Дело VAB сфальсифицировали. Сытник это знает и потому боится прямой дискуссии со мной

Хочу прокоментувати ситуацію, яка збурила інформаційний простір. Ситуацію, яка стосується мене особисто як акціонера групи компаній "Укрлендфармінг" та "Авангард". 

Прочитав на "Українській правді" останній блог пана Шабуніна, затятого нашого противника. Завжди з цікавістю читаю критичні коментарі, але як конструктивну критику сприймаю коментарі об’єктивні, побудовані на аргументах, а не на голослівних звинуваченнях. 

Вважаю, що маю дати відповідь на заяви пана Шабуніна для тих, хто хоче побачити ширшу картину і об’єктивно оцінити ситуацію. 

Чому саме Шабуніна? Бо, на жаль, Артем Ситник сховався і мовчить, а замість нього все озвучує Шабунін. 

Вважаю, що читач має право на повне і всебічне висвітлення подій. Не на епатаж і популізм, а на факти. І також читач має право на власні висновки, зроблені на підставі аналізу цих фактів, а не як результат маніпуляцій.

8 липня, на засідання Комітету з питань антикорупційної політики, де розглядалося наше питання, не були запрошені наші представники, хоча ми неодноразово зверталися з проханням їх допустити. Була допущена тільки адвокатка, не менш відома, ніж пан Шабунін, правозахисниця, співзасновниця Громадського люстраційного комітету і член Ради громадського контролю при НАБУ Тетяна Козаченко, яка представляє мої інтереси в цій справі. 

Під час обговорення вона висловила тезу, яку я також підтримую: в справі проти мене стільки свідомих маніпуляцій, що варто пояснити суспільству основні факти стосовно цієї справи. Адже істина описується фактами, а не емоціями.

Для початку треба зазначити, що моя компанія Ukrlandfarming є великим платником податків (за останні 3 роки ми сплатили 7,7 млрд грн податків до бюджету) і великим працедавцем (27 000 працівників в 600 населених пунктах 22 областей України). 

Це справа мого життя, це компанія, відома далеко за межами країни. І маніпуляції навколо справи VAB банку тісно пов’язані з бажанням деяких людей мою компанію знищити, точніше поживитися.  

Але почнімо з самого початку. 

Справа проти банку пов’язана з наданням стабілізаційного кредиту VAB банку. Це відбулося під час банківської кризи 2014-2016 років. За рішенням НБУ  – підпис під рішенням ставив заступник голови НБУ Олександр Писарук, який зараз керує "Райффайзен банк Аваль", банк отримав 1,2 млрд грн рефінансування. 

Всього в період 2014-2016 років Нацбанк видав кредитів українським банкам на 319,9 млрд грн. Уся сума рефінансування була витрачена VAB банком на виплати клієнтам, тобто за призначенням. Це підтверджено і самим НБУ, і Фондом гарантування вкладів, і кількома державними експертизами. 

Так от, вся справа, яку веде НАБУ, пов’язана саме з цим стабілізаційним кредитом.

Справа проти Олександра Писарука, колишнього заступника голови НБУ, і проти мене ґрунтується на звинуваченнях у нібито змові з метою нецільового використання коштів стабілізаційного кредиту. 

Щоб усі розуміли абсурдність звинувачення, маю вказати, що змова, на думку НАБУ, відбулася в кабінеті Писарука під час наради з цього питання, але досі НАБУ не може показати. В чому ж полягала ця змова, адже ніхто з фігурантів справи грошей в результаті цієї змови не отримав. 

Для звинувачення НАБУ було достатньо факту надання  стабкредиту. Це при тому, що є чіткі докази того, що вся сума рефінансування, 1,2 млрд гривень, була виплачена виключно 80 тисячам вкладників банку.

Експертизи Фонду гарантування вкладів, висновки НБУ свідчать, що стабілізаційний кредит не було "вкрадено", як заявляє Шабунін, а було виплачено клієнтам банку. 

