Мікрокваліфікації і самоосвіта – must have ринку праці та біль класичної освіти
Сьогодні мікрокваліфікації визначають конкурентоспроможність працівника на ринку праці. Вони дають той необхідний набір опцій, який дозволяє легко отримати роботу і бути затребуваним фахівцем на ринку праці.
Економіст, бухгалтер може працювати, для прикладу, страховим агентом. Може, але таким працівникам не вистачає, як говорять у Європі "micro-credentials" – вузькоспрямованих вмінь, навичок та компетентностей.
Цьому не вчать на факультетах економіки, ці знання необхідно здобувати шляхом самоосвіти.
Наприкінці 2021 року Європейська комісія розробила Рекомендації для Ради Європи щодо мікрокваліфікацій та навчання впродовж життя. Цей документ радить країнам ЄС адаптувати свої системи кваліфікацій у бік ефективного використання потенціалу мікро-кваліфікацій.
У цьому напрямку йде і Україна, яка на сьогодні у тренді європейських лідерів.
Це той випадок, коли краще будувати з нуля, аніж перебудовувати старе.
Україна свою систему кваліфікацій розпочала будувати за останні декілька років на базі міжнародного досвіду, зокрема Німеччини і Австрії.
З жовтня 2021 року в Україні визнається самоосвіта і на її базі присвоюються як повні, так і часткові кваліфікації, а також визнаватимуться професійні кваліфікації здобуті за кордоном.
Це перемога бізнесу, якому потрібні кваліфіковані працівники вже сьогодні, якому потрібне визнання самоосвіти і навчання на робочому місці, бо чекати роками змін освітніх програм закладів освіти роботодавець не може.
У 2021 році українці отримали можливість конвертувати свої знання в документ, який дає право і можливість на офіційне працевлаштування без необхідності навчання закладів освіти.
Бізнес не цікавить освітня кваліфікація, яку здобувачі отримують в закладах освіти. Роботодавця цікавить, що вміє робити відповідний випускник, а це професійна кваліфікація.
Освітня кваліфікація – це адміністрування освіти і її присвоєння потрібне для просування по рівнях освіти.
Важливий ефект для інвесторів дає визнання професійних кваліфікацій здобутих за кордоном і це також перемога для нашої економіки.
Кожен, хто працював і здобув професійну кваліфікацію за кордоном, зможе подати в кваліфікаційний центр документи для її визнання в Україні.
Сьогодні ринки праці дуже динамічні, з’являються все нові та нові сфери економічної діяльності і відповідно нові професії, тому розроблення професійних кваліфікацій на професії, які відсутні у класифікаторі професій – це також перемога для Української економіки.
Суб’єкти освітньої діяльності також борються за місце під сонцем, а більш конкурентні вони будуть тоді, коли будуть готувати найбільш підготовлених фахівців до потреб ринку праці. У цій ситуації спрацьовують професійні стандарти і їх розробка.
Цілком імовірно, що з часом з’явиться велика кількість короткострокових освітніх програм, які будуть зосереджені на конкретну групу професій.
Юрій Баланюк
