257 законопроектов с коррупционными рисками за 2 года работы Верховной Рады. Рейтинг их авторов
Два роки тому Верховна Рада відкрила двері для новообраних депутатів, так званих, нових облич. Цього разу їх дійсно можна назвати новими, адже 342 народних депутати отримали мандат вперше, а з ним і величезний кредит довіри від українців.
У свою чергу всі очікували від них "нульової толерантності до корупції" та якісної роботи. Однак, аналіз 2278 законодавчих ініціатив на вміст корупційних ризиків виявив 257 корупційних законопроєктів.
Ці проєкти містять корупціогенні фактори, та, у разі ухвалення, будуть створювати можливості для виникнення корупції в реальному житті. Це законопроєкти з соціальної сфери, правової, антикорупційної, податкової, промислово-економічної та інших.
Корупціогенний фактор – це здатність норми/положень законопроєкту сприяти виникненню корупції. До таких факторів належать: надмірні повноваження органів влади, нечіткість адміністративних процедур, недоліки конкурсних та тендерних процедур, юридичні колізії, прогалини, оціночні судження.
Для привернення уваги парламентарів до цієї проблеми, а також їх виборців, команда Інституту законодавчих ідей сформувала "Рейтинг всіх народних депутатів" і показала кількість корупційних законопроєктів кожного з них.
Він базується на результатах проведення громадської антикорупційної експертизи законопроєктів, які увійшли до порядку денного антикорупційного комітету Ради.
Аналітики охопили період за 2 роки діяльності парламенту – від моменту, коли народні депутати нового скликання зайшли в залу засідань – до червня 2021 року.
До рейтингу увійшли народні депутати, законопроєкти яких містять корупціогенні фактори за результатами проведення антикорупційної експертизи, яку здійснюють Інститут законодавчих ідей, Антикорупційний комітет ВРУ та НАЗК.
Законопроєкти з корупційними ризиками не оминули жодну фракцію
Щомісячний аналіз десятків законопроєктів виявив, що свідомо чи несвідомо представники всіх депутатських фракцій та груп закладають в ініціативи корупційні ризики.
Найбільше таких законопроєктів подають депутатські групи "Довіра" – 19% та "За майбутнє" – 17% від загальної кількості законопроєктів поданої їх представниками.
На третьому місці фракція "Опозиційна платформа - за життя" – 16%.
"Батьківщина" та "Слуга Народу" за два роки подали однакову кількість корупційних законопроєктів у відсотках – 15%.
"Голос" – 14%, "Європейська Солідарність" – 12%.
Варто зауважити, що багато народних депутатів не є безпосередніми авторами законопроєктів, а саме підписантами. Часто, вони не аналізують ті законодавчі ініціативи, які їх просять підписати. Як наслідок, вони потрапляють до "Рейтингу авторів корупційних законопроєктів".
В будь-якому випадку, депутат несе однакову відповідальність за недоліки законопроєкту, незалежно від того, чи він безпосередньо працює над розробкою законопроєкту, чи ставить свій підпиc.
Досить часто, авторами одного законопроєкту є представники різних фракцій та груп.
ПРИКЛАД. Законопроєкт №5253 про державне фінансування політичних партій, який пропонував нівелювати роль НАЗК над контролем політичних фінансів. За законопроєктом НАЗК не уповноважене надавати правову оцінку якості робіт чи послуг, що надавались політичній партії.
НАЗК не може встановлювати чи фіктивно надавалися послуги для політичної партії, а насправді кошти були витрачені на непередбачені законом потреби, а також не зможе встановлювати чи відповідають надані послуги ринковим цінам.
Тобто, фактично функції НАЗК зводяться до формальної, бухгалтерської перевірки звітів політичних партій.
Фактично кошти надані політичній партії державою залишаються без належного контролю, оскільки залишений механізм звернення до правоохоронних органів та суду не працює.
Для прикладу, у 2019 році НАЗК склало та передало до суду майже 1200 справ про порушення фінансування політичних партій. Суди ухвалили рішення про закриття справ майже у 80% розглянутих випадків.
Цей законопроєкт підписали представників всіх фракцій та груп. Серед 14 авторів голови партій – Олександр Корнієнко (Слуга Народу), Кіра Рудик (Голос), голови фракцій – Ірина Геращенко (ЄС), Юрій Бойко (ОПЗЖ), Ярослав Железняк (Голос), заступник голови фракції Сергій Соболєв (Батьківщина).
