Земельная реформа стала историческим решением для нашого государства
З наступного року в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі. Земельна реформа стала історичним рішенням для нашої держави, адже нарешті відновлює справедливість – землею зможуть розпоряджатися безпосередньо самі громадяни.
Децентралізація і економічний розвиток об’єднаних територіальних громад неможливі без права користування земельним ресурсом.
Український досвід свідчить, що держава не була ефективним власником землі. Мораторій на продаж сільськогосподарської землі створював сприятливі умови для наживи спекулянтів та нечистих на руку чиновників, які через різні схеми віддавали тисячі гектарів у приватну власність.
За інформацією Держгеокадастру, лише за 2013-2020 роки із державної в приватну власність вивели близько 700 тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Щоб поставити крапку над безконтрольним, непрозорим та часто корупційним використанням державних земель, президент своїм указом доручив уряду вжити заходів щодо передачі понад 2 млн га земель органам місцевого самоврядування.
Цього року ми завершили створення об’єднаних територіальних громад в рамках реформи децентралізації та закінчили важливий етап реформи – створили по усій країні нові громади і нові райони. Попереду набагато складніша робота – зробити ці громади ефективними і успішними.
І саме задля того, аби нові ОТГ стали ефективною базою для місцевого самоврядування, вже цього року всі територіальні громади без винятку стануть справжніми господарями землі, зможуть отримувати додаткові надходження від землекористування і ефективно їх використовувати для підвищення добробуту громадян.
Це відкриває перспективи для модернізації інфраструктури, розвитку освіти, медицини, підтримки соціальної сфери.
Ефективне використання земель об’єднаними територіальними громадами забезпечить додаткові надходження до місцевих бюджетів та стане ще одним важливим елементом справжньої децентралізації, де кожен житель громади матиме реальні важелі контролю за їх використанням.
І тут важливим моментом є те, що передача землі новоствореним ОТГ відбуватиметься не вибірково, як це було у попередні роки, – кожна громада отримає землю.
Читайте також : Ринок землі Зеленського. Яким він буде
"Земельний марафон", підкилимні перемовини та дефіцит Богдана: як Рада ухвалює ринок землі
Водночас ринок землі не буде ефективний, якщо він буде непрозорий. Прості та відкриті процедури і максимальне переведення інформації в електронну форму, доступну широкому загалу, унеможливлять корупцію та зможуть повністю ліквідувати "сірий ринок" землі.
Саме тому наступним важливим кроком у підготовці до впровадження вільного обігу земель є ухвалення Верховною Радою законопроєктів щодо дерегуляції у сфері земельних відносин, мінімізації контактів громадянина з чиновником та запровадження цифрової трансформації Держгеокадастру.
Наступні кроки – створення фінансових інструментів для підтримки фермерів. Наше завдання – надати українським фермерам доступні кредити для придбання та подальшої обробки земель, розвитку їхніх господарств.
Зокрема, це компенсація відсоткових ставок за залученими кредитами для купівлі земельних ділянок та спрощення доступу до кредитних ресурсів. Фонд гарантування кредитів для українських фермерів надасть можливість залучити фінансування для придбання земель, і як результат – українські фермери стануть справді ефективними господарями земель та успішними аграріями.
Відкритий ринок землі – це величезні можливості і ресурс для українців. Надання громадянам реального права розпоряджатися землею сприятиме розвитку сіл, селищ та маленьких містечок, підвищенню якості життя мешканців і підтримці фермерів. І головне – забезпечить збереження якості та родючості українських земель.
Юлія Ковалів, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
