Депутаты ориентируются на сигналы Разумкова во время голосований – 95%

Депутати у щонайменше 95% випадків орієнтуються на неформальні сигнали Дмитра Разумкова під час голосувань у Верховній Раді. 

Такі результати аналізу понад 9 500 голосувань та 215 стенограм засідань Ради, який здійснила Громадянська мережа ОПОРА. 

Зокрема, під час 41% голосувань депутатів закликали "підтримувати" рішення, 53% – "визначатися", а під час 6% – просто "закликали голосувати". Детальніше – у дослідженні ОПОРИ.

"Коронні фрази" спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, якими він звертається до депутатів перед голосуванням "Прошу підтримати та проголосувати" та "Прошу визначатися та проголосувати", мабуть, обговорювали вже всі, хто так чи інакше цікавиться політикою. 

Так, у першому випадку спікер нібито натякає парламентарям, що рішення потрібно підтримати, а у другому – провалити.

Про "спеціальний" шифр почали говорити ще на початку роботи ІХ скликання парламенту, а влітку 2021 року навіть сам Дмитро Разумков в ефірі "Мокрик По Живому" погодився, що часто його фраза збігається з результатом голосування депутатів, однак прямий зв'язок заперечив та наголосив, що це випадковість. 

Дійшло навіть до того, що на початку літа двоє представників "Батьківщини" – Сергій Євтушок, Олексій Кучеренко та депутатка Наталія Приходько з "Опозиційної платформи – За життя" зареєстрували законопроєкт, який має на меті встановити чіткі правила постановки питання на голосування у сесійній залі і фактично унеможливити подання таких "сигналів" спікером.

Наразі проєкт закону розглядається у комітетах, тому Громадянська мережа ОПОРА вирішила статистично дослідити, чи дійсно слова спікера Дмитра Разумкова та меншою мірою його заступників впливають на волевиявлення депутатів.

Підтримувати чи визначатись?

Щоб максимально дослідити питання "сигналів" спікера, ми вирішили піти до офіційних першоджерел – стенограм пленарних засідань Верховної Ради. Це 215 документів або ж понад 6 мільйонів 750 тисяч символів. 

Зі стенограм ми виокремили результати голосувань "За" та фрази, які головуючий використовує під час постановки рішення на голосування. Фрази ми розділили на три категорії:

1. Рішення варто підтримати ("За") – "Прошу підтримати та голосувати/проголосувати", "Прохання підтримати та проголосувати", "Прошу голосувати та підтримати" (варіант, що використовувався на початку роботи ІХ скликання).
2. Рішення варто провалити – "Прошу визначатись та голосувати".
3. Нейтральна позиція – "Прошу голосувати", "Голосуємо", "Будь ласка, голосуємо". Ці варіанти частіше за все вживались віцеспікеркою Оленою Кондратюк, а також меншою мірою Дмитром Разумковим та Русланом Стефанчуком.

Загалом ми визначили, що під час 41% голосувань депутатів закликали "підтримувати" рішення, 53% – "визначатися", а під час 6% – просто "просили голосувати". 

Ми порівняли ці показники із кількістю рішень, які набрали 226 і більше голосів та отримали дуже схожий показник – 40% ухвалених та 60% неуспішних голосувань. 

Розуміючи, що це може бути простим співпадінням та знаючи, що частина рішень у парламенті (наприклад, розгляд за скороченою процедурою) вимагає лише 150 голосів, ми проаналізували і поденні голосування.

Випадковості не випадкові

Для початку ми заглибились у математику та порахували коефіцієнт кореляції Пірсона між поденними результатами голосувань та фразами, якими спікери парламенту ставлять ці рішення на голосування. Результати нас вразили. 

Так, зв’язок між фразою "Прошу підтримати та проголосувати" та результатом голосування 226 і більше голосів становить – 0,9495, а між сигналом "Прошу визначатися та голосувати" та неухваленим рішенням – 0,997. Обидва показники кореляції є дуже високими. 

Але давайте на простіших прикладах.

У Верховній Раді були три сесійні дні, коли всі голосування провалилися, бо не набрали 226 голосів: 20 лютого 2020 року – 227 голосувань, 17 березня 2021 року – 87 та 18 березня 2021 року – 138. Перед усіма натисканнями на кнопку депутатів парламенту закликали "визначатися".

Або ж навпаки. 3 вересня 2019 року, 18 жовтня 2019, 7 травня 2020, 25 серпня 2020 парламент успішно підтримував ініціативи. У всіх випадках депутатів "просили підтримати та проголосувати".

Проте значно чіткіше "неформальні сигнали" депутатам прослідковуються у випадках, коли лише частину голосувань потрібно підтримати, а іншу – провалити. 

Наприклад, 15 січня 2020 року в стінах парламенту було 68 неуспішних голосувань та 7 успішних. Сигнали "підтримати" – "визначатись" спрацювали.

А ось, наприклад, у перший пленарний день ІХ скликання було лише три провальні голосування – щодо кандидатур на посаду віцеспікера. Так, у випадку із Мустафою Джемілєвим, Іриною Констанкевич та Нестором Шуфричем спікер закликав депутатів "визначатись". Натомість просив "підтримати" кандидатуру Олени Кондратюк, яка врешті і стала віцеспікеркою.

Замість висновків

Отже, народні депутати у щонайменше 95% випадків орієнтуються на неформальні сигнали Дмитра Разумкова під час голосувань у Верховній Раді. 

Статистика, на відміну від спікера, каже, що це навряд випадковість. 

З іншого боку, виникає закономірне питання: чи не забороняє цього законодавство? 

Так, Регламент Верховної Ради не містить прямих заборон використовувати ті чи інші фрази спікеру чи віцеспікерам, а сам Дмитро Разумков цілком слушно зауважує, що має право як народний депутат висловлювати свою позицію з тих чи інших питань. 

Зрештою, лише в окремих державах, як от Великій Британії чи Австралії, історично склалася традиція політичної неупередженості спікера.

Тому в цій ситуації варто або внести зміни до Регламенту, як це пропонують окремі депутати, або прийняти такі сигнали, як особливість українського парламентаризму.

Андрій Савчук