Методичка Гитлера

Кажуть, що історичні події можна оцінити лише з часом. Проте деякі з них вже зараз окремими параграфами закарбувалися у майбутніх підручниках з історії.

Чорнобаївська легенда. Різня у Бучі. Битва за Донбас. 

Це та історія України, яку мої діти вивчатимуть в школі. І вона чомусь дуже схожа на ту, яку вчила я. 

Олімпійські ігри в Пекіні завершились 20-го лютого 2022-го року. Через три дні після цього путін почав повномасштабне вторгнення в Україну.

Ігри в Сочі завершились 23-го лютого 2014-го року. За три дні до кінця тієї Олімпіади путін почав анексувати Крим. 

Вже тоді, 8 років тому, путін ніби діяв за методичкою Гітлера, який у березні 1938-го року ввів війська в Австрію та провів там так званий "референдум", а згодом і аншлюс. 

Слабка реакція світу на ці вчинки призвела до подальшого вторгнення. Цього разу політики це навіть визнали.

"Захист російськомовного населення" – тема також "гарна й нова". Гітлер ще в "Mein Kampf" декларував своє бажання об'єднати усіх німців в єдиній державі. 

На 1938-ий рік в Чехословаччині було близько трьох мільйонів етнічних німців, і, відповідно до концепцій та бажань Гітлера, вони повинні були жити в єдиному німецькому рейхові.

За спиною чехів німці, французи, італійці та британці, які нібито не хотіли повторення Першої світової, вирішили віддати цю територію Гітлеру, сподіваючись, що він не посягне на більше. 

Так відбулось від'єднання Судет від Чехословаччини і приєднання їх до Німеччини. Висновок з тих подій, здається, зробила лише Велика Британія. 

На схожий розклад путін розраховував і в Україні, розхитуючи внутрішньополітичну ситуацію проросійськими партіями, як в 1938-му це робили німецькі партії в Чехословаччині.

Проблема лише в тому, що результат в Україні виявився незадовільним. Віктор Медведчук і ко розтринькали гроші, спрямовані на пропаганду, на золоті вагони. 

Але провокація вийшла такою недолугою, що всі швидко розкусили цей фейк. Бо, навіть якщо робиш по методичці, треба робити нормально.

В 1939-му почалась Друга світова війна. Тут треба уважніше дивитись і в бік пана Орбана, адже для України вона почалась саме зі вторгнення угорських військ. 

"Я знаю одне – жодна велика держава не може пасивно спостерігати за тим, що відбувається.

<...>
Всі вимоги – про обмеження озброєння і, за необхідності, роззброєння, про обмеження воєнного виробництва, заборони деяких видів сучасного озброєння – були відхилені.

<...>

Я дав наказ, щоб наші повітряні сили обмежились атаками на військові цілі. Якщо ж ворог вирішить, що це дає йому карт-бланш на ведення війни усіма можливими методами, то отримає руйнівну відповідь. 

<...>

Я одягнув цю форму, яка була для мене дорога та священна. Я не зніму її доти, доки не буде отримана перемога, адже поразку я не переживу".

Ні, це не промова Путіна 23-го лютого. Це промова Адольфа Гітлера 1-го вересня 1939-го. Але наратив до біса схожий.

Так само, як і промова путіна 18-го березня 2014-го року про приєднання Криму схожа на промову Гітлера з приводу аншлюсу Австрії.

Проте це не єдине, що путін запозичив у Гітлера. Є ще неповага до міжнародного права (привіт, Будапештський меморандум), заборона опозиції, винищення вільних ЗМІ та створення пропагандистських (привіт, РИА Новости). З Гітлером теж, до речі, намагались домовитись (привіт, Макрон). 

До того ж, обидва були визнані людьми року за версією журналу "Time". 

Чи хоче світ Третьої світової? Каже, що ні. Чи робить він все, щоб її не сталось? Теж поки що ні.

Здебільшого світ продовжує спостерігати за геноцидом українського народу, як за новим серіалом на Нетфліксі. 

Тим часом керівник Кремля досі вірить не лише у силу крові молодих оленів, а й у в власну обраність і здатність перевершити славу Гітлера. 

Сподіваємось, що завершить він так само, як і його кумир.

Аліна Полякова