Зачем путину террор
"О ненависти к русским никто и не говорил. Чувство, которое испытывали все от мала до велика, было сильнее ненависти.
Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истребления их, как желание истребления крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения", – Лев Толстой про почуття чеченців до російських окупантів під час Кавказької війни в середині 19 століття, повість "Хаджи-Мурат".
170 років минуло, а нічого не змінилося. Тільки місце дії Україна, а не Кавказ, але почуття народу, на який напала Росія – ті самі.
"От, чувак, корефан мій, заїхав на танку у двір, виніс нах... двері, всіх перестріляв, потім зґвалтував. Похавав, попив – тепер йому ще й медальку дають! Це, каже, взагалі ох..а тема! Я каже, все життя так воюватиму!", – це розшифровка перехоплення дзвінка російського окупанта додому дружині.
"Була команда захопити місто, окупувати всі основні дороги, перекрити цивільні виходи та зайняти Харків. Також був дозвіл відкривати вогонь по мирному населенню та всім жителям міста", – свідчення російського полоненого.
Як там у Довлатова, ми без кінця проклинаємо товариша Сталіна, і, зрозуміло, по ділу. І все ж я хочу запитати – хто написав чотири мільйони доносів?
Путін – звичайно, головний військовий злочинець ХХІ століття, але чи можна назвати людьми виконавців його стратегії?
Люди чи істоти російські льотчики, які скидають бомби на пологовий будинок та дитячу лікарню? Які скидають некеровані бомби на житлові квартали, як визнав полонений російський льотчик Красноярцев?
Які використовують заборонені міжнародною конвенцією касетні бомби? Кожна з них має сотню малих бомб, які вражають величезну територію. Частина не вибухає і фактично мінує ці території.
Люди чи істоти артилеристи, які використовують важкі вогнеметні системи з термобаричними ракетами, що визнало Міноборони Росії? Йдеться про боєприпаси об'ємного вибуху ("вакуумні бомби"), які за потужністю можна порівняти з надмалими тактичними ядерними боєприпасами.
Ні, не люди.
Чи, може, люди артилеристи, які стріляють по українських селах із систем залпового вогню "Град", "Ураган" та "Смерч?". Вбито 90 та поранені понад 100 дітей, у тому числі немовлят.
Чи люди російські солдатики, які цілими сім'ями розстрілювали мирних українців у Бучі та Ірпені? Прицільно стріляли по автомобілях швидкої допомоги.
Наносили артилерійські удари по легкових авто із біженцями. До речі, це теж не випадковість, і не ексцес виконавців, а цілеспрямована стратегія росіян – бити по гуманітарних коридорах і стріляти в мирне населення, яке намагається виїхати з обложеного міста. Тут два резони – залякування та небажання випускати "мирняк", щоб вони заважали захисникам чинити повномасштабний опір окупантам.
Так, росією правлять злочинці. Але хто на середньому та нижчому рівні виконує накази? Гітлер був лідером нацистів, але хіба Гітлер проводив масові розстріли та повертав краник в Освенцімі? Ні, вся нація стала колективним Гітлером, а зараз путіним!
Сьогодні Кремль, який зіткнувся із запеклим опором України, змінив стратегію бліцкригу на стратегію терору проти мирного населення. Але російські військові з натхненням "працюють за координатами", як вони визнав на допитах полонений пілот Криштоп. Просто виконують наказ "на навчаннях".
Наказ стріляти по мирному населенню. Ну і не лише стріляти. Погвалтувати теж, помародерити – телевізор, шуба, сейф, курка теж трофей. Живі люди. Хоча ні, не люди.
Насправді все це – рідна та єдина стратегія російської армії. Усе це вже було навіть не в далекій, а новітній російській історії. І термобаричні заряди. І касетні бомби.
Спочатку у Чечні. Потім у Сирії. Де спочатку вони працювали по військових об'єктах, але після відсічі у містах почали атакувати школи, лікарні, житлові квартали, будинки для людей похилого віку.
Мета – зламати супротивника морально, щоб він почав думати не про оборону, а про сім'ї. Бо усі мають батьків, дітей, близьких. Сенс терору – переключити думки захисників на турботу про них.
Змусити масово бігти, вивозити сім'ї та не повертатися. Стратегія взяття заручників, яку впровадив Ленін, і через 100 років продовжує Путін.
Ще один сенс – влаштувати гуманітарне пекло та відкрити коридор у росію, показавши по російському телевізору, як миротворець путєн рятує бідних українців від клятої хунти.
У Сирії це працювало. В Україні не працює і не спрацює, але у росіян застрягання в патернах. Вони вміють грати лише Е2-Е4, інших ходів великий Суворов з Жуковим не заповідали.
Це країна, яка роками, десятиліттями та століттями робить одне й те саме. Як у 1939 році вони створювали Фінляндську Демократичну республіку з товаришем Куусеном, оборонялися від агресивних білофінів, і відсували надто близький кордон.
І ось знову кордон (тепер НАТО) надто близько, і загрожує миролюбним росіянам агресивний Київ, і трубить у бункері тривогу Мальчиш-Кібальчиш у кімоно, і їдуть десятки тисяч добрих ванєк закидати ворога своїм м'ясом, і везуть вони нам легітимного Куусена Федоровича.
Сталін, втративши близько 130 тис солдатів (проти 26 тис фінів), волів зупинитися. На чому зупиниться путін і яким буде наступне зростання ставок?
Україну не зламає терор. Навпаки. І це скоро дійде до кремлівського психопата.
Не варто виключати, що загнаний у кут щур у якості наступної ставки розглядає тактичний ядерний удар. Гучні крики лаврова "не хочу в це вірити і не вірю" лише посилюють ці підозри.
Нещодавно російський науково-популярний ресурс "Naked-science" опублікував статтю "Найкоротший курс: як перестати турбуватися і пережити вибух ядерної бомби". Де, по-перше, йдеться про те, що винуватцем війни проти України є держсекретар США Блінкен, який відмовився від переговорів з Лавровим напередодні нападу. І робиться "науково-популярний" висновок: "коли найбільша ядерна держава світу не має наміру вести переговори з другою найбільшою ядерною державою, краще заздалегідь приготуватися до найважчого розвитку подій".
І тому, по-друге, у статті цілком серйозно повідомляється, що "вибравши правильне місце, можна вижити навіть в епіцентрі вибуху хіросимського типу – і прожити потім досить довге і здорове життя" і "більшість росіян переживуть навіть повну витрату ядерного арсеналу обох сторін".
Стаття перебуває в топі Гугла за ключовими запитами "ядерний вибух", "як вижити під час ядерного вибуху" тощо.
Це виглядає як блеф, але те, що відбувається в голові у кремлівського психопата, схоже, не розуміє навіть найближче оточення. Адже ще півроку тому повномасштабна війна проти України багатьма сприймалася як блеф.
Ясно одне – перед людством загроза в особі країни – четвертого рейху з новим Гітлером і з нехай іржавими, але ядерними зарядами, яку можна зупинити тільки всім світом.