Читайте також: Гра в наперстки: парламентські партії усувають НАЗК від контролю за держфінансуванням
Рейтинг народних депутатів за кількістю поданих корупційних законопроєктів
Важливо розуміти, що Верховна Рада 9-го скликання працює в умовах монобільшості. Кількість депутатів від фракції "Слуга народу" (243 депутати) в 6 разів більша за фракцію "Опозиційна платформа - за життя" (44 депутати), яка є другою за представництвом у Раді.
Саме тому рейтинг ТОП - 10 депутатів сформуваний за 2 показниками:
- Кількісний показник – включає кількість корупційних законопроєктів, яку подав кожен народний депутат.
- Якісний показник – відсоток корупційних законопроєктів від загальної кількості ним поданих.
Докладний рейтинг усіх авторів можна переглянути тут.
Найбільше законопроєктів з корупціогенними факторами, за кількісним показником, подав Данило Гетманцев, голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики – 30 законопроєктів.
Примітно, що ТОП-10 кількісного рейтингу складають представники монобільшості.
За якісним показником, який відображає відсоток корупційних законопроєктів депутата від загальної кількості поданих ним ініціатив, у першу десятку потрапили позафракційні депутати, а також представники групи "Довіра" та фракції "ОПЗЖ".
Як бачимо, цей рейтинг суттєво відрізняється від попереднього. Єдиний, хто потрапив в обидва рейтинги – Ковальчук Олександр, представник фракції "Слуга Народу".
Варто детальніше зазначити, що троє позафракційних депутатів з ТОП-10 обиралися по мажоритарці в Донецькій області:
- Магомедов Муса – 45 округ, Донецька область;
- Магера Сергій – 58 округ, Донецька область;
- Новинський Вадим – 57 округ, Донецька область.
Сподіваємося, що рейтинг вплине не лише на відповідальність депутатів, але й виборці будуть відстежувати діяльність своїх обранців та дадуть справедливу оцінку їх політичної діяльності.
Хто з депутатів подав найбільше корупційних законопроєктів у кожній фракції/групі?
Несправедливо було б говорити лише про ТОП-10 авторів корупційних законопроєктів, адже такі ініціативи є на рахунку кожної фракції/групи.
Ми розуміли, що рейтинг за таким критерієм як "кількість корупційних законопроєктів" одразу буде викликати обурення у депутатів, і більшість з них, звісно, говоритимуть, що він необ’єктивний та зроблений конкурентами на замовлення. Щоб уникнути цього, ми показуємо, що автори корупційних законопроєктів є в кожній фракції/групі. Це говорить про те, що в депутатів, є брак часу, умінь, досвіду, а може й бажання писати законопроєкти якісно.
Ми не маємо на меті "підігравати" жодній з політичних сил, а навпаки, закликаємо всіх депутатів доопрацьовувати законопроєкти, зокрема, до 2 читання та усувати корупційні ризики.
Формуючи рейтинг депутатів, які подали найбільше корупційних законопроєктів у кожній фракції/групі ми також використали два показники – кількісний та якісний.
Нижче зображенні два представники від кожної фракції та групи за двома критеріями – кількісний показник (ліворуч), якісний (праворуч). Зазначена і загальна кількість поданих ними корупційних законопроєктів.
Як бачимо, лише від фракцій "Голос" та "Батьківщини" за двома критеріями в рейтинг потрапили одні й ті ж депутати.
Найбільше корупційних законопроєктів подали:
- У депутатській групі "Довіра" – Андрій Іванчук та Лариса Білозір.
- У фракції "ОПЗЖ" – Олег Волошин та Вадим Рабинович.
- У фракції "Слуга Народу" – Микола Сольський та Данило Гетманцев.
- У депутатській групі "За майбутнє" – Віктор М’ялик та Сергій Мінько.
- У фракції "Голос" – Ярослав Рущишин за обома показниками.
- У фракції "Батьківщина" – Сергій Тарута за обома показниками.
- У фракції "Європейська Солідарність" – Максим Саврасов та Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Варто відзначити, що далеко не завжди всі депутати були першими підписантами цих законопроєктів. Водночас, вони несуть відповідальність за подану ініціативу з корупційними ризиками, незалежно від того чи вони її безпосередньо писали, чи підписали не аналізуючи.
"Депутати відмінники", або ті, які не подали жодного корупційного законопроєкту
З усіх народних депутатів лише 23 осіб не подали жодного законопроєкту з корупційними факторами.
