День охраны окружающей среды в условиях войны

5 червня відзначається Всесвітній день охорони довкілля, який традиційно вважається одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища. 

На жаль, після 24 лютого таких проблем у світі суттєво побільшало. 

За три місяці війни, яку розв'язала російська федерація на території України, було завдано непоправної шкоди екології найбільшої в Європі країни. 

За оцінками експертів, з початку широкомасштабного вторгнення рашистів зафіксовано понад 240 злочинів проти довкілля, наслідки яких нам доведеться долати ще не одне десятиліття. 

У 2011 році науковці провели дослідження ґрунтів довкола бельгійського містечка Іпр – одного з головних полів бою часів Першої світової війни. Тоді було встановлено, що вміст важких металів у ґрунтах, навіть через 90 років після їх забруднення, все ще перевищує норму. 

Це лише один з багатьох прикладів того, наскільки довгостроковим може бути вплив бойових дій на довкілля. 

Звісно, коли ми говоримо про війну, то передусім згадуємо про загиблих та поранених, біженців та внутрішньо переміщених осіб. Однак, варто не забувати і про так звану "мовчазну жертву" бойових дій – екологію. 

Злочини проти довкілля можуть бути менш помітними одразу, однак у довгій перспективі матимуть досить сумні наслідки. Йдеться і про хімічне забруднення ґрунтів та вод, руйнування екосистем і зменшення біорізноманіття. 

Вже з перших днів російського вторгнення стало зрозуміло, що рашистам начхати не тільки на життя українців, але і десятки мільйонів людей по всьому світу та довкілля в глобальному контексті. Як інакше можна пояснити абсолютно безвідповідальне військове захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС та численні факти прольотів російських ракет над реакторами наших атомних станцій? 

У випадку ЧАЕС ми вже маємо справу з серйозною екологічною проблемою, коли після відходу рашистів у Зоні відчуження залишилася величезна кількість мін та розтяжок, які регулярно спрацьовують через диких тварин, спричиняючи лісові пожежі. Окрім шаленої шкоди тваринному світу, такі пожежі – ще і величезний ризик підвищення радіаційного фону в Київській області та столиці. 

За офіційною інформацією, впродовж останніх трьох місяців бойові дії велися на майже 3 мільйонах гектарів лісів, а це зокрема призвело до збільшення площ лісових пожеж у 25 разів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. 

Досі у лісах Київської, Сумської, Чернігівської, Херсонської, Донецької та Луганської областей залишається багато не здетонованих боєприпасів, а отже загроза лісових пожеж та втрати біорізноманіття залишається на багато років вперед. 

Взагалі ж, проблема мінування гостро стоїть для всіх територій, де тривали або тривають бойові дії. 

За даними ООН, Україна є однією з з найбільш замінованих країн світу. Лише за попередньою оцінкою, понад 80 тисяч квадратних кілометрів нашої держави потребують очистки від мін та вибухонебезпечних залишків.

Говорячи про наслідки бойовий дій, не можна не згадати і про заповідні території. 

Згідно інформації від Міністерства охорони довкілля, 20% всіх природоохоронних територій України уражено війною, майже мільйон гектарів заповідних площ потерпають від війни, 812 заповідних територій у небезпеці. 

Йдеться про цілий комплекс проблем – починаючи від фізичного знищення рідкісних видів тварин та рослин, закінчуючи тонами металобрухту, які розкидані по лісах на величезних територіях. 

Ще одна серйозна проблема – це горіння нафтобаз внаслідок потрапляння в них російських ракет. 

За підрахунками спеціалістів, з кінця лютого росія здійснила понад 30 ракетних ударів по українським нафтобазах. Кожен такий вибух призводив до потужного викиду в повітря аміаку, оксиду азоту, оксиду вуглецю, сірчистого ангідриду та інших сполук, які вкрай негативно впливають на якість атмосферного повітря та, відповідно, здоров’я людей. 

Водночас, за оцінками екологів, під час пожежі на нафтобазі з кількома резервуарами виділяється приблизно стільки ж забруднювачів повітря, скільки виробляє весь транспорт Києва за місяць.  

Що стосується окремо столиці, то на щастя, вчасно зупинений ворог, не встиг наробити багато лиха Києву та його довкіллю. Чого не можна сказати про Бучу, Ірпінь та Гостомель, які прийняли на себе основний удар, і де рашисти чинили свої жахливи злочини. 

У самій же столиці найбільше проблем спостерігаємо у Святошинському лісопарковому господарстві, території якого простягаються від Пущі-Водиці і фактично до Житомирської траси. Основною проблемою там залишаються міни та знедетановані боєприпаси, які становлять величезну небезпеку людям та тваринам. 

Взагалі ж, сумний перелік екологічних лих, завданих нашій країні росією, можна продовжувати досить довго. У нього увійдуть і атаки на хімічні підприємства, і замінування акваторії Чорного моря, і величезна проблема з водопостачанням у районах активних бойових дій, і затоплення вугільних шахт, що може мати дійсно катастрофічні наслідки. 

Очевидно, що повну картину ми побачимо лише після завершення війни, яка без сумніву закінчиться нашою перемогою. Однак, вже зараз можемо зробити два чітких висновки. 

Перше – російське вторгнення спричинило екологічну катастрофу величезного обсягу, над подоланням наслідків якої над доведеться працювати впродовж багатьох років після перемоги. 

Друге – зважаючи на обсяги завданої шкоди нашому довкіллю, вже зараз маємо думати про дійсно дієві і сучасні методи покращення екологічної ситуації в країні в цілому і кожному місті зокрема. 

Як слушно зауважив Київській міській голова Віталій Кличко, після перемоги у України буде великий шанс відбудувати не тільки економіку, а й зробити великий ривок у модернізації й розвитку нашої держави, зокрема і у сфері екології. Переконаний, це надзвичайно важливо, адже без чистого довкілля успішна та здорова країна просто не можлива. 

Олександр Возний