Дела закрываются, приговоры отменяются. Первые последствия решения Конституционного суда

Значну частину справ щодо корупції складають саме провадження щодо брехні в деклараціях чиновників.

Обвинувальний вирок у кримінальній справі, наприклад, не просто змушував винного посадовця заплатити штраф, виконати громадські роботи або навіть сісти до в’язниці.

Він забороняв особі бути чиновником протягом певного часу, означав судимість і міг зруйнувати кар’єру, заплямовану корупцією.

Цей ліричний початок написаний для того, щоб усі розуміли, з яким полегшенням потенційні корупціонери можуть видихнути після ганебного рішення Конституційного суду, яким той знищив декларування і відповідальність за приховування статків.

Тепер стало набагато простіше приховати майно чи інші активи, адже за цим більше не стежить НАЗК.

Пройшло лише кілька тижнів від свавільного рішення КСУ, яким було скасовано низку положень антикорупційного законодавства, а його "результати" не змусили нас чекати. 

Уже у листопаді мають скасувати всі вироки ВАКС щодо недекларування. Десятки справ у судах і більше сотні розслідувань детективів теж закриють, а наступна кампанія з декларування перебуває під загрозою.

Багаторічні зусилля детективів, прокурорів, суддів, журналістів-розслідувачів та громадських активістів були марними. 

Нижче наведено ключові негативні наслідки рішення КСУ.

Усі вироки Антикорсуду щодо недекларування скасують

Майже кожен четвертий вирок Вищого антикорупційного суду був ухвалений щодо декларування недостовірної інформації (5 із 22-х). Три з цих 5 вироків стосувалися судів. Однак вже у листопаді вони всі будуть скасовані:

• вирок щодо члена парламенту минулого скликання від групи "Відродження" Геннадія Бобова.

Він не вказав у щорічних деклараціях про фінансові зобов'язання на 52 млн грн, нерухомість за кордоном за 2,32 млн швейцарських франків та наявність власного приватного підприємства з часткою у статутному капіталі 98,2% (понад 467 тис. грн).

На суді колишній нардеп сам визнав вину та уклав угоду з прокурором. Засідання по скасуванню вироку призначено 19 листопада.

• вирок щодо ексдиректора "Львівського бронетанкового заводу" Романа Тимківа.

У декларації за 2017 рік та в декларації перед звільненням він не вказав частку дружини на квартиру у Відні за 381 тис. євро, а також офшорну компанію з Белізу із статутним капіталом у 50 тис. доларів США, бенефіціаром якої був сам.

Перед ухваленням вироку Тимків також повністю визнав свою вину та пішов на угоду з прокурором.

• три вироки щодо суддів Дніпропетровського апеляційного суду у відставці: Надії Посунся (перший вирок ВАКС у його історії), Зої Пономарь та Олександра Баранніка.

Ці судді декілька років поспіль не подавали електронних декларацій про доходи, натомість направляючи в НАЗК паперові форми заповнених декларацій, суд визнав це порушенням закону.

Читайте також: Жеваго, Гладковський, Святаш. Хто уникне відповідальності після рішення КСУ щодо е-декларацій? 

Засідання з перегляду вироків щодо Надії Посунся та Зої Пономарь призначені на 17 та 26 листопада відповідно.

Що ж до Олександра Баранніка, то його справа наразі перебуває у Верховному суді, який 9 листопада зупинив виконання вироку.

Щойно всі вироки скасують, то колишнім обвинуваченим держава змушена буде також повернути сплачені ними штрафи.

Усі кримінальні справи щодо брехні в деклараціях закриють

Лише за два останні тижні Антикорсуд закрив 6 справ щодо недостовірного декларування, які перебували у нього на розгляді.

Через рішення КСУ вже нікого з цих осіб не притягнуть до кримінальної відповідальності. Ось, хто вийшов "сухим із води":

• колишній очільник Запорізької ОДА Костянтин Бриль, який імовірно не задекларував чотири "Мерседеси" і один "Ленд Ровер", два елінги  (місце для паркування катерів) в Алушті, паркомісця, квартири, земельні ділянки.

Крім того він, разом з родиною, по кілька разів на рік літав за кордоном: Греція, Італія, Туреччина, Франція, Ізраїль тощо, а три його доньки навчаються у приватній школі міста Києва, вартість навчання за рік в якій становить 10 тисяч доларів США за одну дитину.

