Что не так с подготовкой кадров в СБУ?

Вторник, 14 сентября 2021, 15:30
адвокат, глава общественной организации "Осяжний Обрій"

Реформуючи СБУ можна виділити з десяток першочергових завдань. Але якщо говорити про спроможність і якість роботи, в центрі буде кадрове питання.

Адже попри розвиток технологій та цифровізацію, людський фактор для спецслужби актуальності не втрачає. Потреба, як агентурної роботи, так і людського управління комп’ютерно інформаційними технологіями, навряд чи колись зникне.

Ефективність роботи СБУ постійно залежатиме від компетентності та вмінь своїх працівників. Тому потрібні ретельний відбір і ефективна підготовка, які відрізняються від загальних освітніх процесів.

Однак, навіть тут у СБУ чимало суттєвих недоліків. І за призначенням, реформа має б усунути їх. Але у самому відомстві інакше дивляться на це питання і вже заручилися підтримкою.

Підготовка кадрів 

Відомство зі штатом 27 тисяч осіб в середньому повинно мати запит на кадрове оновлення більше 500 осіб щорічно. Серед них чимало категорій працівників, які забезпечують роботу державного органу. Однак не усі потребують спеціальної підготовки, яка дозволяє виконувати завдання відомства.

Сьогодні кадрів для функціональних підрозділів СБУ готують здебільшого у відомчому закладі вищої освіти – Національній академії – режимному об’єкті, який охороняється і має забезпечувати конспірацію, зокрема для обмеження доступу до інформації про курсантів та персоналу.

Є держзамовлення на бакалаврат (3,5 роки) та магістратуру.

Підготовка майбутніх контррозвідників відбувається у військовому підрозділі Академії, що передбачає проживання курсантів у казармі (гуртожитку), розпорядок дня, носіння військової форми тощо. 

Спершу курсанти вчать загальні предмети рівня вищої освіти, а на 2-му курсі отримують доступ до держтаємниці і вивчають, зокрема, спеціальні предмети за літературою з обмеженим доступом.

Як пояснюють в Академії, їх курсанти-випускники – "стрижень відомства, якому прививають патріотизм та дисципліну". Однак, якому на практиці нерідко бракує широти світогляду та гнучкості мислення для оптимальних кроків.

Цього року Академія випустила 156 курсантів. Хоча замовлення роками різне. 

Сьогодні там на бакалавраті навчається 424, на магістратурі 142 особи. Курсантів менше половини.

Перепідготовку (яка триває  від 2-х тижнів до 6 місяців) та підвищення кваліфікації проходять більше 1000 осіб щороку. 

Здебільшого перепідготовку для служби проходять офіцери та особи з вищою освітою інших закладів. Підвищення кваліфікації проходять працівники інших органів влади, слухачі курсів з питань держбезпеки та державної таємниці.

Також набір працівників до СБУ здійснюється і з інших закладів освіти. Мова про технічний персонал та слідчих (юристів), яких готують у НЮУ ім. Ярослава Мудрого.

На перший погляд звичайні відомості про відомчий заклад освіти, які не викликають підозри, але в тонких матеріях важливі деталі.

Читайте також: Кива – майбутній адвокат або Вирок правничій освіті

Академія СБУ: кузня чи годівниця?

Відомчі заклади вищої освіти в принципі потребують більше уваги, через схильність до стагнації з огляду на свою закритість та обмеженість конкуренції. У випадку реформи і недостатньої ефективності роботи працівників – тим більше.

Цьогоріч, лише публічно, держава витрачає 57 млн грн на підготовку, перепідготовку кадрів СБУ. 

Однак, йдеться не лише про оплату праці чималої кількості викладачів, а й повне забезпечення курсантів та невеликої частки бойової, технічної підготовки в Академії.

Такий стан, насправді, не відповідає інтересам держави, оскільки підготовка фахівця потребує ресурсів: матеріально-технічної бази, викладачів, літератури, умов тощо. Звідси питання доцільності.

І якщо контррозвідників ніде, крім як в СБУ, не підготують, то наприклад юриста, менеджера, а тим більше ІТ-спеціаліста, яких також готують в Академії – у багатьох вишах, які дійсно можуть забезпечити конкурентні, кращі умови і середовище, як для студента так і для викладача. 

Аналогічна ситуація і з освітою керівного складу відомства.

Для Академії доцільним виходить лише підготовка майбутнього оперативного складу. Але безпосереднє здійснення контррозвідки не потребує здобуття вищої освіти за Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Натомість оволодіння спеціальними знаннями та навичками, обсяг яких складає скоріше програму професійно-технічної освіти.

Важливо відмітити, що такий порядок речей не є якоюсь помилкою в оцінці доцільності. А вбачається як результат цілеспрямованої діяльності керівництва СБУ та, спершу Інституту, потім Академії, а потім Національної академії по створенню хабу для здобуття освіти та наукових ступенів в умовах власного контролю і без конкуренції.

Вже зараз, в стінах Академії кількість викладачів співмірна десь з половиною нинішніх студентів та курсантів. Що з огляду ж на вузький профіль закладу, за призначенням, лише підтверджує тезу вище.

Такий стан речей впливає і на зміст освітньої програми. Особливість освітнього процесу там – робота зі спеціальної літературою, яку мало де можуть готувати, здебільшого в Академії. Відповідно оцінка, рецензування здійснюється також в Академії. Про яку конкуренцію і розвиток можна говорити у такому випадку?

