Закон об админсборах – таблетка от непрозрачных платежей за услуги государства и общин

В Україні активно відбувається децентралізаційна реформа. Все більше повноважень і коштів передаються з центру до органів місцевого самоврядування.

Частина таких надходжень – це кошти за надання адміністративних послуг (реєстрації, дозволи, довідки, паспорти тощо).

Однак через неналежне правове регулювання сфери оплати за адмінпослуги – місцеві бюджети суттєво недоотримують…

В чому проблема?

Наразі в Україні досі немає належного законодавства, яке б врегульовувало порядок нарахування і справляння зборів за надання адмінпослуг.

Воно необхідне для того, щоб кожен такий платіж був прозорим і обґрунтованим. Тобто нараховувався за встановленою методикою і покривав хоча б частину витрат на надання тієї чи іншої послуги.

Натомість в Україні розміри плати досить часто встановлюються в "ручному режимі" – у підзаконних актах Кабміну чи інших органів влади.

Читайте також: Законопроєкт 3515 несе загрозу непрозорих платежів за адмінпослуги

Відповідно, багато з них необґрунтовані і незаконні.  В результаті, ціла низка послуг органів місцевого самоврядування повністю або майже безоплатна (реєстрація юридичних осіб, шлюбів, "місцевий нотаріат" тощо).

А це призводить до нестачі надходжень у місцеві бюджети. 

Однак недостатньо обґрунтовані платежі є не єдиною проблемою. Хаотичністю правового регулювання сфери оплати за адмінпослуги користуються різні державні та комунальні підприємства, що перетворили надання послуг від держави на прибутковий бізнес.

Яскравим прикладом цьому є ДП "Документ" ("Паспортний сервіс"), що перебуває у сфері управління Державної міграційної служби.

Це держпідприємство стягує не передбачені законом 400 грн. при видачі закордонних паспортів і внутрішніх паспортів у формі картки. За виїзне оформлення паспортів "Паспортний сервіс" стягує додаткові 2100 грн.

Читайте також: Підвищення цін на паспорти: що з цим не так?

Заробляє ДП і на довідці про несудимість, за яку встановлені різні "такси" залежно від терміну її видання. Хоча така довідка має бути абсолютно безоплатною, що є вимогою статті 19 Закону "Про захист персональних даних".

Всі ці сумнівні побори звісно не надходять ані до державного, ані до місцевих бюджетів. 

Що робить влада?

На жаль, можна констатувати, що усі уряди проявляли доволі пасивну роль у вирішенні  цих проблем. Законопроєктних ініціатив від них не надходило.

Хоча урядова Стратегія реформування держуправління передбачає, що для підвищення рівня доступності адміністративних послуг необхідно, зокрема, врегулювати на законодавчому рівні питання оплати адміністративних послуг.

Крім того, у Програмі діяльності Уряду від 12 червня 2020 р. (хоча і не схваленій парламентом) зазначається про необхідність врегулювання питання справляння плати за надання адмінпослуг шляхом запровадження єдиних засад визначення розмірів адмінзбору за надання таких послуг, порядку його сплати та використання. 

Найефективніше це можна зробити саме прийнявши закон про адміністративний збір. Саме так це зроблено у Польщі, Чехії, ФРН (її землях).

Можливо Кабмін та Мінцифри більше схиляються до необхідності "гнучкого" підходу регулювання таких платежів, що полягає у їх встановленні Кабміном своїми підзаконними актами.

Але практика вже показала, що цей досвід є негативним. Досі є чинними окремі "переліки платних послуг" для органів виконавчої влади, затверджені Урядом.

Цей підхід дозволяє змінювати розміри адмінзборів коли завгодно і не завжди обґрунтовано, а також робити платною ту послугу, що за законом не могла бути платною.

Тобто проблему складно вирішити на тому рівні влади, де вона виникла. Де є "зацікавлені" відомства і недостатньо прозора процедура ухвалення рішень.

Та й до інтересів місцевого самворядування керівникам міністерств особливої уваги немає.

Однак є і добрі новини. Проблемну ситуацію у сфері оплати за адміністративні послуги взялися виправляти народні депутати.

Так, у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону "Про адміністративний збір" № 4380.

Поданий законопроєкт надає законодавче визначення поняття та призначення адміністративного збору, визначає принципи державної політики у сфері плати за надання адмінпослуг, встановлює порядок розрахунку адмінзборів, їх сплати, а також містить перелік усіх базових (найпопулярніших) адмінпослуг, де щодо кожної з них встановлено чіткий розмір платежу. 

Які очікувані результати?

Закон про адміністративний збір критично необхідний для нашої держави.

Він дозволить запровадити ефективний та прозорий механізм правовідносин у сфері надання адміністративних послуг та їх оплати, значно полегшивши життя громадян та держави.

Люди будуть сплачувати справедливі платежі за послуги держави і отримають захист від незаконних поборів.

Місцеві громади отримуватимуть додаткові надходження до своїх бюджетів. Саме тому законопроєкт № 4380 необхідно ухвалити якнайшвидше.

Євген Школьний, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.