Трампа — можно, Зеленского — нет. Как президент защитился от импичмента

Що відбувається в США, коли глава держави зловживає владою і заходить за червоні лінії? 

Його дії відразу публічно засуджує віцепрезидент і найближчий соратник. Провокації президента піддає нещадній критиці рідна партія та колеги-республіканці — експрезидент Джордж Буш, "Залізний Арні" Шварценеггер та інші. 

За лічені години небезпечного очільника держави ізолюють від суспільства, блокують в соціальних мережах, він втрачає важелі впливу та довіру. 

А нижня палата Конгресу виносить рішення про вчинення президентом країни злочину. На черзі — рішення Сенату. Якщо воно буде — в США вперше в історії відбудеться повна процедура імпічменту. 

Чи могли б ви уявити подібний розвиток подій в Україні? Я — ні. І не тому, що абсолютно кожен парламентар з монобільшості завдячує своїм мандатом виключно Зеленському. А просто тому, що в Україні імпічмент відбутися не може.

Читайте також: Підсудний Трамп: що чекає на президента США після відставки

Капітолій. Початок реваншу Трампа

Здивовані? Адже півтора роки тому Зеленський гордо заявляв, що став першим президентом, завдяки якому прийнято закон про процедуру імпічменту. 

То я нагадаю, що закон дійсно ухвалили, але тільки для красивих заголовків. Бо наш "слуга народу" залишив для себе навіть більший захист, ніж має Конституція. Її змінити — це 300 голосів депутатів (⅔ парламенту), а для імпічменту потрібні 338 (¾), що є просто фантастикою навіть в теорії.

Імпічмент має бути реальним

До чого призводить недоторканність президентів? До відчуття необмеженої влади, безкарності й могутності. До переслідування і вбивства журналістів. До розстрілу протестувальників на Майдані, закликів до військового вторгнення Росії і як наслідок — окупації та затяжної війни.

Та жоден тимчасовий утримувач булави та штандарту на вулиці Банковій не посмів би вдаватися до таких злочинних дій, якби відчував, що його влада не безмежна, а покарання за злочини — невідворотне. 

Він би не "наказував" зменшувати ціну на газ чи припинити звільнення листонош "Укрпошти", бо в парламентсько-президентській республіці Україна він має чітко визначені та обмежені повноваження, а за серйозний проступок Рада може в будь-який момент його відсторонити.

Навіть сама лише можливість оголосити недовіру президенту країни — вже ознака дієвої демократії. Усувати главу держави в порядку імпічменту непотрібно саме там, де недовіра та імпічмент — реальні.

Від чого ховається Зеленський?

Від простих, насправді, змін. Щоб в Україні стало можливим усунення президента-порушника від влади в порядку імпічменту, потрібно виправити 111 статтю Конституції: спростити процедуру та зменшити поріг прийняття рішення про імпічмент до 300 голосів.

Проблема — лише в політичній волі президента і монобільшості, яким реальний імпічмент очевидно не потрібен. Інакше у вересні 2019 року вони почули б опозиційні фракції та не поспішали пускати проєкт суперзахисту президента від імпічменту в принтер турборежиму.

У будь-якому разі, у день інавгурації новообраного президента США ми маємо радіти за одного з ключових партнерів України.

І робити висновки, бо демократичне суспільство стає сильним і спроможним лише тоді, коли конституційний лад і закон — понад прізвища. У нас поки — навпаки.

Роман Лозинський, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.