Крымская платформа – наш дипломатический Рамштайн
24 лютого, коли росія розпочала повтомасштабне вторгнення в Україну, здавалося, що усі наші страшні сни стали реальністю. Нам довелось зіштовхнутися зі страшним болем і вітчаєм віч-на-віч.
Напад 24 лютого - за два дні до відзначення в Україні Дню Спротиву Криму російський окупації - змусив нас зрозуміти, що кримські події 2014 року були тільки початком. Тоді не тільки українці, але й весь світ перебував в стані шоку та майже паралічу без спроможності дати необхідну відсіч.
Тепер всі розуміють, що 8 років росія почавши з Криму готувалась до наступної фази війни, а спроби світу цивілізовано "розмовляти", Путін сприйняв як слабкість та "відкриті вікна" вдертись далі в чужий дім. Тепер для всіх нас немає нічого важливішого, ніж перемогти ворога на полі бою. Проте існують механізми, які доповнюють зусилля наших Збройних сил.
Започаткувавши рік тому Міжнародну Кримську платформу (КП) 47 держав домовилися об’єднати свої зусилля і допомоги нашій державі повернути український півострів. Цей рік ми працювали з країнами, доводячи незручну для росії правду про Крим.
Українцям також важливо розуміти, що політика невизнання спроби анексії Криму - це не даність, а кропіткий труд дипломатів України.
За кожним приєднанням до Декларації КП стоїть істерика москви та відчайдушні спроби завадити з боку російських дипломатів, справедливість та міжнародні правила й право, а також сумлінна робота українських дипломатів.
Через кілька днів - 23 серпня 2022 року, Президент України знов збирає учасників Міжнародної Кримської платформи, цього разу – за віртуальним столом. Кількість учасників тепер буде більшою, географія КП ширшою, а розуміння злочинів росіі глибшими. Ми матимемо нові країни з усіх континентів, лідери яких разом із Президентом України здійснюватимуть колективний акт відновлення справедливості та відданості миру, який Україна тепер захищає від агресора.
Кримська платформа - це не лише міжнародний форум, це механізм, який у цей вирішальний для України момент історії консолідує союзників та посилює підтримку нашої держави на всіх можливих майданчиках та рівнях.
З 2021 року питання деокупації Криму набуло нової динаміки в Україні. КП стала поштовхом та парасолькою внутрішніх політичних та законодавчих рішень. Була схвалена Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, заснована Міжнародна Кримська платформа, відкритий Офіс Кримської платформи на базі Представництва Президента в АРК, активізована відповідна робота на законодавчому рівні - закон про корінні народи України, коли такими визнали караїмів, кримчаків та кримських татар.
Буквально днями при Президентові України була створена Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції Криму. Це від самого початку закладалось в архітектуру КП та має посилити координацію всіх стекхолдерів внутрішньо. Це дуже важливо для зовнішньополітичних задач, які ми ставимо по Криму.
Впевненої перемоги та швидкої деокупації не буде без консолідованої позиції світу. Міжнародна Кримська платформа вже об’єднала 48 країн з різних континентів навколо конкретних і прагматичних кроків – сьогодні, тут і зараз.
Кримська платформа – це дипломатичний Рамштайн, який спрямований на деокупацію Криму.
Ще до початку війни зовнішньополітична команда України почала створювати гнучкий пояс безпеки навколо нашої держави. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба неодноразово наголошував, що система союзів допомагає Україні ефективно захищати власні інтереси, бути суб’єктним та проактивним гравцем на міжнародній арені. Окрім Міжнародної Кримської платформи, варто згадати Квадригу, Люблінський трикутник, Асоційоване тріо.
Ми не чекали поки двері НАТО відкриються самі собою, ми бачили брак політичної волі партнерів, а тому посилювали позиції України тут і зараз. Гнучка система союзів допомогла нам вистояти та об’єднати світ навколо перемоги України.
Читайте також: Наш біль та наш бій. Навіщо потрібна "Кримська платформа"?
Кримська платформа має глобальне значення. Спроба анексії Криму була не регіональною, а світовою проблемою, гучним дзвоном, а не дзвіночком для міжнародної спільноти. Російська окупація зламала долі тисяч кримських татар, які стали жертвами нелюдських політичних репресій. Не всі оцінили масштаб катастрофи.
В результаті Кремль перетворив Чорне море на театр військових дій, шантажує світ голодом і ядерною зброєю, цинічно вбиває мирних людей у центрі Європі. І все це – на початку 21 сторіччя. Росія – глобальна загроза. Ми донесли цей меседж до різних країн з різних континентів, а не тільки до західних демократій.
Україна та світ протистоятимуть екзистенційним викликам разом завдяки об’єднавчим зусиллям у межах Кримської платформи. Деокупація Півострова – це одна з передумов відновлення глобального правопорядку, узгодженого після ІІ світової війни.
Без звільнення Криму не буде дієвих інститутів безпеки, які швидко реагують на загострення імперської хвороби, попереджають масові вбивства та ракетні удари по мирним містам.
Україна готова бути драйвером процесу відновлення міжнародного правопорядку, заснованого на відповідальності, чітких гарантіях безпеки, безапеляційному захисті людської гідності та свободи, незалежно від географії та "політичних обставин".
Сьогодні вже для всіх стало очевидним, що війна росії проти України розпочалася не 24 лютого, а ще в 2014 році, коли росія підступно захопила Кримський півострів.
І тут я би хотіла процитувати Президента України Володимира Зеленського, який сказав, що окупацією Криму почалася війна росії проти України, і її завершення має включати де-окупацію Криму.
Тож наступного року в Бахчисараї!
Еміне Джеппар
