Афганский урок для Украины
У відповідь на терористичний акт 11 вересня 2001 року США розпочали військову операцію проти руху Талібан.
Офіційна версія початку операції – повалення режиму талібів. Але й досі немає єдиної чіткої позиції з цього приводу.
Інсайдерська версія полягає в тому, що офіційній владі США було вигідно ввести війська в Афганістан, щоби контролювати героїновий наркотрафік. Тим не менш, 20 років війни насамкінець виявилися виснажливими навіть для наймогутнішої держави світу.
31 серпня 2021 року ознаменувалося повним виведенням військ США з Афганістану.
Відчувши слабкість офіційної влади Афганістану після початку операції виведення, Талібан скористався ситуацією та фактично здійснив державний переворот. Той режим, який Штати будували в Афганістані, був миттєво зруйнований приходом талібів.
Як наслідок, блискавична перемога Талібану несе загрозу у сфері безпеки не тільки для країн Середньої Азії, а й для всього світу. Зокрема це стосується підвищення героїнового наркотрафіку з Афганістану до Європи.
Проте ситуація з Афганістаном може бути для нас цікавим уроком та заохотить переосмислити ставлення антиамериканських популістів щодо втручання США у війну України з Росією.
Читайте також: Афганістан підняв для України ставки у русі до ЄС та НАТО
До відома, Афганістан у 2012 році отримав статус союзника США поза НАТО. У країну були вкладені трильйони доларів на військову допомогу.
А тепер порівняйте Україну і Афганістан до захоплення талібами. Наші проблеми схожі. Нам також виділяється багатомільйонна військова допомога. Міцні союзники проти агресії Росії для нас — це НАТО і США. Тож ми мусимо усвідомити, що безпека України залежить від Штатів так само, як свого часу залежала безпека Афганістану.
Паралельно ми маємо шанси зацікавити США ще більше. У Штатів є цікавий досвід підписання безпекових угод із деякими країнами (Ізраїль, Японія, Австралія).
Угоди передбачають розміщення військових полігонів з військами США на території партнерських держав. Мета – проведення спільних воєнно-технічних навчань, передача досвіду американським військовим для боротьби проти Росії як головного противника демократичного світу.
Для Штатів подібна ініціатива є вкрай вигідною, для нас – рятувальною. Крім того, такі угоди надають право на надання летальної зброї, що є важливим фактором для стримування російської агресії.
Тож очевидно, аби не успадкувати долю Афганістану, ми мусимо максимально поглиблювати співпрацю зі Сполученими Штатами Америки. Була б тільки прагматична хитрість і політична воля президента та вищого керівництва України.
Зустріч з Байденом невдовзі продемонструє, чи засвоїли ми афганський урок або наступимо на такі ж граблі.
Олег Петровець
