Киевский автовокзал: в будущее с отреставрированными модернистскими мозаиками

Центральний автовокзал Києва – спадок легендарного київського архітектора Авраама Мілецького – нещодавно відсвяткував своє шістдесятиріччя. 

Мілецький – знакова фігура для Києва, його авторству належать такі знакові для міста будівлі, як готель "Салют", палац дітей та юнацтва на площі Слави, комплекс споруд Київського крематорію на Байковому кладовищі та багато інших. 

Над спорудженням автовокзалу Мілецький працював разом з іншим видатним архітектором того часу, Едуардом Більським та художниками-монументалістами Адою Рибачук та Володимиром Мельниченком. Саме їхні мозаїки прикрашають інтер'єр автовокзалу. 

Захист пам'яток архітектури ХХ сторіччя в Україні залишається дуже контраверсійним питанням. 

З одного боку, багато власників (як державних, так і приватних) та девелоперів не розглядають архітектуру модернізму як цінність і можуть поводитись з нею абсолютно вільно – від кардинальної реконструкції до повного демонтажу. Цьому сприяє те, що пам'ятки епохи модернізму у своїй переважній більшості не занесені до реєстрів пам'яток архітектури. 

З іншого боку, в суспільстві все частіше лунає запит на збереження архітектури модернізму. Це породжує спротив намаганням знищення цих об'єктів, який часто виливається у фізичні протистояння, про що свідчить цьогорічний кейс "Квітів України".

Коли у 2020-у році стало відомо, що автовокзал перейшов у приватну власність, і новий власник має намір провести у ньому масштабну реконструкцію, активісти, що займаються захистом пам'яток архітектури, були серйозно стурбовані. Адже будівля не має охоронного статусу і її можна змінювати як завгодно. Під час першої реконструкції у 2015 році з приміщення вже зникли вітражі, а оригінальні віконні рами були змінені на металопластикові.

Читайте також:

Легенди Андріївського. Хто живе на одній з найвідоміших вулиць Києва

Які загадки і таємниці ще зберігає древній Поділ?

Саме завдяки громадському розголосу унікальні мозаїки автовокзалу залишились на своєму місці після відкриття оновленої будівлі в 2021 році. 

Фонд Ади Рибачук та Володимира Мілецького, організація, що займається захистом спадщини видатних монументалістів, ініціював збереження мозаїк, а новий власник, компанія "Укртранс", та архітектурне бюро MCube, яке розробляло проєкт реконструкції, пішли назустріч рекомендаціям мистецтвознавців, та інтегрували мозаїки до оновленого інтер'єру автовокзалу. 

Мозаїчні панно реставрували, адже за багато років чимало дрібних елементів були втрачені. 

Сьогоднішній автовокзал у Києві – сучасний транспортний хаб з пасажиропотоком у 5000 людей на день, фудкортом, готелем та хостелом. І окрім того – унікальний архітектурний об'єкт з монументальними мозаїками. 

На прикладі цього кейсу можна побачити, як працює синергія громадського сектору та приватного бізнесу в галузі захисту архітектурної спадщини. 

Унікальні об'єкти мистецтва створюють додану вартість для квадратних метрів нерухомості. 

Монументальні панно Рибачук та Мельниченка створюють особливу атмосферу місця всередині будівлі. Без них київський автовокзал був би черговим невиразним та неприязним місцем очікування автобусів, яких повно в Україні. 

Громадські активісти повинні продовжувати порушувати цю тему перед власниками подібних об'єктів, а приватний бізнес має розуміти, що питання збереження об'єктів монументального мистецтва – це не лише про культуру та захист спадщини, а й про капіталізацію їхнього майна.  

Володимир Фомічов