• одеський мер Геннадій Труханов, який за версією слідства не задекларував майно своєї колишньої дружини на 16,6 млн грн, хоча продовжував з нею проживати.

При чому це вже другий випадок, коли Труханова рятується від потенційної відповідальності за допомогою рішення КСУ.

• суддя Вишгородського районного суду Київської області Людмила Толкачова, яка у 2016-2018 роках не вказувала про отримання нею позики у більше, ніж 660 тис. гривень.

Ухвала про закриття справи теж була постановлена 5 листопада.

• ексдепутат БПП і радник Кличка Дмитро Білоцерковець, який за версією НАБУ і САП не вказав у деклараціях 2016-2017 років про право користування об'єктами нерухомості у Києві на 3,8 млн грн. Ця справа була закрита 10 листопада.
• ексдиректор "Укроборонпрому" Павло Букін, якого обвинувачували у приховуванні інформації про доходи, дві квартири за 3 млн грн і два автомобілі Range Rover на 10 млн грн, які є власністю його цивільної дружини. Судді ВАКС закрили справу 12 листопада;
• суддя Дружківського міського суду Геннадій Молібога, який не вказав у декларації дві земельні ділянки на Донеччині. ВАКС був вимушений закрити цю справу 12 листопада.

І це тільки початок. Уже цього місяця мають закрити ще 11 кримінальних справ про недекларування чиновників, наприклад щодо екснардепа Сергія Скуратовського або судді Вищого адмінсуду України Олега Голяшкіна.

НАБУ закриє більше ста розслідувань щодо недекларування

На момент прийняття рішення КСУ в роботі детективів перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких досліджувалося близько 180 фактів брехні в декларації.

Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. Зокрема, будуть закриті справи щодо:

• колишнього депутата Дениса Дзензерського (підозра у недекларуванні фінансових зобов'язань на суму понад 4,7 млрд грн);
• екснардепа Костянтина Жеваго (підозра у недекларуванні фінансових зобов'язань у розмірі 10 млн грн у 2015 та 2016 рр. та понад 9 млн у 2017 році);
• колишнього народного обранця Дмитра Святаша (підозра у недекларуванні фінансових зобов'язань на суму 149,97 тис. дол США та 149,66 тис. євро у 2015 році і 467,51 тис. дол США та 450,36 тис. євро у 2016 році);
• колишнього першого заступника Секретаря РНБО Олега Гладковського (підозра у не декларуванні доходів дружини у розмірі 54 тисячі доларів за 2016 рік, 63 тисячі доларів за 2017 рік та 47,5 тисячі доларів за 2018 рік);
• нинішнього депутата від ОПЗЖ Суто Мамояна, по якому детективи перевіряли факти можливої брехні в декларації на понад 8,5 млн гривень.

Суди закриють більше півсотні адміністративних справ щодо порушення правил декларування

Як повідомляє НАЗК, за порушення правил декларування у судах буде закрито щонайменше 62 адміністративні справи. Серед тих, хто уник потенційного покарання: голова КСУ Олександр Тупицький, чинні народні депутати Нестор Шуфрич, Сергій Тарута, Антон Поляков, Вадим Новинський, екснардеп Олег Ляшко тощо.

На смітник пішли результати НАЗК по виявленій брехні в деклараціях 

За інформацією НАЗК, станом на 23 вересня 2020 року було завершено перевірку 233 майнових декларацій. Серед осіб, у деклараціях яких встановлено ознаки декларування недостовірної інформації — міністри, заступники міністрів, депутати місцевих рад тощо. Матеріали перевірки 42 декларацій, у яких виявлено ознаки злочинів, було направлено до НАБУ, ДБР та Нацполіції. 

Топ-3 чиновників за розміром незадекларованих активів:

• Михайло Чурило, депутат Ужгородської міської ради — на 95,3 млн грн;
• Віктор Андрєєв, перший заступник голови Шевченківської РДА у місті Києві — на 60,4 млн грн;
• Ігор Насалик, колишній міністр енергетики та вугільної промисловості — на 34,6 млн грн у 2018 році та на 29,6 млн грн у 2019 році.

