Украинские леса – под сплошным видеонаблюдением
Катастрофа 2020 року увійде в історію українського лісу. Торік вогонь знищив майже 75 тис. гектарів лісів Держлісагентства. Найбільше постраждали два регіони: на Житомирщині згоріло 43 тис. гектарів, на Луганщині – 30 тис. Загалом по Україні масштаби лиха величезні.
Агентству підпорядковано 7,6 млн гектарів лісу, тобто за кілька місяців втрачено один відсоток всього нашого лісового фонду.
Засмучує не лише розмір катастрофи, але й стрімка негативна тенденція до збільшення площі пожеж. До цього найпроблемнішими були 2007 (12,7 тис. гектарів) і 2014 роки (15,2 тис. гектарів). В інші періоди в середньому ми втрачали не більше ніж кілька тисяч гектарів щорічно.
Для розуміння цієї серйозної проблеми наведу кілька цифр. Мільярд дерев, які ми висадимо протягом трьох найближчих років, – це приблизно 200 тис. гектарів лісу. Отже, всі наші зусилля з відновлення лісового фонду (робота десятків тисяч осіб) можуть бути втрачені у вогні лише за кілька посушливих сезонів.
Тому цьогоріч розпочалася комплексна модернізація усієї системи протипожежних заходів.
За кількістю опадів 2021 рік видався не набагато кращим за 2020-й. Згадайте, як влітку палали турецькі провінції.
У наших сусідів за півтора місяця згоріло більш як 80 тис. гектарів лісу. В Греції на початку серпня вигоріло 56 тис. гектарів – це на два порядки більше ніж зазвичай.
У Сибіру у вогні з початку року опинилося понад 10 млн гектарів. Проте в Україні площа пожеж зменшилася майже в 70 разів. Нам вдалось уберегти українські ліси від великого лиха.
Що змінилося? За останні два роки Верховна Рада ухвалила низку законів щодо посилення відповідальності за пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю. Суттєво збільшено штрафи за порушення пожежної безпеки. Я дуже вдячний за це Кабміну, нашим парламентарям, екологічному й іншим комітетам. Звісно, це зіграло важливу роль.
Проте ще більш важливо те, що ми навчилися оперативно ліквідовувати загоряння — до того, як їм вдається захопити значну територію та вийти з-під контролю.
Кількість займань порівняно з 2020 роком скоротилась у 5 разів, а середня площа однієї пожежі зменшилася з десятків гектарів до менше аніж пів гектара.
За рахунок чого це відбулось?
По-перше, кардинально змінилася мотивація лісників. Ми детінізували ринок деревини, значно збільшили доходи лісгоспів і в результаті підвищили зарплату на 160%. Наразі вона у середньому становить понад 16,5 тис. грн.
Я постійно відвідую регіони, спілкуюся з людьми. Ставлення до обов’язків нині зовсім інше – лісівники цінують свої робочі місця. Вони зацікавлені демонструвати результативність.
Читайте також: В Україні горить ліс, зникає вода у криницях, а рисей продають на OLX. Чи є вихід?
По-друге, ми тісно працюємо з колегами з інших країн, зокрема зі США. Минулого року Сполучені Штати втратили у вогні пів мільйона гектарів лісу – в два раз більше ніж торік.
Для запобігання лісовим пожежам внаслідок зміни клімату американці використовують найсучасніші технології.
Наприклад, наразі ми відстежуємо поточний стан, динаміку та тривалість пожеж на підставі даних дистанційного зондування Землі. Співпрацюємо з NASA: супутники, які пролітають над територією України, сканують термальне поле, передають нам інформацію, яку ми обробляємо. Цьогоріч під час посухи почали використовувати квадрокоптери та безпілотники з радіусом польоту до 60 кілометрів і робочою висотою польоту до 1200 метрів.
У всіх регіонах у цьому році продовжили реалізацію масштабної програми зі встановлення сучасної системи відеоспостереження. Це десятки веж і щогл із відеокамерами, які і вдень і вночі здійснюють моніторинг територій лісництв.
Камери мають функцію тепловізора, здатні виявляти загоряння в автоматичному режимі.
Ми використовуємо сучасне програмне забезпечення, що дозволяє прокладати найбільш короткий і зручний маршрут до місця пожежі.
Наступного року плануємо поставити всю територію державних лісів під відеонагляд. Отже, виявлення загорянь стане ще більш оперативним, що мінімізує ризик неконтрольованого розвитку ситуації.
По-третє, в декілька разів збільшено закупівлю техніки для швидкого реагування на пожежі. У 2021 році колосальні кошти – майже мільярд гривень – інвестовано у нові пожежні автомобілі, лісопожежні модулі, трактори, пожежно-спостережні вежі, мотопомпи, спецодяг, квадрокоптери, телевізійні системи спостереження й інше обладнання.
Читайте також: Захист лісів: що треба зробити і що вже зроблено
Раніше пожежна техніка в деякі місця не могла під’їхати, а тепер ми маємо пікапи, у кузові яких змонтовані спеціальні модулі для пожежогасіння з резервуарами для води на 600 літрів і насосними станціями.
Одна з давніх проблем галузі – недостатня щільність лісових доріг (у 2–5 разів менша за європейські показники). В цьому році ми на 60% збільшили обсяги прокладання нових доріг, що також є дуже важливим фактором зменшення пожеж.
Влаштовано понад 50 тис. кілометрів мінералізованих смуг, це в рази більше аніж ще кілька років тому.
Плани на наступний рік дуже амбітні. Крім тотального відеонагляду, плануємо і надалі модернізувати техніку. Придбаємо щонайменше 50 пожежних автомобілів і 35 квадрокоптерів.
Плануємо значно збільшити протяжність мінералізованих смуг навколо лісів, що примикають до населених пунктів.
Доведемо загальну протяжність захисних мінералізованих смуг до понад 300 тис. кілометрів. Продовжимо міжрегіональні навчання з гасіння умовних лісових пожеж. З огляду на той масштаб лісових пожеж, який ми спостерігаємо в інших країнах, нам потрібно вміти дуже швидко мобілізовувати всі наявні ресурси.
Юрій Болоховець
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки
