Подложить свинью: кто из депутатов саботирует судебную реформу Зеленского и борьбу с ОАСК

Законопроєкт Зеленського про ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва викликав чимало питань. 

Найбільше усіх цікавить, а що ж буде з суддями цього суду після ліквідації. 

На жаль, ліквідація суду не означає автоматичного звільнення суддів, вони залишаться в системі, а їх долю вирішуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). 

Річ у тім, що вже півтора роки цей орган не працює: попередній склад комісії розпущений законом у листопаді 2019 року, а новий обрати так і не вдалось через маніпуляції Вищої ради правосуддя. 

У Верховній Раді якраз проходить друге читання законопроєкт №3711-д, мета якого – перезапустити конкурс до ВККС. Саме від доброчесності майбутнього складу ВККС залежить, чи залишаться судді ОАСК в системі, чи будуть ганебно звільнені. 

Основні баталії за текст законопроєкту відбуватимуться в Комітеті з питань правової політики, який очолює нардеп від фракції "Слуги народу" Андрій Костін. 

За понад рік на цій посаді Костін не спромігся провести судову реформу чи вирішити бодай якусь проблему судової влади. 

Навпаки,  комітет з подачі Костіна кілька разів порушував Конституцію, просуваючи на посади в Конституційному Суді без конкурсу недостойних кандидатів. Навіть розгляд законопроєкту №3711, попри відсутність діючого складу ВККС і, як наслідок, неможливість добрати нових суддів, затягнули вже майже на рік.

Взимку Костін разом з народними депутатами таємно переписав цей законопроєкт, проігнорувавши усі ключові застереження Венеційської комісії. А згодом, виступаючи з парламентської трибуни, Костін відверто брехав про те, що рекомендації міжнародних партнерів у тексті законопроєкту до першого читання було враховано. 

Намагаючись повернути довіру міжнародників та вислужитись перед президентом, Костін разом з іншими "Слугами" подав кілька поправок до законопроєкту. Ці поправки покликані виправити шкоду, які він сам і спричинив, коли переписував законопроєкт під час першого читання.  

Депутати пропонують посилити конкурсну комісію, яка має відбирати майбутніх членів ВККС, та передбачити, що саме конкурсна комісія, а не Вища рада правосуддя, до якої є чимало питань, затверджуватиме правила проведення конкурсу. 

Читайте також: Особлива юрисдикція: як ОАСК впливає на країну і що з цим робити

При цьому, Костін намагається всидіти на двох стільцях, адже його поправки і далі лобіюють інтереси суддівських кланів. 

Так, судді у складі конкурсної комісії зможуть блокувати її роботу та матимуть вирішальний вплив на те, кого конкурсна комісія рекомендуватиме до ВККС.

Передбачається, що до першого складу конкурсної комісії увійдуть троє суддів чи суддів у відставці та троє експертів, делегованих міжнародними чи іноземними організаціями, що надають Україні допомогу у боротьбі з корупцією чи судовій реформі. Нещодавно з’їзд суддів обрав чотирьох нових членів Вищої ради правосуддя, троє з яких були завчасно узгоджені суддівськими кланами. 

Тож сподіватись на те, що суддівські представники у складі конкурсної комісії будуть діяти незалежно, марно. 

Читайте також: Чому українському суду потрібні міжнародні експерти?

Однак Андрій Костін разом з іншими депутатами подали поправку, яка ще більше посилює вплив суддів на рішення конкурсної комісії. Сформована за такими правилами ВККС буде нічим не кращою за ту, яку ці ж народні депутати розпустили в листопаді 2019.

Сформувати доброчесну ВККС можна лише забезпечивши вирішальну роль міжнародних експертів у прийнятті рішень. 

Важливо передбачити положення, за яким рішення конкурсної комісії можуть бути прийняті лише за умови, що їх підтримує щонайменше двоє міжнародних експертів, а в ситуації, коли голоси розділились три на три, перевага також за міжнародниками. 

Поправку, яка передбачає це, подала група депутатів з фракції "Слуга народу", а також депутати від "Голосу" Ярослав Юрчишин та Олександра Устінова.  

Читайте також: Як повернути довіру до суддів?

Костін та всі інші, хто виступає проти важливої ролі міжнародних експертів у процесі, наполягають на неконституційності такої моделі. Однак жодних аргументів на підтвердження неконституційності вони не наводять. Навіть сам Конституційний Суд, коли оцінював положення закону №193-ІХ рік тому, про неконституційність залучення міжнародників чи наділення їх переважим голосом у процесі прийняття рішень, нічого не сказав. 

Депутати від "Голосу" подали також низку інших потрібних поправок. Депутати, зокрема, пропонують знизити вимогу щодо професійного стажу до 10 років замість 15, оскільки така вимога є надмірною. Також депутати пропонують передбачити заборону на членство у ВККС тим, хто раніше вже був членом ВККС, Вищої ради юстиції чи Вищої ради правосуддя. 

Натомість депутати від Батьківщини Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Сергій Соболєв та Іван Крулько, навпаки, пропонують скасувати заборону на членство в комісії тим членам ВРЮ і ВККС, яких люстрували після Революції Гідності. 

Сергій Власенко пішов ще далі, і хоче скасувати конкурс до ВККС – він пропонує, аби членів комісії і далі обирали на з’їздах судді, адвокати, науковці, а також Уповноважена з прав людини Денісова, яку "контролює" Павло Вовк. Навіть ОПЗЖ не пішли так далеко, вони підтримують конкурс, але, звісно, без міжнародних експертів. 

Читайте також: Президентів багато – ОАСК один. Як Павло Вовк став ганебним суддею десятиріччя

"Ти сумнівався у нашій політичній проституції?" Як нові плівки Вовка показали суддівську імперію влади

Небезпечну поправку, яка навіть не стосується змісту законопроєкту, подав "Слуга народу" Ткаченко Олександр Михайлович. Він пропонує ліквідувати Громадську раду доброчесності. 

Колега Ткаченка по фракції Людмила Марченко пропонує посилити нереформовану Вищу раду правосуддя, віддавши в її руки добір і призначення суддів на час, поки відсутня ВККС.  

Всього народні депутати подали 527 поправок. Цікаво, що комітет Костіна за понад місяць, який минув від подачі поправок, так і не почав розглядати законопроєкт до другого читання, попри те, що ці ж депутати за кожної нагоди кричать про кадровий голод в судовій системі, який без створення ВККС не подолати. 

Зважаючи на кількість поправок і їхній зміст можна припустити, що розглянути законопроєкт швидко не вдасться.

Проведення прозорого і справедливого конкурсу до ВККС є одним із зобов’язань України перед Європейським Союзом. Ціна ігнорування цих зобов’язань для України зараз може бути надто високою, зважаючи на російські танки біля українського кордону. 

Врешті, і президент Зеленський продовжує наполягати на своїх намірах провести справжню судову реформу. Рішення депутатів зараз і продемонструють справжність цих президентських намірів.

Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції, координаторка Громадської ради доброчесності (2016-2018)