Зеленский и Коалициада

Після санкцій команди Зеленського проти телеканалів Козака і особисто Медведчука з дружиною ситуація у верхніх ешелонах політики змінилася.

Ще місяць тому, як альтернатива, багатьма експертами розглядався варіант блокування "Опозиційної платформи за життя" зі "Слугами народу". Після дочасних парламентських виборів.

Зараз, після переходу Зеленським Рубікону в бік патріотичного формату — цей союз уже здається неможливим.

Зайшло так далеко, що навіть Оксана Марченко заявила, що вступає до лав ОПЗЖ. Горшки побито.

Проте і зараз у соцмережах та на кухнях говорять про близькі парламентські вибори та можливі коаліції в майбутньому парламенті.

З усіх боків несуться чутки, твердження і прогнози. 

Не поспішайте з висновками. Просто часто чутки — це технології.

Так, більшості у "Слуг народу" де-факто не існує. Останні голосування, зокрема за кандидатуру Вітренка, показують, що повністю Зеленський контролює лише 170–180 депутатів.

Зате зараз неважко ідентифікувати за голосуванням фактичні депутатські групи Коломойського і Ахметова. 

Причому з часом буде перетік частини Слуг від Коломойського до Ахметова. Бо багато хто просто боятиметься потрапити під санкції.

Однак відсутність монолітної більшості — ще жодним чином не значить, що Зеленський захоче розпускати парламент. А саме він має це зробити.

Зеленський

Сам Зеленський живе емоціями. Але і йому зрозуміло, що повторити свій успіх 2019 року — не вдасться. Нові вибори ВР проходитимуть за новим виборчим кодексом. Мажоритарних округів не буде. Добирати буде нізвідки.

Сам принцип показує, що 20% голосів партії — це всього лише сотня депутатів. З маржею — до ста десяти. Монобільшості не буде ні в кого. Треба буде домовлятися.

Читайте також: Атака каналів Медведчука — це початок президентської кампанії Зеленського

Рятувальні "трійки". Як Зеленський бере Раду під зовнішнє управління

Натомість, навіть 180 надійних голосів у Зеленського зараз — це більше, ніж сотня в майбутньому парламенті. 

Тож Зеленському швидкі перевибори точно не вигідні.

Тимошенко

Безперечно, більше голосів матиме "Батьківщина", що, як мінімум, подвоїть свою присутність у Раді.

От Юлія Володимирівна дуже хотіла би перезапуску. Бажано ще до літа. 

Щоб повністю відіграти тему недопущення продажу землі. Ігри у можливий референдум і протест — це те, що їй завжди вдавалося.

Про всяк випадок її політсила дуже активізувалася в цьому питанні та в іграх навколо аграрного комітету та нового-старого Міністерства аграрної політики.

Особливо активний — Вадим Івченко, який уже бачить себе головою аграрного парламентського комітету. А в коаліційному уряді — це був би перший претендент на посаду міністра.

Порошенко

"Європейська солідарність" теж мала б явно більше сотні депутатів у майбутній Верховній Раді.

Але у ЄС є проблема.

"Свобода", "Голос", "Сила і Честь", "Пропозиція" Гройсмана — кожна окремо не проходять 5% бар'єру і разом узяті не набирають і того, що має ЄС. Проте розпорошують патріотичний електорат. 

Фактично залишаючи і ЄС поза формуванням уряду. Відсутність другої правої партії — робить шанси формування уряду на основі ЄС примарними.

Потрібен або реальний союзник без амбіцій "Голосу", або потрібен час на формування образу ЄС, як єдино можливої опозиції на правому фланзі.

Інші

Відповідно, "Голос" зараз точно не готовий до парламентських виборів. І їм потрібен перезапуск, а значить час.

І вся позапарламентська патріотична опозиція не готова до дострокових виборів.

