Соцсети 2021: Большой брат стал еще большим

"Великих братів" насправді уже кілька і деякі з них не такі явні, як раніше.

10 років тому я описав наше цифрове майбутнє "Клавіатура проти диктатури": про те, як інтернет та, зокрема, соцмережі змінюють наше життя. 

Кількість користувачів інтернету в Україні з того часу зросла майже втричі і у кожного з нас з’явилися мобільні пристрої, якими ми користуємося по 4 години на день, а інколи і значно більше. 

Що змінилося за останні 10 років? Спробуємо розібратися.

1. Ніхто не може вимкнути чи цензурувати всесвітню мережу? Ех було, але пройшло 

Історично узурпаторами та тиранами були здебільшого фанати-політики та їх тоталітарні режими. Однак, останнім часом держави стали м’якими і слабохарактерними, їх статус відходить на другий план, інколи навіть вони втрачають контроль над процесами. Натомість сили набирають трильйонні корпорації, без яких важко собі уявити наше сучасне життя. 

У 2017-му винахідник всесвітньої цифрової павутини Тім Бернерс-Лі заявив, що треба терміново щось робити, аби стара добра мережа не вмерла. Тім серйозно стурбований збільшенням ваги таких мережевих гравців як Facebook та Google та їх впливом на користувачів по всьому світу. 

Сьогодні мережа, якій в цьому році виповнюється 30 далека від ідеалу вільного простору обміну думками, який був закладений у неї її винахідниками. І змінюється це прямо у нас на очах. 

Ще 10 років тому інформацію в інтернеті важко було контролювати, адже у ньому тоді ще не було таких явних крупних гравців. 

На сьогодні Google, Facebook, Apple, а в багатьох країнах і Amazon, разом пропускають через себе левову частку мережевого трафіку (до 70%, і ця цифра зростає). 

Читайте також: Головне болото країни. Як Facebook став джерелом №1 брехні для українців 

Ці 4 вершники, як їх називають, при бажанні, можуть досить ефективно цензурувати інформацію (зокрема і рекламу та політичну агітацію), яку споживають користувачі. 

Скотт Гелловей у своїй книзі "Велика четвірка" згадує про страхи керівництва New York Times, що Google "відключить" їх з першої сторінки видачі результатів пошуку, що для мас-медіа рівнозначно смерті. 

З яких сторінок ми сьогодні розпочинаємо свій день і хто формує наш коктейль інформації? 

Якщо це Google, Facebook та Instagram, нам варто побоюватися уже не стільки тоталітаризму держав, як великих інтернет компаній та їх таємних алгоритмів подачі інформації. Ці корпорації є фактично сучасними супердержавами. 

Стежте за тим, яку інформацію про себе і кому ви передаєте, адже згодом вона може опинитися казна-де та бути використана проти вас самих. 

Ось інструкція, як кожен користувач може перевірити, які дані про нього зібрав Facebook – ви будете дуже здивовані просто навіть об’ємом цих даних.

2. Інформація "наживо" та ефект голуба 

В мережі все відбувається "прямо зараз", "наживо" і має дуже коротку тривалість життя і увагу користувачів. І ця тенденція тільки зростає: якась подія, послуга чи людина раптово можуть злетіти до небес популярності і так само швидко зникнути з поля зору. 

Бізнеси, які взялися "нізвідки" раптом оцінюються у кілька мільярдів USD (часто після твіта Ілона Маска), а вже за півроку про них ніхто навіть не згадує. 

Я називаю цей феномен "твіттер економікою". Що там із Clubhouse, до речі, він ще існує? А Periscope, пам’ятаєте був такий відео сервіс, який хайпував кілька років тому? 

Нашим предкам, щоб перейти від грубих кам’яних знарядь праці, на зразок сокири, до більш точних, як от голки чи наконечники стріл, потрібно було 10 тисяч років спроб і помилок. 10 000 років, Карл! 

А всього 10 років тому у нас ще не було убера, безконтактних платежів смартфоном і годинником, а про QR-коди, які зараз використовуються просто всюди чули напевне кілька сотень людей в Україні. 

Все пришвидшується в геометричній прогресії. 

Подія, яку ще 10 років тому могли обговорювати кілька тижнів, сьогодні займе у нас максимум годину уваги. Уваги, яка сьогодні, як у голуба: чи не щосекунди переключається на інший об’єкт. 

Тому, якщо пре, ловіть момент своєї слави, бо він може дуже скоро закінчитися і через рік про вас уже й не згадають. 

Утримати увагу в мережі стає все важче, перевагу має той, хто пропонує якісне оригінальне інформаційне наповнення і вміє його правильно подати. 

Сьогодні ми схильні більше симпатизувати і вірити таким самим людям як ми самі, а не прямій рекламі чи пропагадні. Звідси й така популярність блогерів та інфлюенсерів. Адже вони як ніхто вміють привернути і утримати увагу користувачів довше за всіх. 

3. Скандальні віки 

Все таємне швидко стає явним, а ефект бумеранга може бути в рази сильніший. 

