Украина побеждает, потому что готова умереть за то, во что верит

Україна перемагає, тому що готова померти за те, у що вірить. росія програє, тому що їй сказали, у що потрібно вірити. 

Сказали, за що потрібно померти. Сказали, для чого потрібно жити. 

Сказали, кого ненавідіти. Кого любити теж сказали. Сказали, як треба. Сказали, як не можна. Сказали, що думати. 

росія програє, тому що навіть не знає про це. росія програє на очах у всього світу. В прямому ефірі, який вона не дивиться.

Вони везуть кадирівців, сирійців, лівійців і все одно зазнають поразки. 

Вдумайтесь, вони платять громадянам інших держав за те, щоб вони захоплювали чужу країну. Не для захисту, а для нападу. Воювали за росію, за путіна. Воювали за те, що всі ненавидять і зневажають. 

Вони витрачають мільярди на пропаганду і все одно програють. Вони атакують з моря, їдуть суходолом танками, летять літаками, пускають ракети, диверсійні групи, шпигунів, агентів, шуфрича, використовують для нападу навіть території інших держав. І все одно російська армія перетворюється на згарища і чорні пакети. 

За міфічну великую російську державу воюють найманці. Цим хоча б платять за смерть. Росіяни помирають, навіть не розуміючи, за що. Просто як худоба. Тому що дійшли потрібного віку. 

путін у відчаї ракетами розстрілює те, що не може захопити, тих, кого не може підкорити, а російський народ не достатньо розумний, щоб рефлексувати з цього або будь-якого іншого приводу. 

Сафарі-парк, який існує лише на інстинктах і неспроможний збагнути, що це не заповідник, а тюрьма – поки є можливість їсти, спати та розмножуватись.

Сила українського народу в тому, що він існує всупереч. І тому існуватиме завжди. Український народ відчуває свою силу. Російському – сказали, що він сильний. 

Президентом Зеленським рухає український народ, в той час як путін рухає російським. 

Навіть яхта російського лідера ховається. Ховається в Італії. Що вже казати про нього самого. Український лідер залишається в Києві під час ракетних ударів і наступу ворога. 

Я не знаю, чи пережив би путін бодай звук сирен, які зараз переживає вся наша країна через путіна. 

Я не знаю, що відчував би путін, якби усвідомлював таку невідворотну обставину, що кожної хвилини в те, що він звик вважати собою, може влучити ракета. Не кажучи вже про те, що він звик вважати своїм. 

І тому з нами Маск, а з ними – кадиров. 

За нас найвпливовіші люди планети, а за них – Еритрея. 

Україна воює, щоб жити. росія – щоб вбивати. 

Україна існує, тому що готова померти за своє існування. Сучасний світ не знає таких прикладів. Він за інерцією користується тим, що вибороли до появи путіна. Вони думають, що їхні кордони, права і свободи сьогодні щось означають для російського підполковника кошеля, який потрапив у полон у трусах ЗСУ. 

Україна перемагає. І це недвозначний сигнал і тим, хто вважає, що незалежність можна захопити, і тим хто вважає, що вона просто передається у спадщину. 

Чи стоятиме Україна до кінця? Стоятиме. До кінця росії. 

Михайло Ткач