Почему лесная отрасль продолжает расти?
За різними оцінками, українська економіка в 2022 році може скоротитися на 35–45%. Чи не єдина галузь, де наразі фіксується зростання – державний лісогосподарський комплекс.
За підсумками 5 місяців обсяг реалізованої лісгоспами продукції збільшився з 7,3 до 8,5 млрд грн, порівняно з аналогічним періодом минулого року. В травні цього року виручка зросла на 37% (!), якщо порівнювати з травнем 2021-го.
Обсяги заготівлі деревини суттєво впали лише у березні–квітні. Робота лісгоспів у Київській, Чернігівській, Житомирській та інших областях значно ускладнилася внаслідок бойових дій і замінування. Втім, вже у травні заготівля лісу по Україні перевершила минулорічний показник на 14%. І, що важливо, продовжує зростати.
Вражає, що позитивну динаміку галузь демонструє на фоні колосальних витрат і втрат, пов’язаних із війною.
Ми надали нашим Збройним силам та іншим силовим структурам майже 600 автомобілів. 227 одиниць автотранспорту взагалі знищено або пошкоджено. У деяких лісництвах Київської області не залишилося жодної машини!
Величезний обсяг деревини безоплатно передано військовикам для будівництва фортифікаційних укріплень – це тисячі кубометрів лісу.
Варто врахувати, що лісові масиви на півночі все ще залишаються замінованими, прикордонні райони під постійними обстрілами або фактично закриті для лісогосподарської діяльності. Вже не кажучи, що 19 лісгоспів опинилися під тимчасовою окупацією.
Крім того, понад 5,5 тисяч наших співробітників мобілізовано.
Як і чому вдалося втримати галузь на початку війни і в травні вже перевершити минулорічні показники?
Насамперед ще в минулому році ми перейшли на продаж деревини на відкритих прозорих торгах. Це значно збільшило доходи лісгоспів.
Обсяг реалізації зріс на 8 млрд грн, чистий прибуток – з 200 млн грн. до 1,7 млрд грн. Додаткові кошти були одразу направлені на оновлення матеріально-технічної бази.
Капітальні інвестиції зросли до рекордних 1,2 млрд грн. Почалася закупівля сучасних харвестерів і форвардерів – машин, які вдвічі скорочують собівартість заготівлі та дозволяють проводити вибіркові рубки.
Сьогодні ми втратили значну частину з того, що придбали, але без минулорічних інвестицій втримати економічну ситуацію було б неможливо.
Друга причина – організаційна реформа. Ви здивуєтесь, але в деяких наших лісгоспах кількість адміністративного персоналу ще рік тому була більшою, ніж кількість тих, хто працює в лісі. І це не дивно – структура формувалася ще за епохи друкарських машинок і дротових телефонів. Сьогодні у цьому немає сенсу: не просто тримати, а витрачати на утримання цієї неефективної неповороткої бюрократичної машини значні кошти.
Сучасний лісівник має працювати в лісі, а увесь офіс, вся система обліку та взаємодії сьогодні розміщується в планшеті. Навіщо утримувати безліч контор?
Отже, замість майже 300 держпідприємств (ДП) утворили 160.
124 підприємства було приєднано до інших. Вивільнили величезну кількість адміністративних будівель (а це опалення, ремонти, охорона). Зменшили кількість директорів, зробивши ставку на найбільш ефективний топменеджмент. Усім спеціалістам запропонували інші посади.
Були побоювання, що укрупнення залишить певні територіальні громади без податкових надходжень. Ми вирішили це питання, і місцеві податки навпаки зросли. Адже збільшилися зарплати співробітників і, відповідно, ПДФО.
Значному скороченню персоналу також вдалося запобігти – протягом 2016–2019 років у середньому із лісгоспів звільнялась десь тисяча людей на рік. Нічого принципово не змінилося: хтось виходить на пенсію, хтось змінює місце проживання, переходить на іншу роботу, перекваліфіковується. Природний процес. Жодних соціальних потрясінь реформа не спричинила.
У значній мірі завдяки реформі ми з 24 лютого зберегли повну керованість усіма процесами у галузі. Навіть у березні та квітні наші лісгоспи у Сумській і Чернігівській областях (там, де не точилися бойові дії) продовжували працювати.
Ми знаємо все, що відбувається на окупованих територіях на півдні та сході. Знаходимо способи підтримувати наших людей, які лишаються за лінією фронту та роблять все можливе і неможливе, щоб ворог остаточно все не розграбував, не спалив і не знищив.
Не було б реформи, капітальних інвестицій, публічних торгів – мали б сьогодні не 117%, а 20–30% відсотків реалізації від минулорічних показників.
Це означає, що структурні зміни у галузі не повинні зупинятися навіть під час війни.
Нещодавно ми зробили другий важливий крок у напрямку реалізації продукції – торгівля обробленою деревиною також переведена на біржі. За травень обсяг реалізації пиломатеріалів держлісгоспами вийшов на довоєнний рівень.
Капітальні інвестиції у техніку продовжуються: не в тому обсязі, як планувалось і хотілось, але працювати на старих машинах, які постійно ламаються та споживають втричі більше палива, – це позбавляти підприємство будь-якої перспективи.
Тимчасово зупинена програма розвитку сучасних насіннєво-селекційних центрів, але в найближчий час ми її обов’язково відновимо.
Продовжується кадрове перезавантаження. Велика реформа галузі європейського зразка ще попереду, але вже сьогодні ми сповідуємо філософію сучасного корпоративного управління.
У кожного керівника є KPI. Не виконуєш – звільни посаду для більш ефективного та вправного менеджера. Саме із цим пов’язані масові кадрові зміни, які щойно відбулись у деяких регіонах Західної України.
Під час війни щось складно прогнозувати, але я абсолютно впевнений, що лісова галузь не лише може, а й зобов’язана і надалі демонструвати позитивну динаміку. За всіма показниками. Іншого варіанта, ніж перемагати, у нас просто немає.
Юрій Болоховець, голова Державного агентства лісових ресурсів