10 років тому нормальних смартфонів на руках у користувачів було мало. Сьогодні кожен може стати репортером і вести Live на своїй сторінці Facebook чи Instagram. 

І якщо раніше держава чи бізнес могли швидко зам’яти якусь неприємну подію, до того, як вона набирала розголосу, то сьогодні це зробити стає все важче і важче. 

Читайте також: Свій – чужий: інтернет-лінчування або зворотна сторона "п'ятої влади"

Для чого дзвонити в поліцію чи подавати в суд, якщо можна просто зняти справжнього (чи вигаданого) злочинця на відео і опублікувати його в соцмережах з емоційним текстом. Карма гарантована. А карма, як відомо is a bitch. 

Тому в час масового поширення треба дуже обережно зважувати кожне своє слово і діло, щоб потім не набратися мільйонів переглядів ганьби або навіть не отримати імпічмент, як Трамп. 

Як би там не було, відповідальність, в середньому по палаті, зростає і це добре. Google пам’ятає все, тобто стерти щось з мережі практично неможливо. 

Будьте джерелом позитиву та допомоги, не огризайтесь і не витрачайте енергію на порожні суперечки. Піддавайте все сумніву, критично мисліть та сприймайте все, що ви пишете в мережі, як таке, що залишиться там назавжди, доступне всім. 

Цікаво напевно буде через кілька сотень років читати теперішні пости в соц-мережах, якщо вони ще звісно будуть. 

4. Великий (та й старший) брат і далі читає тебе 

На зміну популярних колись дзвінків та SMS прийшли месенджери і чат-боти, але суть не змінилася. 

Раніше ваші розмови та переписку могли слухати та читати тільки мобільні оператори і спецслужби, а тепер можуть уже й компанії розробники месенджерів. А коли така компанія є власником не тільки месенджера, але й двох найпопулярніших соцмереж (Facebook), то особисті дані користувачів можуть використовуватися уже набагато ширше, – як мінімум для таргетингу реклами, але не тільки. 

Скандал із Cambridge Analytica показав, що формування психологічних портретів користувачів на базі даних їх соцмереж може мати набагато серйозніший ефект, аніж просто стимулювання надмірного консюмеризму. 

Дані у вигляді лайків, коментів, повідомлень та поширень, які користувачі добровільно щодня і щогодини передають на сервери Facebook можуть зрештою обернутися проти них самих у вигляді маніпуляцій їх же страхами та комплексами. 

Читайте також: Просто скопіюйте цей текст, або Як українці продають свою наївність в Facebook

Якщо хоча б деякі історії про тіньові профілі користувачів правдиві, то тоді можлива ситуація, за якої, якщо система, наприклад, визначить вас, як параноїка-ненависника оленів, вам можуть щодня показувати пости із зображеннями оленів, щоб викликати вашу реакцію у вигляді коментів та шерів та змусити вас більше часу проводити на сторінці соцмережі. 

Якщо замінити умовних оленів, на будь які політичні, етнічні, релігійні чи соціальні групи, можна ефективно маніпулювати свідомістю користувачів, показуючи їм ту чи іншу рекламу. 

Чим це може обернутися ми бачили під час недавніх подій у США, де люди накручені постами в інтернеті виходили на вулиці та били одне одному пики. 

Тому будьте уважні: ви є тим, що ви лайкаєте, пишете і поширюєте. І будьте обережні: фільтруйте те, що і кому ви пишете, не тільки публічно в коментарях під постами, але навіть у приватних повідомленнях, – бо наступна зупинка може бути ненависть до вашого ближнього. 

Ніколи не пишіть те, про що потім можете пожалкувати. Зробіть паузу і подумайте, перед тим як написати, а краще не пишіть взагалі.

Спілкування в мережі, на відміну від живого, підвладне "ефекту віддаленості": ілюзії анонімності та захищеності. Насправді, це не так і відповідальність за слова написані в цифрі так чи інакше до вас повернеться, бо, як відомо, карма is a bitch.

Нам потрібна вища мережева відповідальність та гігієна особистих даних. Встановіть та міняйте складні паролі на ваших пристроях та профілях хоча б щопівроку і не пересилайте їх по інтернету в незахищеному вигляді. Добрим показником захищеності є наявність https:// на початку адреси у браузері (звертайте увагу саме на букву "s").

5. Крипта і новий світовий порядок 

А тепер трохи пофантазую на свою улюблену тему: "заміну чиновників На сервери та сервіси". 

Держава це консенсус, згода громадян дотримуватися певних правил і жертвувати частиною своїх свобод задля загального блага. Тут ключовою є довіра до інститутів, таких як поліція, податкова, грошова одиниця. Коли така довіра падає, громадяни шукають альтернативу. 

1 травня 1968 року біля берегів Італії була проголошена нова незалежна держава Республіка острова Троянд. Вся її територія складалася із спорудженої інженером Джорджіо Роза платформи площею 400 м2. Хоча ця держава проіснувала недовго, все ж це був цікавий прецедент альтернативи існуючому політичному ладу. 