Ба більше, і по нині використовується радянська література для підготовки оперативних працівників. Тобто та, де радянський світ протиставляється західному з яким ми інтегруємося.

Безумовно, у радянські часи спецслужби були потужними і ефективними. Їх досвід і знання враховувати варто, але курсантам, як мінімум, потрібна достатня врівноваженість такої концепції та актуальна навчальна література. Тільки от Академія цим характеризуватися схоже не спроможна в повній мірі.

Відтак, доцільність статусу Академії, як закладу вищої освіти відсутня. Натомість присутня потреба суттєвої зміни бачення ролі цього закладу в роботі СБУ і його глибоке осучаснення.

Читайте також: Продати імітацію під вивіскою реформи СБУ. Рецепт від команди президента

Підготовка кадрів іноземних служб держбезпеки

Аналіз інформації про підготовку кадрів для служб держбезпеки країн Європейського Союзу, Ізраїлю, разом з США та Великою Британією, які мають велику історію, досвід та успіхи у цій царині, та з сусідніми нам РФ та Білоруссю дозволив переконатися та помітити чимало недоліків в нашій Академії та СБУ в цьому аспекті.

Варто відзначити, що рівень і строк підготовки кадрів частково залежить від системи освіти певної країни. А розмах і увага обумовлюється статусом країни на карті світу і регіону. Однак, прослідковується чимало спільного і слушного, що варто б врахувати нам.

Рекрутинг. Більшість країн приділяють велику увагу цьому аспекту. Адже попри змістовність та ефективність програми підготовки, її сприйняття людиною залежить від її інтелектуальних та когнітивних здібностей. 

Тому, починаючи зі старшої школи приділяється увага молоді, особливо у сфері ІТ. Проводиться інформування про можливість та вигоду роботи у безпекових відомствах. Пропонуються різні форми співпраці та налагодження зв’язку тощо.

Професійно-технічна підготовка. Як вже згадувалося, контррозвідувальна діяльність не має вищого освітнього рівня за міжнародною класифікацією освіти. Всупереч нам, чи РФ. Тому заклади підготовки мають частіше професійно-технічний статус, як то у США, чи Італії.

Поетапність. Градація служби за складністю та рівнем адміністративної ієрархії відображається у співмірних вимогах. 

Наприклад, у Німеччині, де державна служба поділяється на рівні базової, середньої та двох вищих ланок, різні вимоги до кандидатів. І якщо у нас для будь-якої державної служби потрібна вища освіта, то для середньої ланки зокрема у спецвідомствах там достатньо професійно-технічної. 

Для вищої ж служби вже потрібен диплом еквівалентний бакалаврському. Таким чином робота стає доступнішою, а кадри при просуванні грунтовно навчаються і поступово інтегруються.

Швидкість та інтенсивність. Залучаючи вже готових фахівців з кращих, профільних закладів, багато спецслужб зоресереджуються на дійсно важливому у підготовці. А відносно невеликий обсяг якісної програми дозволяє нетривалу програму, яка у поєднанні з інтенсивністю дозволяє перетворювати підготовку на справжнє випробування. 

Як наслідок кандидати перевіряються і проникаються відповідним духом, важливим для подальшої роботи. Подібне має місце в академії ФБР чи Центрі навчання Служби інформаційної безпеки Чеської Республіки, де тривалість складає 12 тижнів і 4 місяці відповідно.

Цивільний характер. Попри військову підготовку у нас, багато західних країн демілітаризували службу в органах держбезпеки –  відповідно відпала потреба військової підготовки. 

Нинішнє законодавство, система заохочення і умови задовольняють потреби внутрішньої безпеки без військової служби.

Конспіративність – важливий аспект у роботі контррозвідника. Для попередження ситуацій розкриття належності до спецслужби з наслідками для роботи забезпечується як розташуванням установ підготовки за межами населених пунктів, так і дотриманням елементарних вимог зовнішнього вигляду. Це особливо актуально з огляду на розбудову житлових комплексів у Києві та носіння військової форми у місті.

Залучення готових фахівців. Жоден відомчий заклад не забезпечить повне навчання тієї різноманітності фахівців, яких потребує спецслужба. Тому спроби демонструвати подібні спроможності є хибними. Ефективність лиш в залученні з підготовкою до інтеграції в роботу. Для цього поширеним є співпраця служб з кращими вузами. Така система поширена в Британії, Італії. До слов,а британська МІ5 визначається одним з кращих роботодавців країни.

Чимала кількість аспектів для покращення засвідчує сумний для нас факт – ми далеко позаду сучасного світу. І радянське минуле чи війна на сході тому не виправдання.

Що робити?

Можливість впровадження наведених практик насправді впирається в дві речі – статус Національної академії СБУ як заклад вищої освіти та чималий викладацький склад і персонал Академії, яким потрібна робота.

Саме усунення цих перешкод зможе кардинально (позитивно) вплинути на зміну змісту та порядку підготовки з наслідками для якості роботи СБУ. Але для цього потрібна політична воля.

Сьогодні, необхідність підготовки кадрів для СБУ лише у відомчому навчальному закладі Законом не визначено. Проте, відчувши можливість, саме це і хочуть протягнути керівництво СБУ та Академії. І вже заручилися підтримкою народних депутатів президентської фракції та Міністерства освіти.

Однак, Комітет нацбезпеки ВРУ ще має можливість виправити помилки у нинішній редакції законопроекту. Інакше доведеться сподіватися на красномовство і проникливість тих поодиноких депутатів, які подали правки для виправлення цієї ситуації.

Віталій Цокур

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.