Оставить в прошлом году: 5 ошибок финансовой политики в 2020-м

У багатьох країнах є традиція — перед новим роком викидати старі речі. Цю традицію непогано було б перейняти й Україні, наприклад, у фінансовій політиці.

Якщо підвести підсумки 2020 року, є щонайменше 5 помилок влади, повторення яких варто було б не допускати у новому році. 

1. Зупинка фінансування держвидатків. З листопада по грудень всі спостерігали, як Держказначейство нарощує борг по виплатах незахищених видатків. У цьому році, на жаль, зупинка почалася раніше і тривала довше, ніж зазвичай.

Суми недофінансованих платіжок на початок грудня сягнули рекордних на рік 16,3 млрд грн. Це означає, що десь зупинялося будівництво доріг, не вистачало грошей на капітальні ремонти в школах чи ставилися на паузу проєкти міністерств чи інших ЦОВВів.

Це призвело до того, що за результатами 11 місяців план видатків був недовиконаний на 11%, а за три дня до кінця року — на 7,9%.

Тож в останні три дні Держказначейству довелося проводити платежі на 50 млрд грн — це приблизно сума платежів за весь січень 2020 року. Причини такої ситуації криються в інших промахах як у зовнішній, так і внутрішній фінансовій політиці.

2. Ризик співпрацею з міжнародними фінансовими партнерами. З самого початку року влада випробовувала міжнародних партнерів на міцність.

Відверті зазіхання на незалежність Нацбанку та спроби повернути Приватбанк колишнім власникам, перерозподіл грошей з цільового "антиковідного фонду" на будівництво доріг, загрози антикорупційній системі та надроздутий через всі забаганки дефіцит Держбюджету, який не могли погодити аж до кінця листопада.

Влада весь рік героїчно створювала проблеми, щоб наприкінці року в авральному режимі не менш героїчно їх вирішувати. Бо пауза у співпраці з МВФ та розміри бюджетної "діри" загрожувала тотальним недофінансуванням та великим "касовим розривом". 

3. Невиконання плану запозичень. Через постійні зриви домовленостей та обіцянок міжнародникам, влада відстала від плану запозичень, на які розраховувала для фінансування своїх потреб. У результаті, за 11 місяців план був виконаний лише на 37,5%. Закривали двома шляхами. 

Перший — необґрунтоване підвищення дохідності ОВГЗ, більше ніж на 2 в. п. за півроку. Основними покупцями державних паперів стали держбанки та банки.

Під це НБУ навіть виділив більше 170 млрд грн рефінансування. При чому, за весь рік банкам їх продали стільки, що на купівлю ОВГЗ були встановлені ліміти. 

Вдалося розблокувати транш Євросоюзу, вийти з розміщенням євробондів та залучити брідж-кредити Deutsche Bank та Cargill Financial Services International, Inc. 

4. 4. Низькі доходи держави. Тут влада, як могла, рятувала ситуацію. Почали ще навесні, коли Мінфін зменшив очікувані доходи на 120 млрд грн, в основному за рахунок скорочення плану податкової та митниці. 

Допомогло і те, що податкова принесла в бюджет 650 млрд грн — на 49 млрд більше, ніж очікували, а Фонд держмайна перевиконав план у 4,5 рази (2,2 млрд грн замість 0,5 млрд). 

А от митниця провалила всі задачі по наповненню бюджету. Там не дотягнули 29,5 млрд грн навіть до зменшеного навесні плану.

При чому у порівнянні з 2019 роком ситуація тільки погіршилася (296 млрд у 2020 до 320-та в 2019 році), хоча здешевлення гривні теж грало на користь більших надходжень митниці. 

Схоже, зміна 5-ти керівників, зашкварна кадрова політика та роздача потоків на митниці різним політичним групам дали такий негативний результат. Якщо коротко — хтось там "заробив" непогано, але точно не держава. 

5. "Діра" в Пенсійному фонді. За 2020 рік Пенсійний фонд недоотримав близько 8% планових надходжень — більше 20 млрд грн у грошовому еквіваленті.

Це, звичайно, пояснюється тим, що через коронавірус частина підприємців та робітників була звільнена від сплати ЄСВ, зменшилися робочі місця. Втім, це не відміняє факту, що у ПФ досі наявна заборгованість перед казначейством десь на 14 млрд грн, яку треба буде погасити. 

Ситуація погіршується і тим, що в Держбюджеті на 2021 рік зрізали 8,5 млрд грн із фінансування Пенсійного фонду. Це означає, що Пенсійний фонд має в наступному році ці 8,5 млрд ще додатково заробити.

А частина підвищення мінімалки зсунулася з липня на грудень. Тож додаткових надходжень не передбачено. 

Це говорить про те, що уряд або готовий відмовитися від індексації пенсій. Або ж це лише гарна картинка для зовнішніх кредиторів, а насправді ці гроші потім будуть перекидати всередині року з інших програм. 

2021 рік буде не менш складним для виконання бюджету. План доходів через коронавірус вже не занизити. А восени ще й чекають великі планові виплати по боргах.

Сподіваюся, у владі зроблять висновки з проблем минулого року та все ж таки оберуть світлу сторону системної та передбачуваної фінансової політики. 

Ярослав Железняк, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.