"Русская уже не борзая": как менялась риторика роспропагандистов с начала войны
В Україні створили інструмент, який дозволяє відслідковувати російську пропаганду та її динаміку за ключовими словами.
За його допомогою можна відстежувати настрої прокремлівських пропагандистів у ЗМІ та соціальних мережах: як вони змінюються в залежності від ситуацій на військовому, інформаційному та дипломатичному фронтах.
Дашборд буде корисний для використання різній аудиторії. Журналісти, блогери, громадські діячі зможуть використовувати зібрані дані в інформаційних матеріалах та аналітичних документах.
Водночас уповноважені державні органи можуть використовувати інформацію зокрема для побудови ефективної української інформаційної стратегії задля протидії ворогові.
Перейти на дашборд інструменту та самостійно працювати з даними можна за цим посиланням.
24 лютого 2022 року росія здійснила не лише широкомасштабний наступ на Україну. Вона з новою силою вдарила по нашій державі різноманітними прокремлівськими наративами, що поширювалися у найрізноманітніший спосіб, але повторювали насправді лише те, що в інтересах рф.
Так, за допомогою прокремлівських наративів, пояснювався початок "спеціальної військової операції" в Україні, її цілі та завдання, обґрунтування, плани… Та й власне самі ключові слова "спеціальна військова операція на Україні" – це вже елемент наративу.
Команда громадської організації "Гідно" зібрала величезний масив даних та проаналізувала, хто і в який спосіб воює проти України на інформаційному фронті.
Результати виявились доволі очікуваними. Наприклад, традиційно прокремлівською риторикою мовлять центральні та регіональні російські пропагандистські медіа та соціальні мережі. Водночас були зафіксовані й несподівані моменти, що цілком можуть вказувати на певну розгубленість чи невизначеність ворога під час нової фази російсько-української війни.
Прокремлівський сценарій часто збивався та в деяких моментах був на межі повного фіаско, що позначалося як на загальній інформаційній картині, так і на публічних промовах дійових осіб, відображених у медіа.
Отже, з 24-го лютого Україну накрила нова потужна хвиля кремлівської пропаганди з високою частотою використання агресивних ключових слів у наративах: "денацифікація", "демілітаризація", "українські націоналісти", "київський режим" і "режим Зеленського".
Але з плином часу ця хвиля змінилась на зовсім іншу з використанням значно менш войовничих ключових слів: "переговорний процес", "звільнення Донбасу", "імпортозаміщення" тощо.
Дуже наочно зміну риторики кремлівської пропаганди демонструють наступні графіки, взяті з найбільш популярних сайтів, які поширюють кремлівську пропаганду: "Риа", "Царьград", "Московский Комсомолец", "Комсомольская правда", "Рен.tv", "Спутник", "Первый канал" и "Правда.ру".
Можна побачити, що агресивна лексика (на кшталт "демілітаризація" чи "денацифікація"_ та вимоги нейтрального статусу України на початку повномасштабного вторгнення звучали в наративах у 5 разів частіше, ніж "переговорний процес".
Водночас вже на початку червня ключовий "переговорний процес" почав використовуватися втричі частіше, ніж "денацифікація", "демілітаризація" і "нейтральний статус" разом узяті. Це може свідчити про бажання підготувати людей до необхідності переговорів та до відсутності "тотальних перемог".
"Якщо взяти в розрізі одного конкретного видання, то "наприклад, ключове слово "денацификация" на сайті "Московский Комсомолец" 24 лютого використовувалося в різних публікаціях 250 разів. Тоді як 23 червня було лише 4 використання.
І в цей же момент величезний стрибок словосполучення "захист Донбасу" – з 6 до 16 тисяч згадувань лише на вісьмох пропагандистських сайтах той тиждень, коли росія начебто "в рамках доброї волі" залишила Київщину та Чернігівщину", – зазначила волонтер проєкту зі створення інструменту Людмила Мадамінова.
Також на початку квітня 2022 року в росії стали менше говорити про "демілітаризацію", але значно більше про "захист російськомовного населення. Це може свідчити про виправдання переходу до нової фази війни з акцентом на Донбас.
І якщо на початку більше говорили власне про "захист російськомовного населення", то згодом риторика змінилась на "утиски російськомовного населення".
Що стосується стану російської економіки після накладення санкцій, то якщо під час виведення військ із північних областей України пропагандисти багато писали про залежність іноземних країн від російських енергоносіїв, то вже згодом значно частіше почало використовуватись імпортозаміщення, що може свідчити про поступове визнання залежності росії від імпорту.
Те, що санкції дійсно працюють, демонструє збільшення кількості пояснень прокремлівськими медіа та Телеграм-каналами своїм читачам, наскільки важливі "імпортозаміщення" та "паралельний імпорт".
Також можна простежити цікаву тенденцію: чим менше в російських пропагандистів ключових слів у наративах про "успіхи спецоперації", тим більше наративів про те, що росія збирається завдавати ударів у відповідь по "центрах ухвалення рішень".
А ще публікації про "успіхи у спецоперації", які так масово створювались на початку війни, тепер значно поступаються за кількістю публікацій про тотальну зростаючу "русофобію".
Загалом, цінність проєкту в тому, що тепер в Україні є інструмент, через який можна постійно відстежувати як появу нових ресурсів, які можуть мати ознаки пропагандистських, так і аналізувати пошукову видачу взагалі.
А за інтенсивністю використання ключових слів можна зробити висновки про те, до чого генератори пропаганди в той чи інший момент готують свою аудиторію. Тобто можна відслідковувати настрої російської влади та навіть мати певне підґрунтя для прогнозів.
Читайте також: Іноземці на службі кремлівської пропаганди: як влаштована система медіа-підтримки війни росії проти України
Є ще й непублічна частина інструменту, яка дозволяє зокрема вивантажити всі тексти публікацій за будь-яким ключовим словом у будь-який період. Це корисно для того, щоби глибше проаналізувати зміст російської пропаганди і навіть для автоматизованої аналітики.
Ну й насамкінець цей інструмент – невичерпне джерело та база даних для отримання інформації в різних розрізах для використання в інформаційних та аналітичних матеріалах. А найголовніше – для використання при формуванні державної інформаційної політики.
"Цю базу можна аналізувати, досліджувати під різними кутами, виявляти джерела поширення, а також слідкувати за динамікою. Головне, що це відбуватиметься автоматично та постійно. Таким чином, ця база буде цікавою як для державних установ з метою формування інформаційної політики держави, так і для журналістів, які будуть використовувати ці дані у своїх публікаціях та телевізійних сюжетах.
Аналіз російської пропаганди наразі дуже важливий для нашої держави, оскільки розуміння того, яким чином діє ворог, дозволяє нам вибудовувати ефективну стратегію інформаційної політики в умовах війни. Тому подібні дані становлять інтерес для наших органів державної влади.
Наразі ми співпрацюємо з РНБО і надаємо наші дані, які можуть використовуватися в якості джерела даних для більш глибокого подальшого аналізу. Таким чином, співпраця державних інститутів та громадянського суспільства посилює здатність держави до захисту у ситуації збройної агресії", – зазначає Олександр Волошин, директор ГО "Гідно" та керівник проєкту зі створення інструменту.
Інструмент створюється ГО "Гідно" в межах проєкту "Моніторинг кремлівських наративів та пропаганди в українських ЗМІ, соціальних мережах та у публічних виступах осіб. Фаза 1" та фінансується за проєктом "Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства", що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу".
Людмила Євсєєнко
