Дождемся ли "Большого Исследования?"

Суббота, 09 октября 2021, 12:20

Автори колонки:

Олексій Колежук, голова Наукового комітету Нацради з питань науки і технологій, член-кор. НАНУ

Світлана Арбузова, член НК, член-кор. НАМНУ 

Володимир Вахітов, заступник голови НК, доцент Київської школи економіки

За даними ЮНЕСКО, Україна витрачає лише 0.7% ВВП на науку і дослідження. При цьому більше половини цієї суми витрачають приватні підприємства.

З усіх наших сусідів ще менше витрачає лише Молдова, 0.25%. З іншого боку, Польща, Угорщина, Росія вкладають більше 1%.

Очевидно, у нашої держави геть інші пріоритети.

12 жовтня в Києві відбудеться черговий 23-й саміт Україна-ЄС. Експерти і урядовці обговорюють пов’язані з цим самітом великі очікування у сферах спільного авіапростору, енергетичної безпеки, торгівлі, але серед пріоритетів саміту навіть не згадують співробітництво в сфері науки та інновацій. 

Це начебто викликає подив і суперечить шляхам реалізації національних інтересів у сфері науки, визначеним державою у Стратегії економічної безпеки, введеній в дію Указом Президента №347/2021 від 11 серпня 2021 року, та Стратегії людського розвитку (Указ Президента №225/2021 від 2 червня 2021 року). 

Так, Стратегією економічної безпеки ставиться завдання інтеграції України до Європейського дослідницького та інноваційного простору, і визначені мінімальні обсяги фінансування науки на рівні 0,9% ВВП із усіх джерел та 0,5% ВВП за рахунок держбюджету. 

Якщо перший показник ще досягався з 2000 по 2005 роки, то другу межу у цьому сторіччі Україна не подолала жодного разу, тож мету Стратегії можна вважати досить амбітною. 

З боку ЄС за останні роки відбулися значні зміни в підходах і пріоритетах, відкриваються нові можливості для співпраці, створюється єдина інфраструктура даних для досліджень – Європейська хмара відкритої науки, засновані 49 відкритих до участі Європейських партнерств, що направлені на  впровадження довгострокових пріоритетів у дослідженнях та інноваціях. 

Однак насправді Україна проходить повз ці можливості, фактично відмовляється всерйоз використовувати їх для розвитку власної науково-інноваційної сфери. 

Єдиною подією саміту, що стосується науки, стане підписання Угоди про участь у програмах "Горизонт Європа" та "Євратом" – крок, безумовно, позитивний, але це лише крихта того, що Україна могла б робити вже зараз.

При цьому в проєкті держбюджету-2022 не передбачені навіть достатні кошти на сплату членського внеску до "Горизонту" (в 2022 році маємо сплатити внески за 2021 і 2022 рік, але кошти є лише на один внесок). 

Реклама:
Не планується фінансувати ні участь у спільних інституціях (дослідницьких інфраструктурах, Європейських партнерствах), ні навіть участь українських делегатів у Комітеті Ради Європейського Союзу з питань європейського дослідницького простору та інновацій та його підгрупах.

Підготовлена робочими групами МОН та Національної Ради з питань науки та технологій Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору введена в дію не постановою уряду, а лише наказом МОН, а її реалізація теж не підкріплена коштами, що робить її просто папірцем для замилювання очей Єврокомісії. 

Така ж доля, схоже, очікує і вже прийняту концепцію підтримки е-інфраструктур, і розроблювану програму розвитку дослідницьких інфраструктур. 

Національна рада з питань науки та технологій, що повинна служити майданчиком для формування та моніторингу реалізації державної політики в сфері науки, і мала б взаємодіяти з Координаційним  комітетом Європейського дослідницького простору (ERAC) та іншими європейськими структурами, фактично не виконує своїх функцій (з 2019 року Нацрада збиралася двічі, хоча закон передбачає чотири засідання на рік), а напрацювання її робочих груп  ігноруються.

Все це яскраво свідчить, що політика ставлення до науки як до "декоративного мистецтва" продовжується, ніяких радикальних змін тут насправді не планується, а положення прийнятих на найвищому рівні Стратегій залишаються не більш як імітацією. 

В цьому переконує проєкт держбюджету-2022 з ганебно низькими видатками на науку в 0,28% ВВП (для порівняння, на вищу освіту йде 0,45%, на всю освіту 3,86% ВВП), і вже не дивує, що Бюджетний кодекс всі норми Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" оголошує необов'язковими для виконання, на невизначений строк. 

Реклама:
Постає питання, чи дочекається українська наука справжньої уваги до себе від керівництва держави? 

Часто можна почути закиди на кшталт "де українські нобелівські лауреати? якби вони були, можна було б науку фінансувати!". Але, за цією логікою, "Велике будівництво" треба було б розпочинати після того, як в Україні самі собою з’являться автобани … 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Пора проверить свой софт

Помним Голодомор - геноцид украинцев продолжается

Голодомор как часть геноцида: почему о нем стоит говорить не так, как мы привыкли

Время Трампа или скачок истории?

Зачем нам кодекс корпоративного управления

"Кагарлыкское дело". История раскрытия