше, повномасштабної війни не обмежується сусідніми країнами чи одним континентом.
Зараз нам дуже важко вибудовувати відносини з географічно віддаленими країнами з нуля, але це треба робити. Тим більше, ворог, на відміну від нас, десятиріччями проводив таку роботу. Найяскравішим прикладом, який підтверджує цю тезу, для мене став африканський континент. Головні тези спільної дискусії Ukrainian Dialogue з Аспен Ініціативою Африка – Найробі можна переглянути тут.
За словами Максима Субха, Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки, Росія має більше 40 посольств на території африканського континенту, Україна — 10. У своїй пропаганді росіяни привласнюють всі здобутки радянсько-африканських відносин. Насправді, значний внесок у їхню побудову робила Україна, яка була і залишається житницею всього світу, зокрема багатьох африканських країн.
Читайте також: Позбавити агресора тихої гавані: чому важливо заарештувати активи Росії не тільки на Заході
Ще одне відкриття: частина африканців і досі сприймають Україну та Росію як щось неподільне через наше колоніальне минуле. Модератор діалогу між українськими та африканськими лідерами навіть процитував імперського поета Пушкіна наприкінці зустрічі. Він не хотів образити нас таким чином, у його світосприйнятті просто немає розмежування між російською та українською культурами.
Дипломатична та культурно-інформаційна робота з усіма країнами, і особливо тими, які мало знають про Україну, має бути системною. Варто звернутися до базового правила будь-яких комунікацій: постійно повторювати ключові повідомлення, щоб адресат сприйняв та зрозумів їх. Обмежуватися однією зустріччю, чи одним Zoom-дзвінком не можна, діалог має бути неприпинним.
Формування та розвиток горизонтальних зв’язків між лідерами – гарантія успіху у стратегічній перспективі
Як суспільство ми вчимося формувати горизонтальні зв’язки. Досвід Революції Гідності, розвиток волонтерського та добровольчого рухів, формування активних бізнес-спільнот доводять, що нам непогано вдається. Повномасштабне російське вторгнення поставило перед нами задачу вищого рівня.
Тепер йдеться про формування горизонтальних зв’язків як серед українців, так і з представниками закордонних спільнот. Так чи інакше всі ми створюємо свої мережі підтримки України. Якщо кожен українець буде мати у своїй мінімережі 10 громадян інших країн – загальна кількість прихильників нашої держави складе 440 млн в усьому світі.
Справжнє партнерство неможливе без двох речей: довіри та постійної взаємодії. При цьому, взаємодія обов’язково має бути двосторонньою. Адже комунікація передбачає рух в обидві сторони. Зараз навколо досить багато інформування, але мало можливостей почути реальні історії реальних людей та поставити їм питання.
Аспен Інститут Київ продовжує співпрацю з міжнародними партнерами — наприклад, через лідерські діалоги щодо європейського майбутнього України, щодо кліматичних викликів світу, щодо безпекового порядку. Будь які якісні стосунки базуються на принципі "give and take", на якісній відвертій комунікації.
Україні потрібна суттєва підтримка світу, і кожен з нас в міру своїх сил сьогодні має ставати амбасадором країни та будувати мережу її підтримки.
Аспен Інститут Київ є своєрідним мостом між громадянським суспільством та представниками держави, тому має можливість залучати до діалогу активних представників різних сфер.
Також наш Інститут входить до міжнародної мережі партнерів, які теж працюють з лідерами своїх суспільств. Спільно з іншими Аспен Інститутами світу ми створили майданчик для комунікації між українськими та іноземними лідерами — проєкт Ukrainian Dialogue.
З квітня ми провели 12 панельних дискусій, залучивши до діалогу 1400 осіб, які приймають рішення у своїх країнах та громадах. Діалоги отримали широке охоплення – більше 200 тисяч людей. Мета цих подій — не лише дати закордонним лідерам розуміння причин, наслідків та подій російсько-української війни, а й поділитися з ними конкретними запитами про підтримку.
Усі діалоги об’єднує прагнення цивілізованого світу і далі залишатися з Україною, захистити свободу та гідність, домогтися миру в Європі та безпеки для світу.
Юлія Тичківська