Биткоины в декларациях: почему чиновникам не удается скрыть от НАПК взятки в криптовалюте
Минулої весни соціальні мережі спалахнули інформацією про криптовалюту в деклараціях посадовців.
Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров поділився, що публічні службовці задекларували криптоактивів на загальну суму приблизно 75 млрд гривень.
Новина також викликала появу "експертів" у криптовалютах, які впевнено заявили, що такі дані неможливо перевірити.
Ті, хто жодного разу не стикався з віртуальними активами, припустили, що біткоїн може слугувати лише схованкою для хабарів, мабуть, вважаючи, що держслужбовці просто зобов’язані жити у 20 сторіччі, а не у 21-му з його новими технологіями та "блокчейнами".
Як керівнику державного органу нового зразка мені особисто така думка видається досить комічною.
НАЗК є розробником цифрових реєстрів, яким немає технологічно рівних аналогів у світі. Усі 800 тис. декларацій публічних службовців ми перевіряємо автоматично за допомогою диджитал-інструментів. Нові проекти будуємо в системі Jira.
На цьому фоні перевірка криптовалюти в деклараціях є абсолютно досяжним завданням.
Читайте також: Блокчейн і fintech: як змінюється сфера фінансів
Тож як насправді?
У реальності підтвердити чи спростувати наявність криптовалюти простіше, ніж здається.
Більшість криптовалют – найбільш прозорий спосіб зберігання коштів.
З даними про ваші біткоїни може ознайомитися будь-яка особа, якщо їй відома адреса вашого криптогаманця.
У відкритих реєстрах можна не тільки перевірити, скільки криптовалюти має людина, а й отримати дані про всі її транзакції.
Навіть така анонімна валюта, як Monero (XMR), уже найближчим часом буде несекретною. Аналітична фірма CipherTrace презентувала перший інструмент для відслідковування потоків транзакцій у XMR. Замовником розробки стало Міністерство національної безпеки США.
Якщо ж декларант вирішить не надавати інформації про адресу криптогаманця – може готуватися до суду.
Під час повної перевірки декларації НАЗК зазначає, що декларант не має доказів, які б доводили його право власності на вказану віртуальну валюту.
Залежно від вартості криптовалюти НАЗК або складе щодо нього адміністративний протокол і направить його до суду, або передасть інформацію про "кримінал" у декларації правоохоронцям – НАБУ, ДБР або Нацполіції.
НАЗК також може вказати на те, що криптоактиви в декларації – необґрунтовані, тобто не підтверджені законними доходами. Якщо вартість таких активів – від 1 до 6,3 млн грн, держава може здійснити цивільну конфіскацію цих коштів, як це має статися у відомому випадку із доходом народного депутата від оренди жомової ями.
Читайте також: Чиновники і криптовалюта в законі: як буде відбуватися декларування біткоїнів в Україні
Що знайшло НАЗК у "деклараціях із біткоїнами"?
Насамперед зазначу, що для більшості декларантів криптовалюта – це просто ще один спосіб зберігання коштів.
Попри те, що багато людей уявляють публічних службовців як типових бюрократів із карикатур радянських журналів, насправді посадовці швидше представляють загальний зріз населення України: є як молоді технократи, так і досвідчені канцеляристи.
Так, керівниця відділу одного із центральних органів виконавчої влади зазначила в декларації, що володіє трохи більше ніж 0.007 біткоїна (орієнтовно 1500 грн на час набуття у 2018 році). Вона надала адресу криптогаманця, після чого НАЗК перевірило ці дані та підтвердило вказані посадовицею дані.
Водночас є і справді цікаві кейси. Наприклад, ексголова обласної державної адміністрації, а тепер керівник одного з центральних органів виконавчої влади під час проведення повної перевірки декларації розповів НАЗК, що купив біткоїни за готівку ще до вступу на державну службу. Тобто віддав купюри знайомому й отримав від нього ключ від криптогаманця. При цьому посадовець "купив" аж 77 біткоїнів (13 млн грн на дату набуття).
Звідки в нього кошти на такий актив, теж пояснити не зміг, бо, за даними податкової, загальний дохід цього керівника центрального органу виконавчої влади за останні 18 років – усього 131 тис. гривень.
НАЗК уже передало результати перевірки до НАБУ. Я також вніс припис Кабінету Міністрів з вимогою притягнути цього посадовця до дисциплінарної відповідальності.
Таку саму схему намагався використати й заступник цього ексголови ОДА. Він у результаті також має стати фігурантом кримінального провадження.
Ця справа – хороший приклад, чому справді необхідно надати адресу криптогаманця, якщо ваша декларація в перевірці.
Інший посадовець – голова районної державної адміністрації – взагалі вписав у декларації криптовалюту, якої в нього вже не було.
Так, у декларації за 2019 рік він зазначив, що володіє 2,88 Bitcoin (667 тис. грн на час покупки у 2017 році). Для підтвердження активів декларант надав скриншот гаманця криптовалютної біржі Poloniex.com.
Проте під час перевірки НАЗК виявило, що криптовалюти вже не було, оскільки публічний службовець вивів її з гаманця ще у 2018 році.
Загалом у декларації знайшли недостовірні відомості на суму 2,3 млн гривні. Попри це, завдяки минулорічному Рішенню Конституційного Суду кримінал за порушення в деклараціях за 2019 рік уже не передбачено. Тож посадовець отримав адміністративний протокол від НАЗК – його справу має розглянути суд.
Загалом НАЗК уже знайшло недостовірну інформацію про задекларовану криптовалюту на понад 16 млн гривень. Загальна сума виявлених недостовірних даних – 343 млн гривень. І, звісно, це тільки початок.
Що далі?
Уже сьогодні можна припустити, що в майбутньому розвиток технологій та поява нових інструментів і рішень значно ускладнять життя корупціонерам.
У довгостроковій перспективі бути корупціонером стане важко й невигідно.
Як зазначають лідери техгіганта Google Джаред Коен та Ерік Шмідт у книзі "Новий цифровий світ", зовсім скоро онлайн-мережа стане детально документувати все наше минуле, і людина втратить контроль над тим, як її сприймають інші.
Фактично все наше життя буде відображено в Інтернеті, і знайти сліди хабарника можна буде ледь не в декілька кліків. Звісно, зміниться й роль антикорупційних органів у цьому процесі.
Читайте також: Новий керівник НАЗК Новіков: Позиція НАЗК – вигравати, не вв'язуючись у битву
У короткостроковій перспективі НАЗК планує посилити роль цифрових технологій у процесі перевірки декларацій.
Маю визнати, що я сам раніше сумнівався, чи можна максимально автоматизувати перевірку декларацій (це добре пам’ятає конкурсна комісія, яка обрала мене на посаду Голови НАЗК у 2019 році).
На черзі ще більше цифрових інструментів від НАЗК для різних аудиторій. Поміж них – антикорупційний портал для уповноважених із питань запобігання та виявлення корупції, які працюють в органах влади, та Портал викривачів, де громадяни зможуть легко й анонімно повідомити про корупційні дії посадовців.
Щоб антикорупційні IT-рішення охоплювали всі ключові сфери, НАЗК разом із громадськістю передбачили створення низки цифрових інструментів у проекті Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки.
Тож продовжуємо працювати – в інтересах народу України та для майбутнього доброчесного й заможного цифрового суспільства.
Олександр Новіков
