"Готовься. Ты следующий". Что происходит в Укрпатенте и почему правительство блокирует инициативу Стефанчука
20 років тому піратські диски всі купували на Петрівці.
10 років тому файлообмінник ex.ua увійшов до переліку світових лідерів поширення нелегального аудіо- та відеоконтенту.
Україна давно і стабільно закріпилася в переліку 301. Туди США вносять країн-піратів інтелектуальної власності, проти яких можуть бути застосовані економічні санкції. І вони проти України дійсно застосовувались.
У 2018 ми втратили право безмитного експорту 155 товарів, від харчових продуктів до дезодорантів. Так далі тривати не могло. Сфера інтелектуальної власності вимагала реформи.
Пакет законів щодо реформи був настільки терміновий, що "зелений" парламент прийняв його ще в турборежимі. Але все зупинилося на рівні Кабміну.
Інтелектуальна власність – це не тільки шоубіз, хоча "ціна" цього ринку у 2021 становить від 30 до 100 млн грн. Але є ще патенти, торговельні марки, промислові зразки.
Грошові потоки на цьому ринку можна собі тільки уявити. Наприклад, державне підприємство Укрпатент, яке його адмініструє, за 2020 рік задекларував понад 80 млн грн чистого прибутку.
Однак, великий ринок зовсім не означає, що доступ до нього для винахідників легкий.
Строки реєстрації об’єктів інтелектуальної власності в Україні перевищують середньоєвропейські, вартість – теж.
Навіть торговельні марки реєструються понад 2 роки. При цьому, через низьку ефективність системи захисту сучасні стартапи та великі бізнеси все частіше обирають інші юрисдикції для захисту своїх прав.
Читайте також:
Що робити, якщо на шляху встав патентний троль?
Як стягнути компенсацію за порушення авторського права на твір в Інтернеті. Оновлений алгоритм дій
Щоб це змінити, за допомогою міжнародних партнерів було розроблено Національну стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності. Опікувався її розробкою і публічно оголошував її з трибуни Верховної ради Руслан Стефанчук – нинішній спікер.
Але наразі замість впровадження реформи, відбувається системне переслідування фахівців, які її писали, просувають і впроваджують.
Закон передбачав створення національного органу інтелектуальної власності (НОІВ). Це мала бути державна неприбуткова організація з наглядовою радою. Заявлені високі кваліфікаційні вимоги до керівника та обрання його на прозорому та відкритому конкурсі.
Але функцї НОІВ доручили "старому Укрпатенту" – комерційному підприємству, на посаді якого на той час поновився Андрій Кудін, звільнений у 2019 міністром економіки та нинішнім радником Президента Тимофієм Миловановим.
В плани Андрія Кудіна зовсім не входило покращення життя винахідників та авторів, створення належних умов роботи патентних повірених, реформування Укрпатенту та проведення конкурсу на посаду, яка за рік дає йому понад 2 млн гривень тільки офіційного прибутку. Уже півтора року він робить все, щоб цей конкурс не відбувся.
Більш того, Кудіну Мінекономіки регулярно виплачує мільйонні премії, відряджає в закордонні відрядження до Швейцарії. Таке собі ВІП-життя за рахунок жебрацтва українських авторів і винахідників.
Апеляційну палату Укрпатенту також сформував одноособово Андрій Кудін. І саме він, керівник Укрпатенту, має максимальний вплив на її діяльність: вирішує питання про прийняття на роботу та звільнення членів палати.
Для розуміння – Апеляційна палата – це такий собі апеляційний суд з перегляду рішень Укрпатенту.
Уявіть, що членів апеляційного суду наймає, звільняє, сплачує їм зарплату голова суду першої інстанції. Може така система нормально працювати?
Доручення від парламенту про виправлення цієї ситуації одержувало вже 3 міністри економіки поспіль. Спочатку Ігор Петрашко, потім Олексій Любченко.
Дії Любченка щодо затвердження нової редакції статуту Укрпатенту настільки налякали Андрія Кудіна, що він 2 місяці переховувався на лікарняному та навіть двічі звертався до суду, прямо зазначаючи, що вбачає у зміні Міністерством економіки статуту виключно намір звільнити його з посади (справи № 640/29389/21, 640/28293/21 Окружного адміністративного суду міста Києва).
