Какие нововведения предлагает законопроект о реформе в сфере градостроительства?

Реформа містобудівної галузі продовжує набирати обертів. До її впровадження долучились сотні експертів та представників громадських організацій. Разом із ними були розроблені три ключові законопроєкти, які стануть двигуном для позитивних змін у містобудівній сфері – №5655, №5656 та №5877. 

Основою реформи є максимальна цифровізація процесів, мінімізація корупційних ризиків через прозорість і виключення так званого "людського фактора". А також – посилення адміністративної та кримінальної відповідальності для забудовників-порушників.

Незабаром Верховна Рада має голосувати за законопроєкт №5655 у другому читанні, який, власне, і стане наріжним каменем для реформування містобудівної галузі. 

Серед головних переваг закону можна виділити п‘ять – цифровізацію, посилення контролю, прозорі правила гри, умови для залучення інвестицій та, звісно ж, зниження корупційних ризиків.

Цифровізація

Минулого року в Україні почала функціонувати Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ). 

Сьогодні через цю систему вже можна отримати 11 будівельних послуг. До того ж проводиться тестування програмного забезпечення для надання трьох нових послуг. 

Наразі набути право на виконання будівельних робіт щодо об’єктів класу наслідків СС1 можна автоматично – через ЄДЕССБ шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. 

Аби кількість опцій зростала, необхідно забезпечити відповідне законодавче підґрунтя. 

Саме законопроєкт №5655 впроваджує масштабну цифровізацію процесів та реєстраційних процедур у будівництві. Зокрема, розшириться перелік інформації, яка перевіряється під час експертизи на будівництво об’єкта та посилиться перевірка проєктної документації.

Читайте також: Реформа містобудування: повна індульгенція для забудовників

Зниження корупції

Цифровізація будівельних послуг значно знижує рівень корупційних ризиків через виключення людського фактора при отриманні дозвільних документів. 

Водночас припинила виконувати повноваження Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ) та почала функціонувати цифровізована Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ). 

Цей орган працює за абсолютно новими підходами та принципами. Співробітники проходили жорсткий відбір та перевірялись НАБУ на доброчесність. 

Варто зазначити, що у ДІАМ не має жодного працівника з колишнього ДАБІ. 

Нещодавно ДІАМ також почала співпрацю з однією з провідних міжнародних організацій International Development Law Organization – IDLO. Партнери будуть супроводжувати проєкт, що передбачає новий порядок проведення конкурсів на посади ДІАМ. 

Кандидати на посади категорії Б додатково проходитимуть тестування на логічне, вербальне, абстрактне мислення та перевірку на доброчесність.

Читайте також: Корупційні ризики законопроєкту про реформу містобудування

Посилення контролю

Роками в Україні діяла система, яка не давала місцевій владі достатньо повноважень, аби вони самостійно контролювали забудову. Зокрема, протидіяли незаконному будівництву. 

Як наслідок, Україна нагромаджена так званими "нахалбудами". Завдяки реформі децентралізації та законопроєкту №5655 розв’язати ці проблеми нарешті реально.

Відтак, органи місцевого самоврядування зможуть приймати рішення про розроблення та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні. Це стосується генеральних планів населених пунктів, планів зонування території тощо. 

Звичайно, зазначена містобудівна документація буде затверджуватися тільки після громадських обговорень.

Також законопроєкт №5655 передбачає низку превентивних заходів, які у майбутньому не дозволять зводитись "нахалбудам" або "будинкам-монстрам". Зокрема, в разі самочинного будівництва органи місцевого самоврядування зможуть зупинити ці незаконні дії. А винні понесуть відповідне покарання.

Читайте також: 5 аргументів "проти". Чим загрожує нове архітектурне законодавство українським містам?

Прозорі правила гри

Наше спільне завдання – зробити будівельний ринок прозорим та чітко регульованим для всіх його учасників. Для цього треба переформатувати механізми, завдяки яким здійснюються дозвільно-реєстраційні та контрольно-наглядові функції. 

Проведення дерегуляції та автоматизації послуг, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення будівельних норм та оновлення технічного регулювання забезпечить прозорі відносини між забудовниками, місцевою владою та іншими відповідальними сторонами.

Інвестиції

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на важливості залучення прямих іноземних інвестицій до України. Комплексні зміни, які передбачає реформа містобудівної сфери, мають розв’язати питання, що стримують залучення інвестицій у галузь.

"Заходячи" у проєкт, інвестори дуже глибоко аналізують регіон, територію, умови та законодавство, яке регулює будівельні процеси. 

На жаль, через застаріле законодавство будівельна сфера нашої країни вважалась однією за найкорумпованіших. Звичайно, це відштовхувало інвесторів, адже в їхніх інтересах безпека та прозорість усіх процесів. 

Після цифровізації будівельних послуг, зниження корупційних ризиків, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності, ми отримаємо довіру міжнародних інвесторів.

Також зараз триває робота над запровадженням Містобудівного кадастру. Він забезпечить відкритість, доступність, повноту інформації для потенційних інвесторів щодо земельних ділянок, наявних умов та обмежень їх забудови. Відтак, буде легше аналізувати інвестиційну привабливість того чи іншого об’єкту.

Підсумки

Після того, як Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №5655, документ значно доопрацювали. Зареєстровано близько 2800 правок. 

Ми постійно перебуваємо у діалозі з професійними спільнотами та експертами, аби цей законопроєкт був корисним. Насамперед для громад і жителів нашої держави. 

Відсутність хабарництва, цифровізація будівельних послуг, як результат – прозоре ринкове середовище та нові будівлі, які не тільки чесно отримали дозвіл на будівництво, але й відповідають генеральному плану населеного пункту, де вони будуються та державним будівельним нормам.

Ось, що передбачає цей законопроєкт. В інформаційному просторі наразі з'являється його критика. Це очевидно, адже тим, хто роками наживався на схемах та вів нечесну гру у сфері архітектурно-будівельного контролю, цей законопроєкт і реформа і цілому абсолютно невигідні.

Схожий супротив ми отримали під час процесу ліквідації ДАБІ – органу, який прославився корупційними скандалами. Проте, це не завадило завершити його функціонування та створити абсолютно новий орган з прозорими підходами роботи – ДІАМ. 

Процес запущений і вже ніхто не зможе "зупинити ідею, час якої настав".

Наталія Козловська