Звертаємо увагу, що всі вони подали 10 і більше законопроєктів. Адже несправедливо говорити, що депутат якісно виконує законотворчу функцію і не подав жодного законопроєкту з корупційними факторами, якщо він взагалі не подає законопроєктів, або їх дуже мала кількість.
Цікаво, що в даному списку відмінників відсутні народні депутати з групи "Довіра" та фракції "Голос".
Законопроєкти "не для людей"
У більшості суспільства корупція асоціюється з недоброчесними судами та хабарями. Однак, ми знаємо, що починається вона саме в законопроєктах. Декілька прикладів того, які законодавчі ініціативи подають депутати та що від них очікувати.
Про самоврядування медичних професій в Україні (реєстр. № 2445-д)
Автори законопроєкту вирішили, що лікарі не мають права працювати без свідоцтва на право здійснення діяльністю від так званої організації самоврядування медичних професій. Процедура створення такої організації, як і сама видача свідоцтва є непрозорою.
Не зрозуміло, хто буде входити до цієї організації, за якими критеріями вона формуватиметься.
Також небезпечним є те, що держава, її органи та посадові особи не зможуть втручатися в діяльність органів професійного самоврядування медичних професій, тобто фактично ніхто не контролюватиме її діяльність.
Окрім того, що жоден лікар без свідоцтва цієї організації не зможе працювати, то вона ще й матиме право самостійно затверджувати перелік потрібних документів, для отримання свідоцтва. Всі охочі його отримати повинні бути внесенні до Реєстру представників медичних професій, а організація може встановити плату за внесення до відповідного реєстру і теж визначатиме її на власний розсуд.
Що з законопроєктом зараз?
27 січня 2021 року цей законопроєкт не набрав достатньої кількості голосів і був відхилений та знятий з розгляду.
Про ріелторську діяльність в Україні (реєстр. № 3618)
У разі ухвалення цього законопроєкту українці не зможуть розпоряджатися своїм майном без послуг ріелтора.
Аби вільно розпоряджатися своїм майном потрібно буде внести свою нерухомість до Єдиної інформаційної бази даних і сформувати інформаційний паспорт об’єкта нерухомості. Однак, внести ці дані може лише рієлтор, а до того часу ніхто не зможе ні продати, ні купити, ні здати майно в оренду. Законопроєктом також не забороняється встановлення плати за внесення таких відомостей та формування витягів з Єдиної інформаційної бази даних.
Більш того, законопроєкт забороняє рекламувати майно будь-кому крім власника або ріелтора. Таким чином, розміщення оголошення про продаж квартири/будинку (на OLX чи інших ресурсах) родичем власника майна буде вважатися незаконним.
Що з законопроєктом зараз?
Цей законопроєкт, незважаючи на багаточисленні критичні зауваження, в тому числі й НАЗК, очікує розгляду, а автори сподіваються на його прийняття.
Ціна однієї поправки
Цікава ситуація із законопроєктом №4278 "про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях)".
Давид Арахамія запропонував поправку №55, яка передбачає зниження на 30% акцизу на сигарети для iqos і glo з 1 квітня 2021 року.
Беручи до уваги розрахуванки Київської школи економіки та кількість проданих сигарет, зниження акцизу призведе до втрати державним бюджетом близько 3 мільярдів гривень.
Арахамію звинуватили, що він лобіює інтереси тютюнових кампаній, бо важливим є факт того, що пропозиція знизити акциз на ці сигарети подана до законопроєкту №4278 про міжнародні відправлення.
Від прийняття такої поправки виграють такі тютюнові компанії, як Philip Morris International та British American Tobacco. Вони збільшать свої прибутки через зменшення акцизу, а також будуть мати вигідніше становище на ринку через те, що їх ціна буде менша в порівняні з іншими.
Звісно, жодних обґрунтувань, чому саме ця категорія товарів потребує зниженої ставки акцизного податку не надано. Наразі законопроєкт доопрацьований Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики і готується до розгляду ВРУ у другому читанні. Сподіваємося ця поправка не буде підтримана депутатами.
*****
Дивлячись на кількість законопроєктів, які не просто є не досконалими, а матимуть реальний негативний вплив на цілу сферу – медицина, нерухомість, податкова сфери, ми розуміємо, що відповідальність за такі законодавчі ініціативи несуть не лише депутати, але й ми – виборці.
Якщо депутати попереднього і теперішнього скликання систематично подають законопроєкти з корупційними факторами, тоді виборці повинні давати справедливу оцінку їх діяльності, яка стане застереженням для інших.
Мартина Буславець
