Как бывшие руководители АРМА искажают реальность
Нещодавно всіх шокувала новина про те, як керівництво Нацагентства з повернення активів (АРМА) стало фігурантом кримінального провадження щодо крадіжки 400 000 доларів США.
Ці кошти мали знаходитися на зберіганні в АРМА. Проте дивний чином топ-менеджмент цього органу не перевірив оригінальність судової ухвали, віддавши майже півмільйона доларів незрозуміло кому. І згодом один з реальних керівників відомства – Володимир Павленко – опублікував свою версію подій "Обезголовити АРМА – місія виконана".
Сказати, що це світ фантазій чиновника, нічого не сказати. Проте коротко і по суті стосовно його позиції.
Перше, що впадає в очі, так це відверте бажання Павленка виставити себе тим, ким він ніколи не був, а саме – життєво важливим для АРМА управлінцем. Хоча насправді усі його досягнення на посаді заступника голови скоріше негативні, аніж навіть нейтральні.
Нещодавно організація StateWatch провела інституційний аналіз всіх напрямків діяльності Нацагентства.
По-перше, розповіли про спосіб кадрового наповнення АРМА.
Звісно, конкурсні відбори проводяться виключно і в спосіб, що явно не корелюється зі словами прозорість та незалежність.
По-друге, згадали як керівництво АРМА вже котрий рік живе у світі постправди. У цьому матеріалі розповідали про те, як керівництво Нацагентства не погоджувалось з нашими висновками, ведучи тривалу переписку з редакцією, знову ж таки вводячи всіх в оману.
По-третє, деталізували ефективність роботи АРМА по окремим напрямкам (управління активами, дохід від управління, визначення вартості активів, опрацьовані запити, аудит ефективності тощо) і довели, що ця так звана "ефективність" знаходиться на рівні плінтусу. Вони просто саботують роботу і викривлюють статистику.
Якщо відкинути скиглення Павленка про те, який "він хороший, а усі навколо погані", тверезо проаналізувавши факти, то маємо наступну картину. Вони дійсно сприяли, якщо самі не вкрали, 400 тисяч доларів США.
Читайте також: $400 тисяч і свиняча голова. Як з-під державного нагляду зник арештований бандитський общак
Окрім цього, керівництво АРМА постійно своїми діями завдавали збитків державі, в тому числі через передачу грошей, що були у них на зберіганні.
Тепер держава з власних ресурсів має обов’язок повернути їх по завершенню кримінального провадження.
Варто також відмітити, що Володимир Павленко за час керування АРМА так і не зрозумів одну просту річ – АРМА це новий орган публічної влади, який має ефективно працювати, а не імітувати робочий процес.
Оскільки усі здобутки, на які послався Павленко, а саме: UMH младоолігарха часів Януковича Сергія Курченка, акції "Газтранзиту", нерухомість групи АІС, резиденція "Сухолуччя" або так звана "труба Медведчука", це вдалий збіг обставин, а не розшукане АРМА майно.
Читайте також: Кому дістались "сімейні" скарби Януковича. Частина 2. Сухолуччя
Вони не мали жодного стосунку до реальних кроків стосовно ідентифікації та передачі цього майна.
От якби АРМА почала управляти тим майном, яке воно ніби розшукує, хоч по факту виключно у "придуманій" статистиці і "лівих" інфографіках, тоді це була б ефективна робота.
Проте очевидно, якби Павленко апелював стосовно цих аспектів, то тут керівництво АРМА не винне, це все негідники-правоохоронці.
Олександр Лємєнов
