"Красная зона" и карантин: роль цифровизации в условиях пандемии
Київ і ще 15 областей знову потрапили у "червону зону" карантину. Паралельно з величезними негативними наслідками та людськими втратами, пандемія стрімко розвинула напрямок цифровізації у всьому світі, Україна – не виняток.
Глобальні витрати на цифрову трансформацію стрімко зростають
Зростання обсягів даних і нові інструменти їх аналізу дозволили світу перейти від ситуативної до комплексної цифрової трансформації.
Глобальні витрати на цифрову трансформацію в 2020 році склали $1,3 трлн, за даними дослідження Worldwide Digital transformation Guide.
За розрахунками Statista, у 2022 році ці витрати складуть $1,78 трлн, а у 2024 – $2, 39 трлн.
Це показує, що весь світ обрав стрімкий вектор розвитку цифрових технологій, а пандемія стала поштовхом для цього.
Майже половина країн в світі активно застосовують цифрові сервіси для боротьби з пандемією
Згідно з даними ООН та міжнародної організації Open Government Partnership, майже 100 країн в світі активно застосовують цифрові сервіси для боротьби з пандемією та використовують понад 500 мобільних застосунків для боротьби з COVID-19.
Застосування "цифри" ефективно здійснюється за кількома напрямками: моніторинг та інформаційне сповіщення про поширення COVID-19; надання цифрових медичних послуг, інтеграція сучасних технологій, включаючи інтернет медичних речей (IoMT), штучний інтелект тощо.
Читайте також:
Які українські технологічні компанії захищають цифрові права користувачів
Так, технологію блокчейн використовують для забезпечення прозорості розподілу гуманітарної допомоги, моніторингу попиту та логістики медматеріалів.
Штучний інтелект за голосом визначає перші ознаки Covid-19 в організмі, інтернет медичних речей допомагає збирати більше інформації, а сучасні алгоритми дозволяють швидко обробляти величезні масиви даних.
Цифровізація міських послуг як спосіб мінімізувати фізичні контакти
У нових умовах містам та державам стало зрозуміло, наскільки важливим є доступ людей до інформації, онлайн-послуг та засобів комунікації. Київ також не відстає у плані розвитку цифрових сервісів.
Міським застосунком Київ Цифровий користуються вже більше 1 мільйона киян.
Без зайвих фізичних контактів користувачі можуть оплатити паркування, штрафи за порушення ПДР чи проїзд в транспорті. У цьому році, не виходячи з дому, кияни могли проголосувати за проекти Громадського бюджету прямо у застосунку.
Також користувачі можуть онлайн замовити електронні учнівські, записати дитину в садочок чи оплатити харчування.
Що стосується отримання довідок та інформації, то вже зараз не обов’язково відвідувати Департамент земельних ресурсів чи Департамент містобудування та архітектури, щоб отримати довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переглянути реєстр містобудівних обмежень, отримати копії землевпорядних документів тощо.
Електронний цифровий підпис став необхідним інструментом діджиталізації. Завдяки ньому фізичні і юридичні особи можуть створити е-кабінет та отримувати послуги віддалено.
Цифровізація – це не примха
Коронавірус показав, що цифровізація – це не примха, а життєво необхідна річ у наш час. За допомогою "цифри" можливо мінімізувати фізичні контакти та зменшити поширення коронавірусу.
Щодня ми працюємо над впровадженням сучасних технологій та удосконаленням міських послуг заради збільшення комфорту та безпеки киян.
Наше завдання – оцифрувати всі міські послуги.
Петро Оленич