Операция "Овсянникова" или как заставить всех забыть о Мариуполе
З сумом я спостерігаю українську стрічку в соцмережах за цю добу, але навіть не в цьому найбільший біль. Заголовки світових топ-медіа майорять знімками героїчної російської журналістки з плакатом, яка нібито не побоялась і виступила проти війни.
На превеликий жаль, багато людей і медіа втрапили на гачок спеціально спланованої кремлівської інформаційної операції. Розбираємо по поличках, чому це контрольований Кремлем вкид.
Ще до вчора Росія програвала інформаційну війну. Дезінформаційні наративи РФ, які поширювались досить прямолінійно, твердолобо і кострубато вже не працювали на захід, де вже був посіяний наратив "росія нападе".
Образ Росії як монстра і вбивці вже міцно зацементувався навіть в тих країнах, де Кремль ще три тижні тому інформаційно панував, а де знаходиться Україна і що є навіть така країна не знали. Нині ж вже знають, де знаходиться міст через річку Ірпінь.
Отже, Росія пішла іншим шляхом. Його я називаю "гра в присоромленого ліберала". І постановок в цьому руслі спецоперацій ми побачимо ще багато.
Прощупували тему з постом Латиніної. Завдяки спеціальним підготовленим, а також корисним ідіотам він добре зайшов, а отже, можна запускати важчу артилерію. Так ми побачили Овсяннікову з плакатом в ефірі Першого каналу.
Найсумніше те, що в жодного з "експертів", які поширювали це з захопленням не виникло таких питань як:
- Як це відео потрапило в ефір, якщо Перший канал в Росії не транслює новини в прямому ефірі?
- Чому на обличчі ведучої Катерини Андрєєвої не сіпнувся жоден мускул. Я розумію ботокс і профдеформація, але все ж таки подія "из ряда вон". Андрєєва спокійно читала новини, адже знає, це все під контролем начальства.
- Чому Овсяннікова така спокійна? На відео, яке жінка записала нібито перед перфомансом, вона абсолютна спокійна. Людина, яка знає що після цього вчинку сяде на 15 років, її можливо навіть будуть катувати чи отруять полонієм, чи ще щось таке, не може бути такою спокійною.
- Де і як довго працює "активістка"? Яка її біографія? З 2013 року Овсяннікова працює на Першому каналі, і не просто там чай носить, а редактором (тобто формує новинну рамку), а тут раптом таке прозріння.
- А що там в інстаграмі? Сторінка Овсяннікової, якщо вірити скріншотам (хоч би почистила) повен пропаганди і нової російської свастики, наприклад, Z та V.
Що не так з меседжами дівчини з плакатом?
На відео яке вона записала нібито до акції, вона просуває вже традиційні для Кремля наритиви. І ось тут, як завжди, російський лібералізм закінчується на українському питанні.
Традиційно вже намагається забити людям в голову такі цвяхи як:
- Ми же браття
Овсяннікова називає війну Росії та України "братовбивчою". Якщо в когось ще на 19-й день війни є думки, про те, що ми брати з росіянами раджу прочитати просте і доступне пояснення від Міністерства культури та інформаційної політики та Інституту Національної пам’яті, чому ми не брати з росіянами, ніколи ними не були і після цієї війни вже точно не будемо.
- Це все Путін, а ми тут прості люди ні до чого
Якщо вам все ще так здається, то зайдіть на спільний проект уряду та громадськості Datallion – там щоденно оновлюються усі наявні фото та відеоматеріали та докази російської агресії в Україні. Всі ці вбивства в тому числі дітей і зруйновані міста і культурні пам’ятки робить не Путін, а 190 тисяч військових, та сотні мільйонів виборців та платників податків, які дали можливість цьому відбутися.
- Хороші руські або міф про опозицію в Росії
На відео Овсяннікова розповідає як їй соромно за те, що відбувається і, що, мовляв, росіяни винні в тому, що цьому не протистояли і не вийшли на протести, увага, коли посадили в тюрму навального і т. д. І ім’я навального згадане не просто так.
Запам’ятайте раз і назавжди. В Росії немає опозиції – є ручна опозиція, яка дуже легко палиться на темі України (згадайте відповідь Навального на питання "чий Крим?"). Кампанія "Навальний опозиціонер" поступально ведеться роками.
Ручна опозиція при владі – продуманий заздалегідь варіант для РФ, щоб в майбутньому послабити санкції.
Послабленні санкції – Росія знову на нашому порозі.
Яка мета?
Цим тактичним кроком Росія спробувала досягти як короткотермінових так і довгострокових цілей. Насамперед інформаційно перетягнути на себе увагу, як всередині України так і в світі, розмити ключові меседжі, загидити потоки по наших хештегах.
Що казати у дівчини с плакатом вже є навіть свій хештег і там вже працює армія ботів.
А ще ми всією нацією тяжко щодня працюємо по #Noflyzone #closethesky #stopputin #stoprussia, ну і щось мені підказує, що вже завтра можливо за деякими з цих хештегів буде не наша померла породілля з дитинкою внаслідок обстрілу Маріуполя, а росіянка з плакатом.
Вже ввечері Овсяннікова була на перших шпальтах світових медіа, тим часом ще вранці там був Маріуполь.
Не можеш перемогти – очоль, чи не так?
Довготермінові цілі операції – це продовжити просовувати свої наративи, які їм критично важливо сіяти в головах як в Україні, так і в інших країнах.
Росіяни будуть і далі вести спроби перекроїти бачення конфлікту у світі, в бік "братського", "внутрішньо слов’янського конфлікту", до якого світові не повинно бути діла.
Друга мета – торувати шлях новому гібридному впливу у вигляді російських "дисидентів", яких будуть пускати в Європу та США, навіть чула ідеї від деяких в Україні давати таким агентам Кремля українські паспорти. Далі ж "незгодні з режимом" будуть продовжувати роботу з просування російських наративів у світі прикриваючись плачем Ярославни і "нам стидно".
Висновок
Пересічним українцям, а також медіа працівникам та комунікаційним експертам, як в Україні та світі треба ще вчитися і вчитися критично мислити та розрізняти дезінформацію та маніпуляції.
Інформаційна війна триває і ми повинні бути ще вимогливішими, ще уважнішими, не і ще критичнішими до себе в плані медігігієни, а також не забувати, хто є ворог.
Адже іноді він може ховатися за овечою шкурою, або ж за плaкатом "NO WAR".
Валентина Аксьонова