Група "Довіра" складається з депутатів мажоритарників. Цим депутатам потрібно ще два роки набивати авторитет у своїх регіонах, щоб потім їх захотіли взяти до себе рейтингові партії.

Закликом до перевиборів їх не вмотивують. Натомість, шість мільярдів бюджетних коштів на програми соціально-економічного розвитку, які можна освоїти цього року — це факт.

Ще гірша ситуація у "За Майбутнє" Палиці-Коломойського. Їх успіх на місцевих виборах — у рейтингах на парламентські вибори ніяк не проглядається у надійні 5%.

Зараз у Коломойського лояльних депутатів набагато більше, ніж може бути в разі перевиборів.

Ну і нарешті. Найбільший вигодонабувач від нинішньої політичної ситуації — Рінат Ахметов. Він зі своєю групою депутатів-слуг має золоту акцію.

Фактично від його погодження залежить, буде проголосовано той чи інший закон, поправка. І особливо — призначення.

То навіщо йому жертви, коли і так все добре?

І не забуваємо про маленьких рядових Слуг. Які взялися нізвідки. І тепер їм іти? В поля? Здобувати перемоги в електоральних боях в регіонах?

Коли у людей вже немає ейфорії літа 2019 року — а є багато питань?

А тут і зараз — життя спокійне і конверти роздають. Навіщо метушитись? 

Тому найбільше про перевибори кричать у ОПЗЖ. Їх сюжет донедавна був простим.

Розкачати ситуацію до парламентської кризи, провести вибори з розрахунку, що до ради пройдуть 4 політичні сили (усі нинішні і без "Голосу" та мажоритарних груп).

І після виборів переконати Слуг ситуативно піти на союз, сформувати спільний уряд. А там попросити собі гуманітарний блок. Щоб далі розхитувати Україну.

Але зараз цей союз неможливий. Знову ж, сама ОПЗЖ переживає жорстку кризу. А якщо охочих іти на вибори мало, то й розмови про них — лише технології розгойдування.

Щоб вірні електоральні групи тримали стрій. Щоб опоненти панікували. Щоб донори відраховували гроші.

І як далі?

Добре. Якщо виборів не буде, бо цього не хоче ні президент, ні олігархи, то постає питання: а як же працюватиме парламент?

Адже компромісу у деяких питаннях досягти буде неможливо. З огляду на те, що Зеленський і уряд на розтяжці.

З одного боку — інтереси олігархів, які мають золоту акцію. З іншого громадянське суспільство і союзники. Колективний Захід.

Що ж. Нас чекає час непростих голосувань.

Уже склалася ситуативна коаліція при голосуванні за бюджет, коли крім Слуг за нього голосували "Батьківщина" (24 депутати) і група "Довіра" (20 багнетів). А ще ж є дев'ятнадцять позафракційних, яких теж можна мотивувати, хоч і не всіх.

Але ці, умовно, півсотні голосів дорого коштуватимуть. З ними треба буде ділитися бюджетними коштами на округи. І посадами в комітетах.

А чим далі хитатиметься — тим більше і посадами в уряді. Активність "Батьківщини" навколо комітету АПК і профільного міністерства вже вражає.

А далі буде.

Хоча ситуативно проєкти рішень з гуманітарних питань чи антикорупційні закони завжди будуть підголосовувати "Європейська солідарність" чи "Голос".

Тож, принаймні цього року все має залишитися як є. Ситуацію можна змінити тільки зовні — або ескалацією агресії з боку Москви, або санкціями Заходу проти олігархів, передусім Коломойського.

Тоді крихкий картковий парламентський будиночок може посипатися.

І звичайно — усе змінюватиметься, коли рейтинги Зеленського сповзуть до 15%. Лояльних до олігархів депутатів більшатиме.

Адже більшість депутатів-слуг можуть зрозуміти, що ця каденція для них — остання.

А як кажуть у нинішній Раді — життя коротке. І заробити на нього треба за одну каденцію.

Віктор Бобиренко, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.