Большой Герб: почему он актуален

Суббота, 21 августа 2021, 12:00
председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства

Кожного місяця до Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування надходять декілька листів з пропозиціями: як вдосконалити Державний Герб, Державний Гімн, Державний Прапор. 

Зокрема, існує ідея, яка має своїх прихильників, що прапор потрібно перевернути жовтою половиною догори. Є навіть окрема стаття у Вікіпедії на цю тему – "Містифікації прапора України".

Тому не викликала здивування й гостра дискусія, яка виникла навколо ініціативи Президента України внести проєкт закону про Великий Державний Герб України. Проте, у цій дискусії, я є безсумнівним прихильником Великого Герба. Поясню чому.

Конституцію треба виконувати! 

Якщо вона встановлює, що в Україні має бути Великий Державний Герб, то логічно ухвалити відповідний закон. 

Якщо хтось із депутатів сумнівається, чи це потрібно, він зможе висловити свою думку під час обговорення в залі парламенту.

Хоча основні аргументи опонентів відомі вже зараз. Перший із них – герб буцімто "не на часі". Та навпаки – такий час настав! Коли країна зазнає агресії, коли її цілісність під постійною загрозою, українці як ніколи потребують символів, що їх об’єднують.

Адже саме ідея об’єднання лежить в основі зображення герба. І це – відповідь на другий аргумент критиків: мовляв, новий герб "геральдично невірний", "недосконалий", або просто "некрасивий".

Як і будь-який художній витвір, герб може комусь подобатися, а комусь ні. 

До того ж, Конституція на сто відсотків не описує вигляд цього символу. У ній лише зазначено, що головним його елементом є Малий Герб (тризуб), а також має бути врахований герб Війська Запорізького ("Лицар із самопалом", "Козак з мушкетом").

Тому абсолютно доречною виглядає пропозиція додати до герба геральдичного лева, який "відображає" західну частину України. Лев був зображений на гербі Галицько-Волинського князівства, він є на сучасному гербі Львова. 

Українці Сходу та Заходу довгий час були розділені між імперіями, тому поєднання лева із козаком дуже символічне.

Деякі критики пропонують ще більш "оригінальне" рішення: замість того, щоб виконувати Конституцію, її треба змінити, викресливши звідти всі згадки про великий Герб.

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Наш Герб. 1000 років історії

Великі проблеми з великим гербом

Державна символіка – це про результат суспільного консенсусу

Навіть, якщо пристати на цю дуже дивну позицію, реалізувати її буде непросто. 

Розділ 1 Конституції, в якому згадується Великий Герб, не можна змінити просто голосуванням 300 депутатів Верховної Ради. 

Згідно вимог тієї ж Конституції, таке рішення парламенту має бути підтверджене всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

Невже такий референдум дійсно на часі? Друк бюлетенів, витрачені десятки мільйонів гривень, заголовки у світовій пресі "Українці відмовляються від Державного Герба"… Більший абсурд важко уявити.

Герб – це символ, за допомогою якого наші предки намагалися зафіксувати свою особливість, відмінність від інших, підкреслити свої здобутки, значимість. Це переросло у традицію скріплювати документи печаткою, в основу якої покладено герб. 

Наразі герб є невід’ємним атрибутом держави та складової її конституційного ладу.

Тому я сподіваюсь, що парламент проявить відповідальність для ухвалення виваженого рішення. І великий Державний Герб України буде затверджено конституційною більшістю.

При цьому Малий Державний Герб ніхто не скасовує. Він зафіксований у Конституції та буде широко використовуватися і надалі. Цей простий символ відповідає мінімалістичному духу сучасності, але водночас несе в собі тисячолітню історію українських земель. 

Наостанок нагадаю. Україна майже 30 років перебувала "на консервації": більшість важливих реформ були "не на часі".

Не на часі децентралізація – ми звикли жити за радянською картою, їздити з будь-якого питання "в район". 

Не на часі будівництво доріг – стрибали по ямах, і ще потерпимо. 

Не на часі мала приватизація – стоїть в центрі міста занедбаний кінотеатр, нікому не заважає. 

Не на часі зняття недоторканності з депутатів – все одно їх не посадять за злочин, вони ж депутати.

Але ми прийшли до влади заради змін. Тому усі згадані реформи – на часі. І великий Державний Герб – на часі. Бо на часі – Україна!

Андрій Клочко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.