Давайте после победы. Что будет после войны

Ніхто не скаже, скільки ще продовжуватиметься війна. Жодне анонімне чи офіційне джерело цього не повідомить у месенджер. 

Ми всі мріємо про перемогу і мирне небо. У хвилини поміж сигналами повітряної тривоги фантазуємо про те, що буде після війни. 

Як обійматимемо батьків, цілуватимемо коханих, гратимемося з дітьми, гулятимемо в парках, відвідуватимемо кіно та театри. 

На жаль, до цілком звичного життя країна повернеться нескоро. Навіть за найбільш оптимістичними сценаріями. 

Нас чекають багато темних ночей. Але після кожної такої ночі завжди наставатиме ранок. 

Війна точно не закінчиться в одну мить. Ворог підступний, цинічний, безпринципний. 

Малоймовірно, що будь-які переговори дадуть швидкий результат. 

Умови, які публічно висуває путін зі своїми посіпаками, не налазять на голову:

• "Демілітаризація" та "денацифікація" української держави;
• Визнання російського суверенітету над Кримом;
• Забезпечення "нейтрального статусу" України.

Для мене особисто найбільш цікава вимога – це "денацифікація". Хто ж той нацист? Зеленський? Шмигаль? Стефанчук? Резніков? Арахамія? Хто конкретно?!

Тим не менш, судячи з розмов з оточенням президента, та й загалом із відкритих заяв Володимира Олександровича, єдина поступка, на яку ми можемо піти – це позаблоковий статус. Все інше – нонсенс. 

Як тільки Зеленський погодиться на "демілітаризацію" чи на визначення суверенітету окупованих земель – він, м’яко кажучи, отримає на свою голову "суспільний осуд". І треба віддати належне, що сьогодні всі у владі це чудово усвідомлюють і не збираються зайвий раз гратися з вогнем. 

Очевидно, що зараз категорично важливо домовитися про евакуацію мирного населення з гарячих точок та відкриття гуманітарних коридорів.

А от надзавдання кожного українця – всіма можливими способами вберегти державу. 

То ж що буде після війни?

Навіть якщо воєнні дії закінчаться – повністю мирні часи не настануть швидко. Україні доведеться відновлювати міста, інфраструктури, наводити порядок з економікою. 

Воєнний стан так само нікуди не зникне. Нам доведеться жити в особливих умовах не один, не два і не три місяці. Можливо, мова навіть йде не тільки про місяці. 

Мене, як політичного журналіста, особливо цікавить політична розкладка, яка нас очікує після війни. 

Всі дані соціологічних досліджень, на які ми з колегами звертали увагу буквально два-три тижні тому, втратили будь-яку актуальність. 

Не секрет, що завдяки стійкості і мужності Володимир Зеленський максимально акумулює симпатії українців від Сходу до Заходу, з Півночі на Південь. 

Як би це не прозвучало, але війна закріпила за ним перші місця на всіх можливих електоральних змаганнях. 

Коли ж насправді вибори можуть відбутися наразі невідомо. Існує величезна ймовірність, що електоральні змагання до Верховної Ради 2023 року можуть не відбутися.

До війни Офіс президента міг лише мріяти про можливість перенести виборів до ВРУ, адже "Слуга народу" мала всі шанси потрапити в опозицію і це в перспективі могло нашкодити Володимиру Олександровичу на президентських виборах в 2024 році. 

А за останні два тижні ситуація змінилася на 180 градусів. 

Цікаво, що серед депутатів монобільшості вже циркулюють обговорення про те, що як тільки перемога буде за нами – потрібно буде чим швидше провести перевибори президента, Верховної Ради та на місцях. Тобто одним махом обнулитися. 

"Ні в кого вже немає сумнівів, що Зеленський наступний президент. Раду ми або знову в монобільшість, або зробимо коаліцію, наприклад з "Майбахом". А в регіонах – мери самі стоятимуть у чергу, аби записатися в команду президента. Отак єдним фронтом країну і відбудуємо", – ділиться роздумами з УП один із важливих членів команди президента. 

Однак, наразі це все лише теорії, роздуми і варіанти розвитку подій, які відбуваються всередині Зе!Команди, коли не гатить ворог. До реалізації схожих планів ще далеко. 

А зараз головне перетерпіти, вистояти і перемогти. 

Тому давайте поговоримо про вибори вже після війни. Нашої дуже бажаної перемоги. 

Роман Кравець