Почему Верховная Рада игнорирует вопросы защиты прав ветеранов?

Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом і саме парламент відповідальний за оновлення законодавства у сфері захисту прав ветеранів та військових.

Питаннями ветеранів та військових в парламенті опікується Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Крім того, в жовтні 2019 року було створено Тимчасову спеціальну комісію з питань правового статусу ветеранів війни.

17.07.2020 завершилась 3 сесія Верховної Ради України 9 скликання. Весною після впровадження карантинних заходів робота парламенту переважно була зосереджена на прийнятті норм, спрямованих на запобігання та протидію COVID-19. Питання ветеранів у парламенті відійшло на другий план.

Починаючи з січня 2020 року, в Раді було зареєстровано 1695 законопроєктів, із них приблизно 64 на військово-ветеранську тему (3,7 %). За цей час було прийнято 290 законів та постанов ВРУ. З числа прийнятих нормативно-правових актів лише 6 (2 % від загальної кількості) стосуються соціального захисту ветеранів та умов проходження військової служби.

Про що ці 6 законів?

Протягом 3 сесії ВРУ дозволила відтермінувати участь госпіталів для ветеранів війни у новій системі фінансування закладів охорони здоров'я через Національну службу здоров'я України (НСЗУ). 

З квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який передбачає, що комунальні заклади отримуватимуть фінансування від НСЗУ через укладені договори. Лікарні зможуть отримувати кошти за надані послуги з прив'язкою до конкретного пацієнта. 

Постанова №706-IX зберегла фінансування для госпіталів шляхом передачі субвенції з Державного бюджету через МОЗ України на 1 рік. Недоліком цієї постанови є те, що там немає жодного зобов'язання для госпіталів. Якщо через рік ситуація буде іншою, і госпіталі зможуть забезпечити якісні послуги, держава перейде від фінансування установи до фінансування якісної послуги.

Було впроваджено дві окремі посади – Головнокомандувача ЗСУ та начальника Генерального штабу ЗСУ (Закон України №522-IX). Раніше це була одна посада.  Проєкт прийнятий згідно із стандартами НАТО.

Також строковикам було дозволено подавати заяву на включення до списків виборців онлайн (Закон України 805-IX).

Читайте також: Особливості спрощеної процедури вступу ветеранів війни до вишів у 2020 році

Було дозволено автоматично продовжити договори з постачальниками послуг на забезпечення харчування ЗСУ. Прийняття проєкту вирішило проблему зриву харчування особового складу ЗСУ в умовах карантинних обмежень (Закон України №548-IX).

Рада дозволила обіймати посади в СБУ та Держприкордонслужбі особам з інвалідністю, стан здоров'я яких дозволяє виконувати функції за посадою. Цей Закон є доповненням прийнятого ще Радою 8 скликання Закону, що дозволяє обіймати посади в ЗСУ ветеранам з інвалідністю (Закон 2397-VIIІ).

Загалом це все, що Рада прийняла для військових та ветеранів протягом першої половини 2020 року. Бачимо, що всі 6 проєктів вирішують лише невеликі точкові проблеми. Можна подумати, що прийняття таких законів свідчить про те, що система захисту прав ветеранів та військових цілком працює, необхідно лише внести маленькі поправки, щоб все було на найвищому рівні. Але це не той випадок. Адже система підтримки ветеранів в Україні далека від ідеалу.  

Що не так із системою підтримки ветеранів в Україні?

Система соціального захисту ветеранів  сформована ще в 1993 році на залишках радянського підходу й в основному зорієнтована на ветеранів Другої світової війни. Більшість гарантій не є актуальними в умовах сьогодення. Ті ж пільги, які все-таки працюють, мають лише компенсаційну функцію, що в підсумку не вирішує реальних проблем, з якими стикаються захисники України після звільнення зі служби.

Хоча Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту" передбачено доволі багато соціальних гарантій, реалізувати більшість з них неможливо. З переліку 22 пільг для учасників бойових дій та 27 пільг для осіб з інвалідністю внаслідок війн жодна не може бути реалізована в повному обсязі. 

Кожне положення обмежується підзаконними актами, відсутністю бюджетних коштів або затверджених порядків, необхідних для реалізації законодавчих норм. Натомість пільги, які реально можна отримати, не є достатнім інструментом вирішення проблем ветеранів та не сприяють поверненню ветерана до повноцінного мирного життя. Детальніше про це – в Аналізі системи соцзахисту ветеранів. 

Варіанти оновлення системи підтримки ветеранів

В квітні 2020 року в парламенті  було зареєстровано два законопроєкти, які мають важливе стратегічне значення у сфері соціального захисту ветеранів, оскільки спрямовані на комплексне вирішення проблеми. 

Тож першочерговим завданням для ВР на наступну сесію є прийняття законопроєктів №3407 "Про статус ветеранів і членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів" та №3408 "Про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів". 

Ці проєкти мають за мету врегулювати питання надання статусів і оновити систему державної підтримки ветеранів відповідно до їхніх потреб. В липні 2020 року профільний Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував прийняти проєкти за основу. Нагадаємо, що згідно із регламентом Верховної Ради висновок профільного комітету є необхідним для винесення проєкту на голосування в зал засідань.  

На що ще варто звернути увагу народним депутатам?

Крім модернізації законодавства, яке регулює систему державної підтримки ветеранів, пріоритетними для роботи Ради в другій половині 2020 року мають стати питання:

1. Забезпечення рівних прав проходження військової служби для жінок та чоловіків. 

Зокрема змін потребують Закони України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Статут внутрішньої служби Збройних Сил України та підзаконні акти щодо відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною; підстав звільнення з військової служби; заміщення офіцерських посад; речового забезпечення; добових нарядів; юридичної відповідальності та інших питань.

2. Забезпечення безкоштовним харчуванням дітей загиблих учасників бойових дій у закладах дошкільної та шкільної освіти. 

На сьогодні законодавство дозволяє залишати питання забезпечення безкоштовним харчуванням дітей загиблих захисників України на розсуд органів місцевого самоврядування. Це призводить до нерівності соціального захисту дітей загиблих ветеранів залежно від місця їхнього проживання.

3. Прийняття проєкту №2343 "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей". 

Проєкт визначає мінімальний розмір посадового окладу для військовослужбовців на рівні не менше 2 прожиткових мінімумів, уточнює окремі питання реалізації права військовослужбовців на забезпечення житлом; врегульовує низку питань щодо надання відпусток для військовослужбовців тощо. 

Детальніше про прийняті закони та пріоритети – у Звіті Юридичної Сотні.

Звичайно, лише ухвалення нових законів не стане панацеєю для ветеранів та військових. Щоб норми ефективно працювали, потрібне фінансування та розроблення чітких порядків та механізмів на підзаконному рівні. 

Сподіваємось, Верховна Рада під час 4 сесії 9 скликання не забуватиме про підтримку захисників України, які вже сьомий рік поспіль знаходяться на передовій російсько-української війни.

Вікторія Івасик, Вікторія Фацієвич, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.