(Недо)конкурс на должность директора ДБР
Офіс Президента нарешті виявив бажання відібрати постійного директора Державного бюро розслідувань. Нагадаємо, цей орган правопорядку вже 2 роки не має постійного керівника, адже наприкінці 2019 року через внесення змін в профільний закон звільнили тодішнього керівника Бюро Романа Трубу.
Проте ДБР недовго знаходився без очільника, бо президент Зеленський призначив на посаду парламентарку Ірину Венедіктову в статусі виконуючої обов’язки. Вона, в свою чергу, швидко провела конкурс на своїх заступників, де прогнозовано перемогли близькі їй люди.
Далі Ірина Валентинівна перейшла в Офіс Генпрокурора (ОГП), а в ДБР призначили експрокурора, що не пройшов переатестацію ОГП в 2019 році, Олексія Сухачова. Детальніше в одному з моїх текстів, в якому навіть прогноз залишено стосовно нинішнього конкурсного відбору.
Станом на сьогодні конкурсний відбір проводиться за прогнозованим сценарієм. Спочатку було змінено підхід в форматі його проведення. Перш за все, кудись зникло тестування на загальні знання законодавства. Це саме той етап, що не пройшов Сухачов два роки тому в прокуратурі.
Більше того, ніде не визначено критеріїв стосовно презентацій кандидатів, на які виділялось до 20 хвилин.
Члени комісії просто порахували середнє арифметичне всіх оцінок. Очікувано, коли 5 з 6 членів комісії контролюються Банковою, то і "потрібні" бали виставляються.
Загалом, за презентацію із 3 розділів передбачалось 30 балів.
Читайте також: Трубу зірвало. Як і за що Зеленський і Рада розігнали керівництво ДБР
Доволі дивно, що думки з підготовлених матеріалів у кандидатів сильно збігались. Навіть більше, у властивостях файлів (презентацій) були однакові "цифрові" автори.
За моєю інформацією, Сухачов це пояснював тим, що в нього був файл одного формату, а коли в Бюро йому конвертували це в PowerPoint безпосередньо його підлеглі.
Зрозуміло, що у випадку проходження в наступний етап "тимчасового" керівника ДБР і двох його підлеглих – переможе прогнозований мною кандидат.
По суті, все вирішує своїм голосуванням залежна від Банкової конкурсна комісія. І навіть за умови, якщо один з членів комісії, наприклад правник з гарною репутацією Андрій Козлов, захоче задати певні запитання, то для повноцінної дискусії йому не вистачить довідок від НАБУ.
Адже, на відміну від переатестації прокурорів в 2019-2020 роках, під час нинішнього відбору директора ДБР ці довідки відсутні. Комісія фактично відмовилась глибоко моніторити кандидатів через звернення до НАБУ і НАЗК. Та й загалом, для подібного варто було підписати меморандум про співпрацю, якого між НАБУ і ДБР чомусь досі не існує.
Читайте також: 5 міфів про Державне бюро розслідувань
Отож, було відібрано трьох кандидатів – Олексія Сухачова, Сергія Мережка та Олександра Козленка. Тепер на них очікує спецперевірка і психофізіологічне дослідження (поліграф), а також співбесіда.
Окрім цього, вони ставитимуть запитання щодо професійних компетенцій кожного з трьох кандидатів.
За рішення про доброчесність мають проголосувати не менше 5 членів комісії, як і за відбір єдиного кандидата, який буде визнаний переможцем конкурсу. Після цього готується подання Президенту України від імені голови конкурсної комісії з інформацією про кандидата-щасливчика.
Подання тому, хто не має права призначати директора ДБР, адже відповідні повноваження не закріплені в статті 106 Конституції України. Але про цю епопею, коли неконституційність призначення замаячить на політико-правовому горизонті, ми розповімо згодом.
Олександр Лємєнов
