Если мы реально хотим евроинтеграции, нам не избежать присоединения к Европейскому зеленому курсу

Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Леєн, яка наприкінці 2019 року ініціювала Зелений курс, заявила, що Європейська зелена угода буде "людиною в момент сходження на Місяць", оскільки план зробить Європу першим клімат-нейтральним континентом. 

15 січня 2020 року Європейський парламент проголосував за цю угоду з проханням посилити амбіції.

Що таке Європейський зелений курс (The European Green Deal)? Це набір політичних ініціатив, висунутих Європейською Комісією з загальною метою зробити клімат Європи нейтральним до 2050 року. 

Також буде представлено план оцінки впливу, який дозволить збільшити ціль ЄС щодо скорочення викидів парникових газів до 2030 року мінімум на 50% та до 55% порівняно з рівнями 1990 року. 

План полягає в перегляді кожного діючого закону на предмет його кліматичних переваг, а також введення нового законодавства щодо циркулярної економіки, оновлення будівель, біорізноманіття, сільського господарства та інновацій. 

Головними цілями Європейського зеленого курсу є перетворення Європи на кліматично нейтральний континент, підвищення добробуту громадян, захист біологічного різноманіття, екологізація економіки.

Сфери покриття  Зеленого Курсу :

•         Чиста енергія – підвищення ролі альтернативних джерел енергії.
•         Стійка промисловість – забезпечення більш стійких та екологічних циклів виробництва.
•         Будівництво та ремонт – забезпечення "чистого" будівельного сектору.
•         Стійка мобільність – сприяння розвитку стійкого та екологічно чистого транспорту.
•         Біорозмаїття – забезпечення захисту екосистем Європи.
•         "Від лану до столу" – забезпечення стійкості продовольчих систем та "зеленої" аграрної політики ЄС.
•         Зменшення забруднення.

Починаючи з січня 2020 року, було представлено проєкти Фонду справедливого переходу, План дій щодо циркулярної економіки, Європейського кліматичного закону, Вуглецевого Корекційного механізму імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism ) , Промислової стратегії ЄС, підвищення кліматичних амбіцій ЄС до 2030 року.

Де є ризики для України на цьому етапі?

Підписання Зеленого Курсу передбачатиме великі нові зобов’язання України в переході до зеленої циркулярної економіки, які важко буде виконувати.  

Вже зараз для України є актуальними перегляд Угоди про асоціацію з ЄС та адаптація Другого Національно-визначеного внеску (НВВ).  

Щодо моделювання Другого НВВ, який оприлюднений на сайті Мінекології, то із запропонованих у Другому НВВ трьох макроекономічних сценаріїв найбільш реалістичним вбачається "Сценарій 1/Базовий". 

Але навіть таке бачення щодо скорочення викидів парникових газів передбачає вкладення у модернізацію масштабних інвестицій, що, як вже зазначалося, є доволі проблематичним з огляду війну, економічний спад як в Україні, так і світі. Не кажучи вже про те, що українські експортери після введення Вуглецевого корекційного механізму імпорту (ВКМІ) можуть зазнати суттєвих втрат від запровадження цього нового так званого європейського  вуглецевого тарифу.  

За оцінками аналітиків, наші металурги-експортери після введення ВКМІ в рамках Зеленого курсу можуть втрачати близько 300 млн доларів на рік.  

Але це також буде залежати від запропонованої моделі та рішення Європарламенту. Можуть втратити і наші енергетики, і агровиробники, і виробники будматеріалів. А наші експортери – це приблизно 40% економіки України. 

Тому через Зелений Курс закладаються великі ризики для української економіки.

Але водночас в Зеленому Курсі є величезні перспективи та можливості для України та української економіки.

Ми всі бачимо і розуміємо, що кліматичні зміни – це не тільки фільми, доповіді та нова термінологія. Кліматичні зміни – це нова реальність .  

Винороби Одещини скаржаться на засуху другий рік поспіль. Аграрії вказують на те, що в Україні зменшується рівень опадів, що впливає на ерозію грунтів та спричиняє серйозні економічні втрати. 

Тому перехід на циркулярну економіку є і в наших інтересах, якщо ми хочемо, щоби нашим дітям та онукам було достатньо їжі та води, щоб у них було чисте повітря.  

Що швидше Україна сформує план Глобального переходу на рівні виробників енергії, металургії, будматеріалів та сільського господарства, то менш болісним буде цей перехід. І що швидше ми почнемо, то більші у нас будуть шанси отримати доступ до фінансових ресурсів для уможливлення поступового переходу в циркулярну економіку.  

І головне. Якщо ми реально прагнемо євроінтеграції, ми не уникнемо приєднання до Зеленого Курсу. Бо Зелений Курс – це нова Європа. 

І що швидше ми станемо частиною Зеленого Курсу, то швидше ми реалізуємо нашу Конституції і станемо частиною нової Європи, тому що розділятимемо і цінності, і закони, і економіку ЄС. 

Зелена Угода – це шлях України в Європу.

Дмитро Васильєв, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.