Янукович без стражи: как "наследство" Генпрокуратуры и формализм ВАКС тормозят дело беглого экспрезидента
У жовтні 2020 слідчий суддя Воронько В. Д., а в січні 2021 вже й Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (головуючий Никифоров А. С., судді Павлишин О. Ф, Чорна В. В.), не дозволили заочно взяти під варту експрезидента-втікача Віктора Януковича та його сина Олександра у справі щодо незаконної приватизації "Межигір’я".
І хоча експрезидент уже засуджений за державну зраду, його численні корупційні злочини залишаються надзвичайним викликом для нинішньої правоохоронної і судової системи України.
Ще у 2014 році мільйонні активи Януковича та його соратників опинилися під санкціями різних країн. Минуло майже 7 років, а в Україні так і не спромоглися довести справи про корупцію "сім’ї" навіть до суду.
Через це санкції щороку знімають з когось із соратників експрезидента. Чому так відбувається? Ми намагалися розібратися на прикладі справи Віктора Януковича щодо "Межигір’я".
Це провадження, разом з іншими справами щодо соратників колишнього президента, понад рік тому передали до Національного антикорупційного бюро. Раніше більшість корупційних справ щодо "сім’ї" розслідували у тоді ще Генеральній прокуратурі.
А коли остання таки втратила функцію слідства остаточно — тисячі томів перекочували до НАБУ (за офіційними даними НАБУ, мова йде про 15000 томів документів).
На жаль, роки розслідувань у Генпрокуратурі не мали жодних результатів. НАБУ і САП отримали у спадок від ГПУ томи переважно "сміттєвих" доказів і численні процесуальні помилки.
Якщо говорити простіше: більшість справ були банально злиті задовго до передачі в НАБУ.
Мабуть, перше, за що взялися нові прокурори та детективи у цих справах — це пошук у тисячах томів хоча б якихось епізодів та доказів, які дозволять обґрунтовано скерувати справи до суду та матимуть там перспективу.
Серед потенційно перспективних справ опинився і кейс щодо заволодіння Віктором Януковичем резиденцією "Межигір’я". Але на перешкоді стали банальні формальності.
Річ у тім, що слідство у справі поки що зупинене, а сам Янукович переховується з 2014 року. Саме тому критично важливим було вжити всіх можливих заходів, щоб заочно обрати йому як підозрюваному у цій справі запобіжний захід у Вищому антикорупційному суді.
Прокурори вимагали для втікача найсуворішого — тримання під вартою. Але Антикорсуд відмовив. І найважливіше зараз — це зрозуміти мотиви відмови, адже виглядає це як повна безпорадність державного механізму правосуддя.
Однак почнемо з позитиву. І в першій, і в апеляційній інстанції ВАКС визнав, що підозра Януковичу обґрунтована. Це щонайменше свідчить про те, що у справі достатньо доказів для продовження слідства і в подальшому скерування до суду.
Але судам обох інстанцій не вистачило доказів того, щоб Януковича було оголошено у розшук. І тут судді вперлися у формальності.
Читайте також: Зрадник №1. Як судили Януковича
Так, Кримінальний процесуальний кодекс у статті 281 передбачає, що про розшук особи виноситься вмотивована постанова, а відомості про такий розшук мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У цій справі прокурор надав постанову про оголошення у міжнародний розшук, але не зміг внести ці відомості до реєстру. Причина — попередні прокурори із ГПУ вже відображали в реєстрі відомості про розшук, і тепер у прокурорів САП фізично немає можливості внести їх вдруге.
Це технічна формальність реєстру. Тож, як би не дико це звучало, але однією з перешкод для арешту експрезидента-втікача, якого підозрюють у розкраданні на мільярди, стала відсутність клітинки в реєстрі.
Друга причина відмови викликає багато запитань: суд вирішив, що прокурор не мав права клопотати про запобіжний захід, тому що розслідування зупинене. Він мав би відновити слідство, перш ніж звертатися до суду з клопотанням про варту.
Але підставою для зупинення слідства було оголошення Януковича в розшук. З одного боку, кодекс дійсно вимагає від прокурора та слідства здійснити усі можливі та необхідні слідчі та розшукові дії до зупинення справи.
Проте винятком є дії пов’язані із встановленням місцезнаходження особи.
Тож прокурор аргументував клопотання тим, що просить не про здійснення саме слідчих дій, а про запобіжний захід, тобто про те, що дозволить ізолювати Януковича, якщо станеться диво і його вдасться затримати.
Цікаво, що інша колегія суддів ВАКС (Боднар, Панаїд та Панкулич) у справі агробарона Олега Бахматюка за точнісінько таких же обставин вирішила навпаки, що зупинення слідства ніяк не перешкоджає прокурору клопотати про запобіжний захід.
У судовому засіданні щодо Януковича прокурор детально пояснював, чому не може поновлювати слідство: роки розслідування цієї справи, в тому числі попередниками з ГПУ, забрали в НАБУ і САП безцінні строки.
І якщо слідство відновити, то будь-яке затягування із вартою в суді може призвести до збігу строків слідства. Судді також це розуміють, але чомусь перша інстанція розглядала клопотання про варту для Януковича 4 місяці, замість визначених 72 годин.
***
Що ми маємо в результаті? Підозрюваний у мільярдних розкраданнях президент-втікач Янукович не отримав заочної варти.
А на заваді стали заглиблення суддів Антикорупційного суду у формальності, часто продиктовані, як нам здається, власним тлумаченням судом законів. Подібні проблеми є і в справах розстрілів активістів Революції Гідності.
І поки судді ухвалюють такі "формальні" і часто далекі від закону рішення, а законодавець в особі депутатів не помічає необхідності виправити неоднозначне тлумачення законів, такі вороги України, як Янукович і його "сім’я" тихо сміються над неспроможністю і досі покарати їх за масштабну корупцію.
Олена Щербан, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
