Топ-5 земельных схем и юридические рецепты борьбы с ними

Корупція в земельній сфері одночасно дуже різноманітна і дуже поширена. Журналісти викривають історії з самовільним зайняттям землі, зміною цільового призначення ділянок, незаконною приватизацією. 

Та що робити в кожному з цих випадків, щоб запобігти порушенням і відновити справедливість? 

Які земельні схеми є найбільш поширеними, та як діяти, коли викрив подібну історію?

Теми землі, забудови і приватизації – супер-популярні серед корупціонерів (бо тут "ходять" великі гроші), а отже і розслідувань на цю тему виходить чимало. 

Журналісти звертаються до юристів-антикорупційників з різними запитами щодо земельних питань, але ми обрали 5 ключових і розповідаємо "що робити, якщо..."

Ситуація 1. Хтось вирішив самовільно зайняти земельні ділянки комунальної або державної власності. Як правило це виглядає так: на цих земельних ділянках, незаконно встановлюються огорожі, обмежуючи можливість доступу до них громадянам. 

Наприклад, це може бути пляж, частина парку чи прибудинкової території. Нерідко після такого огородження, розпочинаються будівельні роботи.

Що робити:

Зробити запит до органу місцевого самоврядування/місцевої адміністрації/Держгеокадастру з проханням надати інформацію про наявність правових підстав для зайняття цієї земельної ділянки.

Якщо інформація про самовільне зайняття земельної ділянки підтвердиться, варто звернутися до міської раді, місцевої державної адміністрації, Держгеокадастру, поліції, Державної екологічної інспекції України (якщо самовільне зайняття здійснено, наприклад, на території прибережної захисної смуги).

В залежності від способу звернення, порушники можуть отримати:

• протокол про адміністративне правопорушення;
• кримінальне провадження;
• позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та/або стягнення шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки. 

Ситуація 2 – неправомірна зміна цільового призначення земельної ділянки.

Наприклад, коли призначення землі (зони зелених насаджень, рекреаційні зони) змінюється всупереч інтересам громади та потребам комплексного розвитку території. Після такої зміни, зазвичай, починається забудова.

Проблема полягає в тому, що процедура зміни цільового призначення застаріла, безоплатна і повна корупційних ризиків. 

Що робити:

Звернутись з заявою до місцевої прокуратури для подальшого ініціювання скасування рішення про зміну в судовому порядку.

Ситуація 3. Ще одна стара схема – безоплатна приватизація земельних ділянок.

Трапляється так, що землю виділяють кільком фіктивним особам, які приватизують її і потім передають в користування на 49 років. І хоча формально все в межах закону, як показує практика, така земельна ділянка насправді контролюєтся не її власником.

Що робити:

Звернутись з заявою до місцевої прокуратури для перевірки кейсу з виділенням землі певним особам.

Ситуація 4. Передача прав на земельну ділянку без аукціонів.

Земельне законодавство визначає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім певних випадків. І саме ці випадки іноді використовують як підставу обходити аукціон. 

Всі ці випадки визначені в частині 2 статті 134 Земельного кодексу України. "Найпопулярнішим" є розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. 

Тобто, розташовується тимчасова споруда, яка дає підставу передати цю землю без аукціону. Звичайно, що завжди залишається безліч запитань щодо розташування на цих землях будівель та споруд.

Що робити:

Як і в пункті 3, звернутись з заявою до місцевої прокуратури для перевірки і можливого скасування рішення про передачу.

Ситуація 5. Завершує наш умовний рейтинг схем у земельній сфері питання укладення договорів спільної діяльності.

В цьому випадку державні та комунальні підприємства, які є власниками земельних ділянок, укладають договори спільної діяльності з підприємцями. Цей вид договірних правовідносин передбачений законодавством і дає можливість сторонам разом здійснювати господарську діяльність без створення єдиного підприємства.

Однак на практиці підприємці отримують державну землю в користування фактично задарма. Все це призводить до недоотримання доходів і розкрадання майна через укладання по суті збиткових для держпідприємств договорів.

Що робити: 

Звернутись з заявою до місцевої прокуратури для подальшої перевірки договору спільної діяльності. 

У всіх цих випадках, потрібна належна увага з боку державних органів, зверненнями до яких, за наслідками виявлення ймовірних порушень, займаються юристи проєкту.

Звернутись за юридичною консультацією і з’ясувати, чи є в певному кейсі корупційне правопорушення, може кожен журналіст і активіст – на платформі "Свої Люди" від Bihus.Info.

Віталій Гусак