Информационный аутизм россиян

Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою (Йозеф Гебельс)

Під час Першої та Другої світових воєн найбільшою зброєю вважалися літаки, у війні ж Росії проти України до них доєдналися ЗМІ. 

Боєприпасами стала дезінформація, що підриває правду та сіє зерна розбрату. Країна-агресор зосередилася на безпрецедентній кампанії дезінформації, спрямованій на власне населення, "затисненні" незалежних ЗМІ та соціальних мереж. 

Обмеживши доступ до Facebook та Twitter, Росія заблокувала вебсайти багатьох західних ЗМІ, включаючи британську BBC та німецьку Deutsche Welle. Все це розширило "інформаційну залізну завісу".

Російське телебачення транслює "визволення" України від "неонацистів та наркоманів", вводячи глядачів в оману через суцільні фейки. 

А виправдання "спецоперації" "денацифікацією" є ніщо інше як хворим бажанням викликати ностальгію за перемогою над нацистською Німеччиною у 1945-му році. Водночас Росія рада відновити свою імперську славу, не даючи вкорінитися ліберально-демократичним цінностям.

Читайте також:

Дамоклів меч російської пропаганди, або Як виграти інформаційну війну

Брехня на експорт. Як поширюють російську пропаганду про Бучу в забороненому на рф фейсбуці

Військова цензура Росії, яка була введена на початку березня дозволяє уряду контролювати наратив всередині країни. 

"Забороняється поширення фейкових новин про спецоперацію", а також використання таких слів, як "війна" та "вторгнення", в інакшому випадку такі "злочини" каратимуться позбавленням волі на строк до 15 років.

Своїми звірствами ця війна не схожа на жодну іншу. Та більшість росіян так не вважає: за даними російського Левада-центр станом на кінець березня, 81% респондентів здебільшого підтримують дії російських збройних сил в Україні. 

Найвищою є підтримка серед тих, хто схвалює дії Путіна та є представником старшого покоління. Саме вони є основною аудиторією новин російського державного телебачення, яке наповнене повідомленнями про фальшиві американські лабораторії біологічної зброї та українських "нацистів".

Так сталося, що науково-технічний прогрес призвів до появи нових засобів передачі інформації: на зміну вербальним засобам прийшли аудіовізуальні. 

Базовими стали потоки інформації, які подаються з високою швидкістю, легко вдруковуючись у підсвідомості. Відбувається орієнтація на сприйняття зорових та звукових образів, що призводить до зниження рефлексивного сприйняття. 

Фіксуючи миттєві події та не обтяжуючи себе питаннями про їхню сутність і сенс, люди перестають критично мислити, легко йдуть за натовпом і довіряють пропаганді. 

Небезпекою стає розвиток кліпового мислення, що призводить до синдрому маси, дефіциту уваги, втрати бажання здобувати нові знання та аналізувати інформацію з різних джерел. 

Розвиток "антиінтелектуалізму" та "розрив" між інформацією та знаннями чітко прослідковується у переважної більшості жителів Росії.

Водночас важливим аспектом цієї війни є протистояння "старих" та "молодих" медіаресурсів: телебачення та соцмереж на кшталт Twitter або Facebook. 

Проурядова пропаганда насичує телебачення, проте в соцмережах росіяни намагаються "оскаржити" правду про війну. Покладаючись на низку цифрових інструментів, деякі росіяни намагаються перехитрити російських цензорів. Вони шукають незалежні новини про війну в Інтернеті. 

За даними компанії з цифрової розвідки Sensor Tower, п'ять найкращих VPN в Apple App Store і Google Play було завантажено 6,4 млн разів у період з 24-го лютого по 13-е березня. 

Росіяни, які мають родинні, освітні чи професійні зв'язки в країнах Заходу, намагаються пробити пропагандистську бульбашку, що часом порушує взаєморозуміння між членами сім'ї, друзями та колегами. 

Загалом же ставлення росіян до того, що відбувається, не є адекватним. Вони досі вважають свою країну імперією. Імперією зла, яка намагається повчати та контролювати, а також маніпулювати світом. Та соціально-економічні проблеми можуть змінити ситуацію. 

Рано чи пізно росіяни почнуть ставити собі питання про незадовільний рівень життя. Офіційно інфляція в Росії від початку війни становить 2% на тиждень, проте насправді ціни на більшість продукції підвищилися на 30-70%, а в окремих випадках – на 200%. Навіть яйця вже стали "золотими". 

Опитування Левада-центру засвідчило, що у березні зросло занепокоєння росіян стосовно введених санкцій: для 38% респондентів коштів "ледве вистачає на їжу", для 28% не вистачає на одяг, а 22% не можуть собі дозволити товари тривалого користування. Але поки що "телевізор виграє, а холодильник програє".

Цифрові та комунікаційні технології відіграють важливу роль не лише в мирні часи, але й на війні. Боротьба з пропагандою та дезінформацією сьогодні є особливо гострим питанням, вирішення якого потребує зусиль як від окремих технологічних компаній, так і від їхньої співпраці з урядами, науковими колами та громадянським суспільством.

Катерина Маркевич