Фокин и Кравчук: игра в хорошего/плохого полицейского
Скандальна заява Фокіна щодо амністії бойовиків і надання особливого статусу території Донбасу спричинила резонанс як у ЗМІ, так і серед простого народу, який здебільшого не любить копирсатися в істинних мотивах подібних заяв. Цікаво, що і перші особи держави відхрещуються від заяви Фокіна.
Тож наразі набула популярності проста і очевидна думка про те, що нібито всередині влади бракує порозуміння.
Так, брак внутрішньої і зовнішньої комунікації – це класичний сценарій, яким вже не перший місяць йде команда президента. Але не в даному випадку. І зараз поясню чому.
Чи не замислювалися ви, чому взагалі єдиновладну персону Кучми в ТКГ замінили на двох відомих, але таких різних за політичними вподобаннями політиків?
Передчуваючи актуальність і ефективність політичного центризму, влада Зеленського намагається позбутися рис радикалізму та прямолінійності, які були раніше притаманні Україні в ТКГ.
Причин декілька:
- Центризм охоплює інтереси українців із різними політичними цінностями;
- Центризм – ефективний інструмент піару власної політсили. Тобто він допоможе здобути підтримку одночасно як "лівих", так і "правих" виборців;
- Центризм може передбачати компроміси з зовнішніми опонентами (в нашому випадку – із Донбасом і Росією), а це, своєю чергою, допоможе прийти до консенсусу з питання Сходу.
Реалізовуючи центристську ідею, влада готова до компромісів із Росією, що здебільшого не підтримають громадяни. Тож як владі підготувати людей до сценарію, який може їм не сподобатися?
З політтехнологічної точки зору, вкрай дієвим методом є гра в доброго/поганого копа.
Тобто в даному випадку ТКГ стає своєрідним термометром напруги суспільства.
Кравчук за сценарієм гратиме хорошого копа з проукраїнськими політичними поглядами. Фокін же – поганого, який має проросійську позицію.
Другий крок у грі – це інформаційне вкидання зі скандальною заявою, яка прозвучала з вуст Фокіна:
"Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців та командирів, моя позиція – потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, розв'язати питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу".
Звучить зухвало і нібито протирічить позиції центральної влади.
Зі сторони складається оманливе враження, що всередині влади твориться повний бардак і тотальне непорозуміння, а старі політики в силу свого "поважного" віку просто не усвідомлюють наслідки власних слів.
Але ж ні, усі все чудово усвідомлюють.
Грою в поганого поліцейського Фокін оголює думки і настрої людей щодо ситуації на Донбасі. І таким чином накаляє суспільство до максимуму, щоби в результаті більш прийнятний компроміс був добре сприйнятий.
Поясню.
Надання автономії всій території Донбасу (а не тільки окупованій) + амністія бойовиків – це неочікуваний, радикальний і максимально негативний сценарій для українців. У порівнянні з ним надання особливого статусу лише окупованій території Донбасу без амністії буде здаватися менш "зашкварним" і більш адекватним, центристським варіантом.
Тут красномовно діє принцип китайської дипломатії "проси більше і отримаєш те, що хотів".
Фокін чудово розуміє, що лише думки про амністію ворогів викликають страх і неприязнь у суспільства. Тож про це мова йти не може. Але на надання автономії окупованому Донбасу, як би це по-зрадницьки не звучало, влада може піти.
Тож ми бачимо, що "поганий коп" Фокін лише залякує суспільство, щоби особливий статус Донбасу краще сприймався українцями, які проживають на материковій території України.
А більш прийнятний варіант в короткостроковій перспективі має озвучити "добрий коп" Кравчук.
Для більшості українців цей сценарій усе одно здаватиметься небажаним і обов'язково викличе всенародне обурення. Особливо на Заході і в Центрі.
Але градус накалу пристрастей вже буде набагато менше. Адже українців підготували до набагато гіршого сценарію. Гра в доброго/поганого копа дасть свої плоди.
Олег Петровець, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.