55 років по тому вже немає сенсу будувати платформи в морі, адже завдяки цифровим технологіям, ви можете жити будь-де, і при цьому бути непомітним для державних інституцій, принаймні в цифровому вигляді. 

Якщо держава не може вас оподаткувати, вона фактично вас не контролює. А розрахунки у криптовалютах, наприклад у біткоїні, вона відслідкувати і оподаткувати не може, ну принаймні поки що. 

Чи можливе створення на базі крипти нового світового порядку із розподіленою фінансовою системою, яку ніхто не може підм’яти під себе? Та вона вже є, хочемо і помічаємо ми це чи ні. 

А що буде коли крипта стане домінуючим способом, та навіть не домінуючим, а просто хоча б помітним способом, розрахунків у світі? Буде весело, повірте мені. 

Дуже багато чиновників, фінансистів, банкірів та "експертів" залишаться без роботи. 

Пробуйте і вивчайте все нове, не залишайтесь осторонь прогресу, бо в певний момент він може залишити вас позаду. Якщо ви не користуєтеся криптовалютою чи TikTok це не означає, що їх немає і вони не впливають чи невдовзі не впливатимуть на ваше життя. 

6. Держава у смартфоні? 

10 років тому ми практично не користувалися мобільними додатками – програмами для смартфонів. 

Сьогодні такі додатки як Viber, Uber, Приват чи Моно міцно увійшли в наше життя. Я вже не кажу про Facebook, Instagram, TikTok, чи недавні успішні запуски сервісів державного додатку Дія. Уявити собі життя без цих інструментів уже складно, а їм всього по кілька років. 

Життя стало простішим і складнішим одночасно. Тепер не можна просто замовити і отримати каву на заправці. Треба сплатити на касі, отримати чек, відсканувати QR код на ньому на капризній кава-машині та зорієнтуватися у різноманітному тачскрін-меню. 

Боюсь, щоб із державою у смартфоні не вийшло щось подібне. Бо останні подачі документів через Дію працюють складно, довго і навіть прямо поскаржитися немає кому. Ну але спишемо це все на карантин, який поступово відбиває у багатьох людей охоту працювати, і яка неодмінно повернеться, як тільки вся ця нісенітниця закінчиться. 

Чи буде у нас за 10 років Держава у смартфоні? Однозначно так. І, я думаю, те, що ми маємо сьогодні, це просто перехідний етап до повної уберизації всіх державних сервісів. 

Читайте також: Держава в смартфоні стартувала: як працюватиме додаток "Дія" і чи варто переживати за безпеку

Ніколи державний апарат не буде таким ефективним менеджером, як приватний. Справа тільки в часі і правилах, які ми самі встановимо для цього переходу. 

І якщо хтось думає, що держава має все контролювати хоча б тому, що вона більш моральна і відповідальна чи у неї є герб та прапор, то подивіться на події в лютому 2014-го на Майдані і ще раз задайте собі це питання. 

Цифрові сервіси повинні максимально спростити державний апарат, якому варто залишити тільки представницькі функції та держбезпеку. Все решта з часом можна спокійно передавати кваліфікованим приватним підрядникам. Головне, щоб і їх ми контролювали і могли міняти за потреби. 

Забюрократизовані та авторитарні машини відійдуть у минуле, як і зміниться саме поняття держав: із репресивних, насильницьких машин, вони мають перетворитися на якісні послуги, які конкуруватимуть не надуманим патріотизмом, а людяністю та зручністю для життя громадян. І цей тренд не зміниться, аж поки не прийдуть роботи, жарт.

7. Користувач мережі все ще король 

То чи все ж так багато змінилося за останні 10 років? Пересічні користувачі мережі все ще на коні? Дещо обідрані, та місцями голі, але таки ще на коні. 

Без нас та нашої інформації, мільярдні корпорації, які сьогодні майже правлять світом, є просто пустими програмними оболонками. Тому не даймо себе обдурити і маніпулювати нашою свідомістю. 

Читайте також: Не вірте Гуглу, або Як приховати порно з нареченою депутата

Нам не потрібна ще одна -адцята пара взуття чи найновіший смартфон, бо у нього тепер вже 4-5-6 камер. 

Якщо ми спрямуємо наші сучасні можливості та зусилля із тупого консюмеризму на соціально важливі питання: наприклад, очистку довкілля від сміття, зокрема й візуального на вулицях наших міст, допомогу бездомним тваринам чи захист екології лісів та водойм від знищення, то Великому брату не залишиться нічого іншого як підкоритися і допомагати нам. 

Цифровий світ це лише відображення нашої свідомості та людської натури. І тільки від того, що ми там робимо щодня залежить буде він тоталітарно-споживацьким чи прогресивно ліберальним з вільним та рівним доступом до інформації та можливостей для всіх учасників. 

Подивіться у екран свого вимкненого смартфона, що за відображення ви там бачите? 

Назар Гриник

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.