Карантин вихідного дня — це випробування і нагадування, що закон один для всіх

Уже два тижні увага більшості громадян прикута до новин про так званий "карантин вихідного дня".

Усі дискутують про його доцільність, дехто виходить до будівель владних інститутів з протестами, а новинами та соціальними мережами ширяться чутки про тих, кого "накрили" за невиконання карантинних вимог.

Часто історії стають "страшилками", як, наприклад, інцидент у ресторані "Гавана", фотографіями якого некоректно ілюструють "жорсткість" дій правоохоронців щодо порушників.

До речі, історія з "Гаваною" — це не лише питання недотримання карантину, а й ст. 171 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Та насправді ж перші карантинні вихідні стали для малого та середнього бізнесу столиці своєрідним іспитом на готовність дотримуватися законів, як це передбачено у правовій державі.

Так, правова держава — це не лише права громадян та обов'язки державних інститутів щодо їх дотримання. Це також і постійне розуміння того, що кожен із нас повинен дотримуватися усіх вимог закону, незалежно від того, подобаються вони нам особисто чи ні, вигідні чи заважають.

На жаль, чимало підприємців забули про це та знехтували рішеннями уряду та міської влади щодо роботи та прийому відвідувачів. І, можливо, планують зробити це знову найближчими вихідними.

Особисто я розумію, чим керуються власники та працівники. Втрати від весняного локдауну майже спустошили фінансові подушки, і у багатьох з'явився страх залишитися без звичних доходів.

Читайте також: Уряд скасував адаптивний карантин і ввів локдаун вихідного дня. Список заборон

Вбивство вихідного дня. Як економіка та бізнес відреагують на новий карантин

Проте ми не можемо обирати, яких законів дотримуватися, а яких — ні. Особливо у настільки складній ситуації.

А ситуація насправді критична. Я достеменно знаю реальний стан справ у київських лікарнях, скільки людей щоденно вмирають і як багато випадків, коли навіть за великі гроші і зі зв'язками неможливо знайти місця у приватних шпиталях, бо їх просто немає.

За останні декілька тижнів через COVID-19 київська поліція втратила двох працівників. Вони мали все необхідне, постійний догляд, лікарі до останнього мужньо боролися за їхнє життя, за що їм велика шана і подяка. Але хвороба виявилася сильнішою.

Сьогодні ще чотирнадцять київських поліцейських знаходяться на стаціонарному лікуванні у різному стані тяжкості. Я щоденно слідкую за їхнім станом, оскільки в березні-квітні цього року сам мав відчув, наскільки підступним та небезпечним є COVID-19.

Бо коронавірусна хвороба — це не лише питання впливу на загальний стан здоров'я людини, а й дуже важкий психологічний іспит.

Навіть для нас, поліцейських, загартованих постійними стресами, дуже важко психологічно витримати відчуття, коли не можеш дихати — типове для коронавірусних ускладнень.

Так, карантин вихідного дня — це не панацея, але якщо є хоч невеликий шанс вберегти киян від коронавірусу, а медиків столиці — від перевантаження, то від нього не варто відмовлятися.

Звісно, це вдарить по підприємцях, і це розуміє кожен поліціянт та поліціянтка Києва, які прийдуть із перевіркою у ваш заклад.

Ми завжди роз'яснюємо карантинні обмеження і даємо можливість припинити порушення. Якщо ж чуємо відмову — є закон, і наша робота — зробити так, щоби його виконували.

Поки чинні рішення уряду та парламенту вимагають дотримуватися "карантину вихідного дня" — київська поліція притягатиме до адміністративної й кримінальної відповідальності власників та адміністрації усіх барів та ресторанів, розважальних центрів, спортивних клубів та інших, хто підпадає під дію "карантину вихідного дня".

Тим, хто не згодні, хто вважає, що якісь рішення порушують їхні права, я нагадаю про шлях, яким такі питання вирішуються у правовій державі. Ви можете звернутися до суду та вимагати їх скасування.

До того ж часу столична поліція жорстко слідкуватиме за тим, щоб усі заклади Києва дотримувалися закону. Iнших варіантів розвитку подій у правовій державі бути не може.

Андрій Крищенко, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.