Информационная изоляция Донбасса, или Еще один "грех" Facebook
Повномасштабне вторгнення російської федерації 24 лютого створило нові виклики для комунікації влади з суспільством.
Через засилля фейкових новин, блокування роботи ЗМІ на тимчасово окупованих територіях та ворожі інформаційно-психологічні спецоперації українське суспільство потребувало якомога більш доступного, зрозумілого, а головне – правдивого джерела інформації.
У цих умовах соціальні мережі стали одним із головних інструментів для оперативного отримання новин. Про це свідчать дані соціологічного опитування ОПОРИ.
Так, 76,6% громадян після 24 лютого отримують інформацію безпосередньо зі соцмереж: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, Twitter, TikTok, Viber.
Утім, робота цих технологічних компаній в умовах війни далека від ідеалу, а їхні правила модерування контенту іноді навпаки обмежують вільний обмін інформацією та сприяють поширенню російської дезінформації.
Із початком повномасштабного вторгнення компанія Meta (Facebook, Instagram, Messenger) неодноразово змінювала свої політики публікації та модерування контенту, про що ОПОРА детальніше розповідала у цьому матеріалі.
Однак ми помітили ще одне нововведення, не відображене у жодній політиці та новинах компанії. Ця зміна обмежує вільне поширення інформації серед українських користувачів.
Однак почнімо з передісторії.
Передісторія
У 2019 році, напередодні чергових виборів президента, компанія Meta запустила Бібліотеку політичної реклами в Україні. Цей ресурс привідкрив завісу політичних діджитал-комунікацій.
Разом із інформацією про витрати політиків на рекламу українці отримали доступ до інформації про всі рекламні повідомлення й дані щодо налаштування таргетингу.
Аналіз цих даних показав: українську політичну рекламу не показували користувачам в АР Крим.
Зокрема, жодне місто окупованого Криму не можна було віднайти у спадному списку або ж обрати як локацію на карті. Якщо ж користувач намагався це зробити, він отримував таке попередження: "Ця локація не доступна для таргетування."
На інформаційних сторінках Facebook опублікував інформацію про виключення українського Криму та Севастополя з глобального таргетингу.
Однак, крім користувачів з АР Крим, із глобального таргетингу, схоже, також виключили окуповані території ОРДЛО.
Зокрема, якщо намагатися таргетувати рекламу, наприклад, на користувачів із Донецька чи Луганська, Facebook повідомляє про неможливість це зробити.
Фактично йдеться не лише про заборону таргетування на користувачів з окремих міст на тимчасово окупованих територіях. Якщо налаштовувати таргетинг реклами по всій території України, вона не буде доступна в Донецьку та Луганську.
Втім, на відміну від Криму, жодної інформації про виключення ОРДЛО з глобального таргетингу немає, як і жодного публічного пояснення чи позиції Meta стосовно запровадження подібної заборони.
Нові заборони
Після 24 лютого задля безпеки користувачів Meta одразу ж приховала раніше публічну інформацію про замовників політичної реклами. Але, як виявилося, це були не єдині зміни у політиці компанії щодо рекламних дописів.
Аналіз даних політичної реклами показав, що українські користувачі з Донецької та Луганської областей перестали взаємодіяти з рекламою після 25 лютого.
На візуалізації зображено кількість переглядів політичної реклами Facebook-користувачами з Донецької та Луганської областей з 1 лютого до 12 липня.
Як видно з інфографіки, з 26 лютого рекламні дописи повністю зникли зі стрічок користувачів із Донеччини та Луганщини.
ОПОРА спробувала створити власні рекламні дописи з таргетуванням на Донецьку й Луганську області та побачила вже знайоме повідомлення: "Ця локація не доступна для таргетування".
Таке саме повідомлення з'являється при спробі таргетування на користувачів з окремих міст, таких як Краматорськ, Слов'янськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк тощо.
Водночас до повномасштабного російського вторгнення поширення рекламних дописів у цих регіонах було доступним (про це ми писали, наприклад, у цьому та в оцьому матеріалах).
На офіційних ресурсах компанія Meta жодним чином не пояснила і не обґрунтувала запровадження такої заборони.
Натомість таргетування на тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей досі доступне.
Враховуючи це, можна припустити, що заборону таргетування на всій території Донецької та Луганської області зумовили події, які передували повномасштабному вторгненню росії в Україну 24 лютого. Втім, у такому разі питань до політики компанії Meta стає ще більше.
Післяслово
В умовах інформаційної блокади переважна більшість традиційних ЗМІ на тимчасово окупованих територіях вимушено припинили своє мовлення, а частину з них окупанти використовують для трансляції російських пропагандистських медіа. Тож за таких обставин інтернет, зокрема соцмережі, стають чи не єдиним майданчиком для поширення правдивих новин.
Усвідомлюючи це, росія намагається обмежити доступ і до цих ресурсів, блокуючи Viber, Instagram, Facebook, а також українські новинні вебсайти.
Завдання ж України – прорвати цю інформаційну блокаду, аби захистити "серця та розуми" жителів окупованих територій.
Реклама в соціальних мережах, як відомо, є одним із найефективніших засобів для цього. Натомість обмеження у використанні цих інструментів в умовах інформаційної блокади грає на руку державі-терористу.
Роберт Лорян
