Каким должен быть послевоенный мир и послевоенная Украина?
Про те, якою має бути післявоєнна Україна та післявоєнний світ треба думати ВЖЕ. І не тільки думати, але й починати його створювати.
В цьому контексті організація післявоєнного світу і України вже не є питаннями різного порядку, і наразі Україна має грати ключову роль в осмисленні та побудові нового світопорядку. Тому що ВЖЕ заслужила.
Очевидно, наявні міжнародні безпекові та інші інституції, створені після ІІ Світової Війни не діють.
ООН з його величезним бюрократичним апаратом стала марною ще в 50-х з початком холодної війни.
НАТО здебільшого виконує стримуючу роль для третіх країн, але, крім розширення на схід Європи, не веде ніякої проактивної ролі в геополітичному масштабі.
США після двох пацифістських термінів президента Барака Обами мало не втратили свою геополітичну роль, яку здобули після ІІ Світової.
Через бюрократичність і політичну неповороткість ЄС Велика Британія вийшла з Союзу та прагне відновити свою геополітичну роль в світі.
Попри безкінечні конференції та бла-бла-бла різних європейських та міжнародних інституцій та організацій світ кожну декаду переживає світову економічну кризу, стоїть на грані екологічної, пандемічної та гуманітарної катастрофи.
Війна, розв’язана Росією, стала закономірним наслідком недієздатності та марності ООН, МВФ, СБ, ОБСЄ та за великим рахунком НАТО (одна невеличка злошкідлива країнка може заблокувати будь-які рішення таких "потужних" утворень, як ЄС чи НАТО). Росії та, очевидно, Китаю нас#рати на міжнародні правила, встановлені після ІІ Світової Війни.
Китай ще залишається договороздатним. Росія – ні.
Україна наразі має унікальне "вікно можливостей" стати важливим суб’єктом міжнародної політики та світотворення.
Але ми вже відстаємо. Можете навіть не сумніватися, що американці, британці, французи і німці вже давно працюють над майбутнім світовлаштуванням. І якщо ми там не вигриземо право на світотворення та світоуправління, то знову шукатимемо собі місце, лише на цей раз між США та Китаєм.
Тому українським інтелектуалам і державникам, які мають хоч якісь уявлення про концептуальний та стратегічний підхід до справи, потрібно працювати вже.
Отже вже сьогодні потрібно створювати такі структури світобудови:
- Міжнародні програми та проекти відбудови та розвитку України;
- Програма міжнародної депутінізації та перебудови Росії за впливової участі України;
- Світобудова – нова структура управління, новий світопорядок в контексті нового складного балансу сил, включаючи ядерні;
- Стратегування України в світовому контексті – Чотири палати стратегічного управління країни чи Чотири кімнати.
Тобто мова йде про створення структур стратегічного мислення, управління та комунікації, для якої потрібні інтелектуали та державники зі стратегічною компетенцією, здатні до світобудови та країнобудови.
Зразу після війни в Україні має бути запроваджена стратегічна гілка державного управління (не влади – управління), закріплена згодом в новій Конституції.
Починати потрібно із створення Указом Президента Стратегічної групи, як прототипу вищого органу стратегічного управління та комунікації, яка має складатись із зазначених чотирьох палат.
Саме Стратегічна група займеться створенням стратегічного комплексу країни та почне комунікувати із відповідними організаціями та групами в світі.
Чому саме зараз ми повинні і можемо це зробити?
Україна перемагає в 3-й світовій війні не завдяки своїй монолітній єдності. Коли би зустрілись два моноліта – Росія і Україна – переміг би просто більший моноліт.
Деякі політичні сили в Україні теж би хотіли, щоб Україна була так само монолітна, як Росія.
Можна сподіватися, що російсько/білорусько-українська війна їм показала безпідставність намагання зробити Україну монолітною.
Україна перемогла не тому, що була одноманітною і монолітною, а том тому, що була багатоманітною і водночас складно організованою в своїй єдності.