Крім того, НАЗК виявило ознаки брехні в деклараціях у суддів КСУ Сергія Головатого (на 3,6 млн грн) та Ірини Завгородньої (на 615 тис. грн у 2018 році та на 754 тис. грн у 2019 році).

Це ті судді, які при очевидному конфлікті інтересів брали участь у засіданні КСУ. Більше того, Завгородня була серед тих суддів, хто голосували за скасування відповідальності за брехню в деклараціях. 

НАЗК припинило повні перевірки декларацій чиновників

Унаслідок рішення Конституційного суду НАЗК позбавлене права проводити перевірки декларацій. Загалом було припинено 541 повну перевірку декларацій членів уряду, народних депутатів, суддів, прокурорів тощо.

Лише погляньте на ці прізвища:

• прем'єр-міністр України Денис Шмигаль,
• очільник МОЗ Максим Степанов,
• керівники Мінфіну та Мін’юсту Сергій Марченко та Денис Малюська,
• соратник Медведчука та власника проросійських телеканалів Тарас Козак,
• народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива, який заробив 1,2 млн гривень на оренді "жомової ями",
• нардеп Вадим Новинський,
• депутати від "Слуги народу" Олександр Дубінський, Микола Тищенко та Олександр Куницький,
• депутат-самовисуванець Максим Єфімов, матір якого є бенефіціаром компанії, що володіє "вертолітним майданчиком Януковича". Саме тут, до речі, розташований офіс "Слуги народу". 

Суди на місцях почали відмовлятися притягати чиновників до будь-якої відповідальності за порушення правил декларування

Судді посилаються на те, що КСУ скасував усі види юридичної відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Наприклад, суддя Приморського суду Одеси Віктор Попревич, вирішуючи справу про несвоєчасне подання декларації суддею у відставці вказав, що КСУ визнав неконституційним здійснення контрольних функцій НАЗК над судовою гілкою влади загалом, у тому числі щодо відповідальності за корупцію, а тому справу слід закрити.

А суддя Апеляційного суду Полтавської області Валентин Томилко вважає, що рішенням КСУ скасовано не тільки кримінальну, а й адміністративну відповідальність за корупцію.

І таких суддів та справ можуть бути сотні, а рішення КСУ призвело до повної безкарності за корупційні діяння для усіх чиновників.

Під загрозою наступна кампанія з декларування

НАБУ та НАЗК в один голос заявили про необхідність терміново відновити кримінальну відповідальність за недекларування уже в цьому році.

Тільки за такого сценарію недоброчесних посадовців можна буде покарати за брехню в деклараціях за 2020 рік. 

Річ у тому, що період декларування розпочнеться з 1 січня і триватиме до 31 березня. Аби покарати особу за приховування майна у декларації, відповідна стаття Кримінального кодексу має діяти на момент подання декларації.

Якщо законопроєкт не ухвалять до кінця року, то усі декларанти, які подадуть декларації у період між 1 січня 2021 року та датою прийняття нового закону, будуть звільнені від відповідальності.

Можливо саме тому народні обранці не особливо поспішають його ухвалювати.

Проблема полягає ще й у тому, що на думку суддів КСУ встановлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування є надмірним і про це зазначено у тексті рішення.

Це ознаки прямого втручанням в конституційні повноваження парламенту, адже саме депутати повинні визначати, що є злочином та встановлювати відповідальність.

***

Негативні наслідки від рішення КСУ вже настали і цього не змінити. І з кожним наступним тижнем таких наслідків буде ставати все більше і більше.

У публічному просторі поширюється міф, що декларуванню нічого не загрожує, а рішення КСУ стосувалося переважно контролю за деклараціями суддів.

Однак наслідки, які вже настали, підтверджують, що рішення знесло результати роботи антикорупційних органів по абсолютно всіх чиновниках. А цей міф поширюють ті хто намагається применшити проблему і зробити вигляд, що нічого страшного насправді не відбулося.

Якщо депутати терміново не відновлять скасовані положення антикорупційного законодавства, не підвищать вимоги до кворуму, що необхідний для прийняття рішень КСУ, а також не забезпечать оновлений конкурс для формування органів суддівського врядування і Конституційного суду, то наслідки можуть бути набагато гіршими.

І тоді постане цілком логічне запитання: а чи потрібні нам саме такі народні обранці?

Валько Вадим, для УП 

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.