Але міністр змінився, і розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.21 № 1129-р вже ніхто виконувати не став.
Чинній міністерці Юлії Свириденко завдання розібратися зі сферою інтелектуальної власності спікер Руслан Стефанчук поставив прямо з парламентської трибуни під час призначення її на посаду Першого віце-прем'єра-міністра України – міністра економіки України. Але віз і нині там.
Натомість як гриби ростуть кримінальні справи проти тих, хто впроваджував і рухав реформу інтелектуальної власності.
Хто звільняв Кудіна, наполягав на завершенні реорганізації Укрпатенту, на проведенні відкритого конкурсу на посаду його керівника, проти тих, хто потенційно може взяти участь в такому конкурсі.
Адже є певні сумніви, що сам Андрій Кудін міг би пройти такий конкурс. Ще у 2017 році депутат Ігор Луценко з'ясував, що диплом, поданий Андрієм Кудіним при прийнятті на роботу в Укрпатент, насправді не видавався.
Досі триває кримінальна справа проти Тимофія Мілованова, який звільнив Кудіна. Справа порушена ДБР за заявою Андрія Кудіна.
Проти ідеолога реформи сфери інтелектуальної власності Олени Орлюк, доктора юридичних наук, професора, кримінальну справу заведено Нацполіцією.
Після звільнення Андрія Кудіна обов'язки керівника Укрпатенту виконувала Наталія Петрова.
Наступною стала Юлія Прохода – патентний повірений, адвокат, член правління Національної асоціації патентних повірених України, яка послідовно відстоювала реформу і критикувала її ворогів.
Юлія була Радницею міністра Петрашко, долученою до роботи з реформування Укрпатенту і проведення конкурсу на посаду голови.
Кандидатка в члени Наглядової ради Укрпатенту, обрана на прозорому конкурсі серед півтори сотні членів НАПА.
Співавтор та підписант листа до президента Зеленського та РНБО з приводу необхідності реформування Укрпатенту та негайного призначення конкурсу на посаду його керівника.
Одразу після направлення якого Юлія одержала "маячки" від СБУ(!) на кордоні.
Заодно "маячки" подарували і її колезі, голові НАПА, судовому експерту, патентному повіреному, кандидату юридичних наук Катерині Соповій.
Восени 2021, негайно після зустрічі з командою міністра Любченка, на якій особисто Юлія Прохода знов підняла питання конкурсу, силами Нацполіції було швидко заведено кримінальну справу.
Після зустрічі з командою міністра Свириденко, наприкінці грудня 2021 року Юлію було затримано за підозрою у впливі на ту саму Апеляційну палату та Андрія Кудіна, яких вона постійно критикувала, вимагаючи створення такої системи, при якій вплив будь-якої особи виключався.
Негайно після цього ще один фасилітатор реформи Микола Потоцький одержує смс: "Готовься. Ты следующий".
Микола – доктор юридичних наук, патентний повірений, адвокат, колишній голова Апеляційної палати Мінекономіки, який відстоював реформу як директор з питань права Укрпатенту і якого "попросили" піти. Він "засвітився" на тих же робочих групах щодо реформи Укрпатенту, що і Юлія. І є вірогідним кандидатом на посаду голови НОІВ.
Така от ціна за допомогу в розробці й просуванні реформи.
Виникає тільки одне питання. Парламент прийняв закони, президент їх підписав. Спікер Верховної ради в рамках парламентського контролю закликає їх виконати. Учасники ринку, професійна спільнота повністю підтримує реформу і допомагає її просувати та впроваджувати.
Що ще потрібно зробити, щоб припинити саботаж реформи у такій важливій для економіки України сфері як Інтелектуальна власність?
Чому всім органам законодавчої, виконавчої влади може стільки часу ставити палки в колеса одна людина, яка неприродним способом тримається за свою посаду?
Бо в результаті реформи цю посаду таки безповоротно втратить? Чи це нормально взагалі? Чи дійсно запис в трудовій книжці Андрія Кудіна важливіший за цілу галузь економіки України?
Сергій Марченков
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.