Каждая минута на счету. Почему нужно срочно закрыть небо над Украиной

Офіційні особи Сполучених Штатів та інших країн НАТО відмовляються від ідеї "закрити небо" над Україною, бо це може призвести до ​​"війни з Росією". Це – самообман. Війна Путіна з західними країнами, з європейською цивілізацією, з усім світом вже йде. 

Перше. Якщо Путіна не зупинити зараз, то завтра його танки поїдуть, ракети і літаки полетять на Гельсінкі, на Стокгольм – за відсутність "гарантій безпеки", на Вільнюс, Ригу, Таллін, на Варшаву, на Бухарест, Прагу, Братиславу – бо Путін та його банда прямо говорять про мету відсунути кордони НАТО до рубежів 1997 року. 

Друге. Зараз Росія порушує всі правила ведення війни. Обстрілює мирні міста. Вбиває цивільних в Харкові, Києві, Миколаєві, Сумах, Чернігові, Маріуполі та інших українських містах.

Перевозить боєзапас в вантажівках під "червоним хрестом". Розстрілює мирних беззбройних громадян за протест проти окупантів. Вже вбито і поранено більше 100 українських дітей.

Третє. Вчора російські окупанти стріляли по Запорізькій АЕС – найбільшій АЕС у Європі, одній з найбільших у світі. Українські цивільні працівники станції та українські захисники зробили все можливе, щоб уникнути глобальної екологічної катастрофи. І зараз це вдалося. Але так може щастити не постійно.

Україну атакує агресивна та позбавлена розуму орда. І катастрофа може статися будь-якої миті. В Енергодарі чи будь-де ще. Це не залякування. Це цілком реальна перспектива. 

Це абсолютно зрозуміла перспектива, яка очікує Європу та світ, якщо Путіну вдасться завдати поразку Україні. Перспектива війни, екологічної катастрофи, гуманітарної катастрофи. Це все буде, якщо не перемогти Путіна ЗАРАЗ. Бо на нас, українцях, цей скажений диктатор не зупиниться. 

Ми, українці, будемо боронити свою країну і не збираємось капітулювати. Ми готові битися на землі, в містах, на узбережжі. Готові битися всюди, де зустрінемо ворога. Для цього нам потрібні: зброя, амуніція, паливо, гроші, гуманітарні поставки для наших цивільних громадян.

І – головне – закрийте небо. 

Якщо ви боїтесь ядерного шантажу Путіна, то вам треба не відступатися чи гальмувати, а посилювати тиск та безпосередньо протидіяти Путіну. Бо Путін більше за все хоче жити сам та володарювати вічно. Цього самого хоче все його оточення. Він має отримати сильний сигнал від світу, що його агресію буде зупинено та єдиний вибір для нього – зупинити війну та залишити територію України.

Як можна зупинити Путіна та загнати його назад в його Мордор? Це можна зробити тільки військовим засобом, не звертаючи увагу на весь його шантаж та погрози.

Україна впорається з ворогом на землі, тільки дайте нам достатньо зброї. Нам потрібно, щоб його авіація і ракети перестали бити в наші школи, садочки, будинки, електростанції, по позиціях наших героїв, в укриття для дітей та жінок. Тоді ми впевнено зламаємо йому хребта на суші. 

Ваші літаки та ракети, що змусять російські літаки та ракети залишитися на землі, зламають Путіна. Зламають його режим та його плани дуже швидко. Паралельно мають бути посилені економічні санкції, технологічні санкції. Тоді агресію буде зупинено. 

Що буде у зворотній ситуації? Російські ракети рано чи пізно впадуть на міста європейців та американців. Чому я так впевнена в цьому? Бо так вже було.

В 1938 році західні демократії з мінімальними, по суті, санкціями здали Гітлеру Австрію і Чехословаччину.

В 1939 році, оголосивши Гітлеру війну за напад на Польщу, півроку чекали та нічого не робили проти Гітлера на західному фронті. "Дивна війна" 1939-1940 рр., коли Франція та Британія ще мали колосальну перевагу в силах та засобах – головна помилка Другої світової війни. А коли зібралися з думками та думали щось вдіяти, Гітлер вже захопив Данію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію та за тижні розгромив Францію. Це не має повторитися. 

Тому Заходу діяти треба ВЧАСНО. Коли Путіна ще можна зупинити в Україні та не дати рознести полум'я війни по всій Європі та по всьому світу. Безпольотна зона над Україною — потрібна. Це ціна миру. Невелика у порівнянні з тією ціною, яку зараз платить українська нація! Час діяти! 

Кіра Рудик