Мережева організація єдності вільних та ініціативних українців перемогла підточений брехнею і примусом тоталітарний моноліт Росії.
Саме тому, інтелектуальна комунікація має бути влаштована точно так само, як і українська війна – на принципах багатоманітного складно структурованого принципового домовляння між собою інтелектуалів зі стратегічною компетенцією.
Що потрібно осмислити в контексті післявоєнного майбутнього Росії?
Депутінізація, дересентименталізація і терапія масового параноїдального психозу буде складати окремий етап в післявоєнній Росії.
Промиті мізки потрібно відмити. І відмивати треба буде довго і послідовно, як в післявоєнній Німеччині.
Звичайно тут потрібні ще консультації соціальних психологів. Але у випадку з сучасною Росією ми маємо справу уже не з пропагандою, а з побудовою параноїдальної реальності і жорстким цензуруванням зовнішньої багатоманітної реальності.
Історичний досвід СРСР і сучасної Росії показують, що російський народ геть зовсім не вміє протистояти вибудовуванню параноїдальної реальності.
Для початку потрібно запровадити в Росії місячник без телетрансляцій (відключити телебачення на місяць), щоб росіяни просто відійшли від угару телепараної.
Потім депутінізація протягом 5 років. Як крайній захід після десь 5 років депутінізації телевізор можливо має бути зовсім заборонений в Росії надовго, можливо назавжди.
Професійні інтелектуали Росії, які не змогли протистояти пропаганді, мають бути піддані люстрації. Програма повернення в Росію усіх інтелектуалів-емігрантів.
Творення нової Росії під контролем України в контексті того, що Україна більше не може допустити існування масового психозу сусіда з ядерною зброєю.
Тобто зверніть увагу, тут зовсім нічого не говориться про нову владу, яку росіяни вибиратимуть лише після депутінізації. На час депутінізації вочевидь має бути введено спільне управління російських професіоналів та міжнародних професіоналів за участю України.
Очевидно, Росія потребує і деімперіалізації для її ж блага та блага її громадян. Тому що віками безмежні ресурси країни витрачались на збагачення влади і наближених олігархів та на підживлення імперських та хибномесіанських прагнень росіян та їх володарів. Крім того, Російська Імперія за часи свого існування завжди несла розруху, війну та зубожіння.
Новий світовий порядок
Західний світ, який зараз допомагає Україні, несе велику частину відповідальності за війну. І нехай їхні економічні санкції та військова допомога не вводять нас в оману.
Якби масові санкції проти Росії включилися задовго до війни Росії-Білорусії з Україною, то цю війну можна було б відвернути і світ би не стояв перед загрозою ядерної війни.
Путін заявив про свої претензії на зміни глобального післявоєнного порядку безпеки ще у 2007 році на Мюнхенській конференції з безпеки. Захід (США, ЄС, НАТО, ОБСЄ тощо) ні тоді, ні пізніше ніяк не відреагував на пряму погрозу Путіна світопорядку.
Репетиції гібридних імперіалістичних воєн Росії в Абхазії, Молдові, Грузії і Україні-2014 також не отримали від Заходу гідної реакції, тому привели до теперішньої війни, яка може стати тригером для ІІІ Світової.
Українці своїми жертвами заплатили за розрядку міжнародної напруги. Тому Захід перед Україною в неоплатному боргу принаймні на покоління.
Саме післявоєнна світобудова дозволить нам реалізувати українські ідеї щодо нових структур світоуправління (це буде точно не ООН, ОБСЄ тощо), щодо нових структур безпеки (це точно буде не НАТО), щодо нових принципів виробництва і використання ядерної зброї (це не буде монополія ядерного клубу), щодо відбудови післявоєнної України і щодо перебудови післявоєнної Росії, щодо нової системи міжнародних відносин, де у впливовому трикутнику США-Китай-Росія звільняється вакантне місце для України.
Сергій Дацюк, Сергій Сорока
