Как быть полезным на войне: топ-3 совета для благотворителей

Війна змінила все. Це не просто слова, а реалії часу: мільйони українців були змушені покинути свої домівки заради безпеки, тисячі бізнесів закрилися, сотні компаній і благодійних фондів переїхали на нові місця та мають пристосовуватися до нових умов. 

Раніше чимало фондів, зокрема при установах освіти, працювали для внутрішнього фандрейзингу – на стипендії чи гранти для викладачів або ж якісних освітніх установ та ініціатив, що потребують підтримки. Це була гра в довгу – вклад у майбутнє через освіту. 

Та з першого дня широкомасштабного російського вторгнення стало зрозуміло, що волонтерський рух не може існувати в цій парадигмі. Потрібно бути корисними тут і зараз, перелаштуватися на новий лад. І досягати швидких результатів – все ще для майбутнього

Але який шлях розвитку обрати і як організувати всі процеси?

Перше, що треба зробити – оцінити власні потужності і сили. 

В умовах стислого часу, ключове завдання – це зрозуміти, в чому ваша організація є сильною, якою є ваша конкурентна перевага на ринку. Це можуть бути знання, зв'язки, доступ до ресурсів, ефективна комунікація тощо.

Накопичивши компетенції у конкретній сфері, ви легко може перетворитися у think tank, напрацьовувати "білі книги" реформ та долучатися до грантових програм. Тоді ваша допомога може нести й комплексне навантаження на розвиток тієї чи іншої галузі в майбутньому.

За рахунок гнучкості, мобільності та soft skills KSE Foundation, яка раніше працювала в сфері освіти, дуже швидко переформатувала роботу з суто академічної сфери на більш гуманітарну.

Оцінивши всі "за" і "проти", ми зосередилися на закупівлі захисного спорядження, бронежилетів, шоломів, а також аптечок, турнікетів та інших засобів індивідуальної допомоги.

Зараз на проєкті гуманітарної програми працює близько 60 людей. Багато з них раніше не мали жодного досвіду волонтерської роботи, але є професіоналами в логістиці, управлінні процесами та комунікації. Це топові менеджери і чудові люди. 

Багато в чому швидка трансформація роботи нашого гуманітарного фонду вдалася за рахунок чіткої системи, яку ми побудували всередині організації.

Читайте також: Українська еліта

І в цьому є друга порада: будь-який волонтерський рух має бути добре організований, щоб приносити максимальну користь.

Ви маєте дуже чітко зрозуміти, хто за що відповідає у вашій команді. Чим сильніші ви як інституційна одиниця – тим більше у вас шансів допомогти нужденним і надати їм комплексну підтримку за обраним вами напрямком.

Навіть якщо у вас маленька ініціатива – поставтеся до неї серйозно як до побудови повноцінного ком'юніті. Кожна людина в такій структурі має чітко розуміти свій функціонал і працювати з певним напрямком.

Умови війни та обмеженість часу не мають впливати на якість й результат проведеної роботи. Більше того, конкретика і чіткість у поставлених завданнях реально допомагають мобілізувати додаткові ресурси. 

Однак, зібрати ресурси – це лише один аспект роботи. Необхідно конвертувати зібрані кошти у конкретні запити, доставити та розподілити їх відповідно до потреб.

І це третя порада для волонтерів: будуйте альянси та зв'язки, які дозволять передати частину роботи на аутсорс.

Намагайтеся будувати містки з  іншими громадськими об'єднаннями, бізнесами, з державою – це полегшить вам доступ до ресурсів та суттєво пришвидшить роботу.

З часом може виявитися, що самостійно ви не зможете впоратися з поставленими завданнями та потребуєте сторонньої допомоги.

Від самого початку кампанії зі збору гуманітарної допомоги наш гуманітарний фонд передав процес розподіл зібраних матеріалів нашим партнерам і колегам, адже вони краще розуміють поточні потреби й запити.

Так, якщо ми говоримо про спорядження (каски, бронежилети) – цим опікується центральний штаб ТрО. Якщо ми говоримо про аптечки, турнікети – це медвійська, які тісно співпрацюють з МОЗ. Якщо ми говоримо про гуманітарні вантажі, їжу чи воду – це співпраця з рітейлерами.

Така політика дозволяє нам будувати й наступні кроки нашої роботи, мотивує нас до нових ініціатив та програм, що рятують життя українських громадян.

Ми маємо пам'ятати: допомоги потребують мільйони українців, які не можуть чекати роками. 

Ключова мета усього волонтерського руху в цей час – це підтримка наших захисників, мирних громадян та уряду України у час надзвичайних викликів для нашої держави.

Та варто розуміти, що волонтерський рух не припиниться із закінченням війни. Попереду нас чекає багато роботи з реабілітації людей, психологічної допомоги та інших гуманітарних питань.

Лише завдяки злагодженій та ефективній співпраці уряду, бізнесу та громадського сектору Україна зможе вийти переможцем у війні з Росією та закласти основи для майбутнього зростання. 

Світлана Денисенко