"Подарок" для застройщиков. Арест объектов строительства без решения суда и новые штрафы

Верховна Рада України 15 грудня прийняла в першому читанні законопроєкт № 5877 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності". Він є похідним від основного законопроєкту № 5655, яким реформується сфера містобудівної діяльності. 

Авторами документа стали народні депутати, зокрема Слуги Народу Павлюк Максим та Шуляк Олена. У рейтингу депутатів, за кількістю поданих корупційних законопроєктів, вони посідають 17 та 35 місце відповідно.

Незалежний аналітичний центр Інститут законодавчих ідей провів антикорупційну експертизу законопроєкту. Ми виявили низку корупційних ризиків та небезпечних положень, реалізація яких може стати інструментом тиску на будівельний бізнес. 

На недоліки проєкту також вказують профільні експерти. Розглянемо основні з них.

• Арешт самобудів органами місцевого самоврядування 

Законопроєкт передбачає тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва. Це означає, що власників позбавлятимуть можливості відчуження, користування та розпорядження об’єктами будівництва.

Такий арешт здійснюватиметься посадовими особами органів місцевого самоврядування на підставі його рішення (нова ст. 266-1 Кодексу).

Можливість накладення тимчасового арешту на об’єкти незаконного будівництва органом місцевого самоврядування сприяє виникненню корупційних ризиків, можливих зловживань та проявів недобросовісної конкуренції. 

Випадки впливу представників забудовників на органи місцевого самоврядування та їх неформальних зв’язків ставлять під сумнів безсторонність, об’єктивність та неможливість корупційного впливу на прийняття рішення щодо арешту об’єктів будівництва. 

Як наслідок, накладення арешту органом місцевого самоврядування може стати дієвим інструментом тиску та недобросовісної конкуренції, шляхом створення проблем для "нелояльних" забудовників, або ж, навпаки, більш поблажливого ставлення до "фаворитів".

Тому, такі суттєві правообмеження можуть накладатися виключно у судовому порядку, а не за рішеннями органів місцевого самоврядування, що забезпечить достатній рівень контролю та дотримання принципу верховенства права.

Варто зазначити, що у законопроєкті жодним чином не визначений порядок тимчасового арешту об’єктів незаконного (самочинного) будівництва.

Фактично усі процедурні моменти застосування такого заходу віддані на відкуп підзаконному регулюванню Кабінету Міністрів України. Вказане прямо суперечить пропонованій ст. 260 Кодексу, яка встановлює, що порядок ... тимчасового арешту об’єктів незаконного (самочинного) будівництва ... визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Ефективність вказаного інструменту є сумнівною з огляду на те, що він не може застосовуватися до юридичних осіб (здебільшого у їх власності перебувають об’єкти будівництва), оскільки суб’єктом адміністративного правопорушення може бути лише фізична особа. 

Читайте також:

Реформа містобудування: повна індульгенція для забудовників

Корупційні ризики законопроєкту про реформу містобудування

5 аргументів "проти". Чим загрожує нове архітектурне законодавство українським містам?

• Притягнення до адміністративної відповідальності за недопущення органів містобудівного контролю на об’єкти будівництва поза виконанням такими особами їх законних повноважень

Законопроєктом пропонується внести зміни до ст. 188-42 Кодексу та встановити відповідальність за "недопущення посадових осіб органів містобудівного контролю на об’єкти будівництва". Водночас, відсутня конкретизація, у яких випадках таке недопущення буде каратися, що сприяє можливості тиску на бізнес шляхом здійснення постійних візитів на об’єкти. 

Обов’язок допустити органи містобудівного контролю на об’єкти будівництва може встановлюватися лише в процесі виконання такими особами містобудівного контролю (перевірок), так як це визначено у чинній редакції.

• Невідповідність санкцій

Законопроєктом суттєво збільшується розмір адміністративних штрафів, подекуди більш ніж у 10 разів. Наприклад, відповідно до нової ст. 188-57 Кодексу, за створення перешкод у здійсненні тимчасового арешту будівництва може бути накладено штраф від чотирьох тисяч (68 000 грн.) до п’яти тисяч (85 000 грн.) нмдг., а на посадових осіб, чи підприємців – від восьми тисяч (136 000 грн.) до десяти тисяч (170 000 грн.) нмдг.

Такі санкції є неспівмірними, оскільки вони є більшими за кримінальні. Наприклад, за самовільне зайняття земельної ділянки (земель), яким завдано значної шкоди автори пропонують штрафувати всього від двохсот (3 400 грн.) до трьохсот (5 100 грн.) нмдг.

Запропоновані санкції за вчинення адміністративних правопорушень не відповідають принципу пропорційності стягнення ступеню суспільної шкідливості вчиненого діяння. Це, зокрема, сприяє корупційним зловживанням, наприклад, вимаганню неправомірної вигоди за уникнення сплати великих штрафів.

• Що  про запропоновані зміни думає експертне середовище?

На необхідності усунення цих та інших недоліків законопроєкту наголошували: Конфедерація будівельників України та керуючий партнер Dictio Law Firm Олена Штогрин,  Асоціація підприємств-будівельників "Інтергал-Буд", експерт з питань містобудування Георгій Могильний

• Який вихід?

Загалом ми підтримуємо реформу сфери містобудівної діяльності. Разом з тим законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання під час його підготовки до другого читання. Вищевказані та інші недоліки повинні бути виправлені та усунені.

Андрій Климосюк