Порошенко и его циничные... судьи

Це дуже схоже на дивнуватий жарт, але це справді відбулось: Порошенко звинуватив Банкову у тиску на суд! У ситуації, коли суд хоче скасувати всі революційні надбання останніх років. А чинний президент хоче через прозорі інструменти, через рішення РНБО і Верховної Ради зупинити відвертий реванш.

І це навіть можна зрозуміти — Порошенку складно повірити, що чинний президент не користується тими корупційними можливостями президентської влади, якими залюбки користувався сам Порошенко.

Але є одне маленьке але. Сьогодні судді КС — то є судді самого Порошенка. Саме так. Він кожного окремо відбирав та рекомендував на посади. Це перше.

Друге. А чи всі вже забули, як сам Порошенко користувався судами і суддями? Як за бажанням тодішньої Банкової викидали з території держави Михайла Саакашвілі, як намагалися позбавити роботи Савіка Шустера, як тиснули на мера Львова Андрія Садового, організувавши штучну "сміттєву кризу"? Для цього Порошенко дуже активно маніпулював судами.

А є ще й третє. Навіть створивши формально всі антикорупційні інститути, саме команда Порошенка не давала їм працювати. Ні НАБУ, ні САП, ні, тим більше, НАЗК не мали доведеної до фіналу організаційної і регламентної конструкції. 

Бо Порошенко завжди вмів замилювати очі і пафосно брехати. У даному випадку все це він робив, аби обдурити наших європейських партнерів. Тому всі ці органи запрацювали на повну силу тільки в останні місяці. Уже за президента Зеленського. Для якого антикорупція — аксіома.

Але погляньмо глибше. Наприкінці каденції Порошенка була... прямо скасована кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. Повторю ще раз: коли вже Порошенко збирав свої речі, він примудрився скасувати кримінальну відповідальність для чиновників-крадіїв.

Це зробив той самий Конституційний суд майже в тому ж складі, який зараз узагалі демонтує нам антикорупційну інфраструктуру. Якщо Порошенко звинувачує Банкову у тиску тепер, то чи могло вийти рішення щодо незаконного збагачення без відома тодішньої Банкової?

Тож, вітаємо Порошенка із самовикриттям. Його особистий суд учора "вбив" кримінальну відповідальність. Сьогодні цей самий суд, уже заради інтересів не тілько експрезидента-олігарха, але й декількох інших олігархів і кумів, "вбиває" все інше антикорупційне.

Як треба було це зупинити? Або через чергову вуличну революцію против бариг. Або через інструменти парламентські.

Читайте також: Порошенко натякає на причетність команди Зеленського до рішення КС

Вбити боротьбу з корупцією. Як Конституційний Суд повертає бандитські 90-ті

Тож Володимир Зеленський запропонував справді історичне рішення: оновити склад Конституційного суду, набравши людей професійних і здатних захищати Конституцію від незаконних посягань. Ця інституція пережила в Україні всі влади — корумповані та брехливі.

Просто не могли б там зібратися справді доброчесні судді, якщо всі, хто їх призначав, включаючи того самого Порошенка, ніколи не відрізнялися доброчесністю.

Якби чинний президент був корумпований, як попередні, то й пропозиції такої від нього не було би. Він просто користувався би тією мафіозною системою, яка створена за 28 років замість судочинства та конституційної юрисдикції.

До речі, рішення про оновлення КС вже підтримав Європарламент. А на зустрічі з послами G7 було узгоджено, що новий склад буде формуватися максимально прозоро, а також за участі громадськості та міжнародних партнерів. Жодної альтернативи запропонованому оновленню Конституційного суду немає.

А це буде демонтажем усього, що зроблене у відносинах із Євросоюзом майже за 7 років. Багато політиків зараз сповідують принцип "чим гірше, тим краще". Найяскравіше це можна побачити у діях та висловлюваннях саме Порошенка.

Він сподівається, що чим глибше впаде Україна — тим вищими будуть його шанси знову отримати владу. Але це хибне сподівання. Обманювати націю в нього більше ніколи не вийде.

Давид Арахамія, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.