"Локдаун демократии". Как перед журналистами "закрывают двери" в Раду?

Новий політичний сезон у Верховній Раді розпочався з нових обмежень для представників ЗМІ. 

Хоча керівництво парламенту і обіцяло скасувати частину карантинних заборон. Всі чекали на відкритість та доступність, натомість почули про нове зонування та ліміти у приміщенні законодавчого органу влади. 

Два роки тому виконавчий орган влади – Кабмін – за часів головування Олексія Гончарука також вирішив проводити свої засідання без присутності журналістів. Начебто через те, що "засідання уряду не мають перетворюватися на шоу". Відтак вже другий рік поспіль журналісти відсутні на засіданнях. 

Під час дії карантину в державі запровадили обмеження й інші державні установи, зокрема суди, архіви, сервісні центри МВС тощо. І це все загрожує локдауном демократії. 

Ніхто не поспішає повертати доступ журналістам і громадянам, хоча давно працює громадський транспорт і триває вакцинація, яка спрощує навіть виїзд за кордон.

У березні 2020 року голова ВРУ Дмитро Разумков видав розпорядженням, в якому визначив, що журналісти в період карантину працюють у пресцентрі ВРУ в кулуарах третього поверху за наявності постійної картки акредитації та додаткової перепустки. 

При цьому було встановлено ліміт щодо кількості осіб, які можуть перебувати в пресцентрі – до 120 журналістів, а у ложі преси – до 30 операторів та фотографів. Тоді ж закрили і кулуари другого поверху ВР, де зазвичай відбувалося спілкування народних депутатів із представниками медіа.

Карантин став чудовою нагодою для політиків, щоб обмежити доступність та відкритість роботи держорганів. Адже розмови про це велись давно. 

Читайте також: Екскурсія Радою: Кабінет спікера, секретна курилка, буфет і "Катрусин кінозал"

Так, наприклад,  після закриття від журналістів засідань Кабміну у вересні 2019 року на засіданні Комітету з питань свободи слова ВРУ депутати також розглядали питання критеріїв акредитації та допуску журналістів до парламенту. 

Тоді на засіданні нардепи  заслухали інформацію про кількість акредитованих журналістів у парламенті (у Верховній Раді 9 скликання акредитовано 3108 представників ЗМІ), існуючий механізм акредитації та пропуск до парламенту, а також фізичну та технічну можливість будівлі Ради умістити акредитованих журналістів. 

За результатами обговорення вирішили доопрацювати положення про акредитацію представників ЗМІ при Верховній Раді.

Напередодні старту нового політичного сезону на брифінгу журналісти запитали в голови парламенту Дмитра Разумкова, коли нарешті знімуть обмеження і Верховну Раду повністю відкриють для журналістів. 

"Що стосується журналістів і питань кулуарів, ми домовлялися, що ми будемо змінювати систему нашої роботи з вересня. За цей рік ми змогли побачити, скільки насправді засобів масової інформації висвітлюють діяльність Верховної Ради. 

Працювала і робоча група з цього приводу, і ми домовлялися, що ми будемо змінювати діяльність по відношенню до кулуарів другого поверху. 

Я думаю, що з завтрашнього дня частина кулуарів буде відкрита для журналістів. Будуть дещо обмеження по кількості – так, як працюють на балконі, так будуть працювати і на другому поверсі", – зазначив Разумков.

Того ж дня Разумков підписав розпорядження №151, в якому визначив можливу кількість представників ЗМІ у будівлі ВРУ: до 120 – у пресцентрі на третьому поверсі, до 30 осіб – у ложі преси балкону та до 40 осіб – у відведеній частині кулуарів ВРУ. 

Крім того, в пресцентр від каналів допускаються не більше двох знімальних груп (до 4 осіб), агентств – до 2 осіб, від видань – 1 особа. 

У відведену частину кулуарів від каналів – одна знімальна група (2 осіб), від агентств та фотокореспондентів до 2 осіб, від видань – 1 особа.

Окрім акредитації для представників ЗМІ, також передбачені додаткові разові перепустки для кожної визначеної зони у Верховній Раді. 

В ложе преси допускаються лише фотографи та відеооператори, журналісти спостерігають за засіданням парламенту з моніторів пресцентру на третьому поверсі. Іноді на третій поверх підіймається хтось із депутатів для брифінгу на визначену тему. 

Окрема перепустка для ЗМІ є також і в їдальню парламенту (раніше доступ туди був вільним). В підсумку маємо крім класичної акредитації представника ЗМІ ще додаткових чотири разові перепустки. 

Журналісти, які постійно працюють у Верховній Раді, неодноразово писали про абсурдність нових обмежень у відведеній частині кулуарів парламенту для представників ЗМІ. 

Через те, що разові перепустки потрібно отримувати в порядку черги, то журналісти відтепер мають турбуватись не про виконання редакційного завдання, а думати над оперативним вирішенням організаційних труднощів при пересуванні будівлею парламенту.

Тут треба віддати належне пресслужбі Верховної Ради, яка завжди допомагає і нам,  і колегам у парламенті, але при цьому вимушена дотримуватися розпоряджень керівництва.

Очевидно, що політики роблять все для того, аби не перетинатись із журналістами у парламенті, не відповідати на незручні запитання чи пояснювати свою парламентську діяльність. 

Водночас, ми бачимо загрозливу тенденцію, коли ключові державні органи, які є уособленням гілок влади, закриваються від журналістів та ЗМІ, хоча постійно заявляють про відкритість перед суспільством. 

І спікер парламенту Разумков не має ставати інструментом для локдауну демократії.

Олександр Саліженко