Не секрет, що я є єдиним з колишніх власників ліквідованих НБУ банків, який роками пропонує державі механізми повернення кредитів. Ба більше, я пропоную не 1,2 млрд грн, по яких НАБУ відкрило справу, а 8 млрд – це загальна сума заборгованості, яка виникла в результаті жорсткої економічної і банківської кризи 2014-2015 років. 

Це підтверджують в інтерв’ю і колишній міністр фінансів пан Шлапак, і директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут. 

Якщо погуглити, мої публічні заяви, звернення, пропозиції до держави щодо виплати заборгованості і конкретних механізмів не є таємницею. Чому досі немає відповіді на ці пропозиції – це інше питання. І це питання явно не до мене.

Де логіка в цих звинуваченнях? Писарук нічого не заробив. Бахматюк втратив – банк, активи, гроші. 

Звинувачення виглядають нелогічними тільки з точки зору логіки закону. З точки зору інших інтересів – все логічно. Без присутності серед обвинувачених Писарука справи взагалі не існувало б – НАБУ за підслідністю має право розглядати тільки провадження щодо можливої корупції чиновників. 

Немає чиновників – немає кримінальної справи. Є питання стосунків господарюючих суб’єктів, суперечки, які не є об’єктом кримінального права.

Врешті суд поставив крапку в цій справі – зобов’язав Офіс генерального прокурора закрити її як незаконно відновлену неправомірним рішенням заступника генпрокурора Віталія Каська. 

Після того, як новим генпрокурором став Рябошапка, а його першим замом став Касько, рівно через вісім днів справу було поновлено. Я неодноразово говорив, що це було зроблено не без участі аграрного бізнесмена, а тоді глави офісу президента Андрія Богдана. 

Чому важливі ці вісім днів? Бо справа налічує 100 томів і їх фізично за вісім днів неможливо вивчити. Особливо якщо зважити на те, що всі ці томи були не в Генпрокуратурі, а в Нацполіції. 

Простіше кажучи, Касько навіть не читав цієї справи, а виконав вказівку передати справу в НАБУ.

Будинок не встоїть на гнилому фундаменті. Постанова Каська незаконна, отже, і справа НАБУ розвалилася. І це відкриває шлях до конструктивних переговорів з державою по поверненню заборгованості через механізми реструктуризації. 

Щоправда, НАБУ і САП відмовляються виконувати постанову суду, яка є остаточною і не підлягає оскарженню. Чому ухвалу суду не виконує пан Ситник, чому проти неї так палко виступає його давній медійний адвокат пан Шабунін? Це вже питання їхньої відповідальності. 

Вочевидь саботаж виконання суду не в інтересах держави. Зверніть увагу, пан Шабунін в унісон з паном Ситником ніде не говорить про можливість повернення 8 млрд до бюджету – це не в їхніх інтересах.

Сам Писарук заявив "Новому времени", що задоволений тим, що ця справа тепер закрита з формальних причин, але вважає, що мала бути закрита по суті. І це зрозуміло, адже він є авторитетним на міжнародному рівні банкіром, і такі голослівні, бездоказові  звинувачення все ж шкодять його репутації і репутації НБУ. 

Однак Шабунін ніде не згадує про Писарука, коли пише гнівні колонки, де емоційно звинувачує мене в усіх смертних гріхах. Чому? Тому що безпідставно звинуватити авторитетного банкіра, експерта по фінансовому сектору в МВФ Писарука – не те саме, що безпідставно звинуватити бізнесмена Бахматюка. 

У міжнародних  донорів виникнуть питання щодо об’єктивності Шабуніна. Але, пане Шабунін, без Писарука цієї справи взагалі б не могло бути в провадженні НАБУ, чи не так?

Окремо хотів би зупинитися на тому, як працює апеляційна інстанція Вищого антикорупційного суду. Спочатку, попри рішення першої інстанції, апеляція виносить рішення про мій заочний арешт, хоча перед тим в ідентичній справі в заочному арешті було відмовлено Клюєву та Клименку. 

А далі відбуваються ще цікавіші речі: через електронний розподіл справ саме ця трійка суддів, яка винесла проти мене незаконне рішення, отримує таку ж справу проти моєї сестри, потім ще одну справу проти екс-керівника VAB-банку. 

А тепер ці ж судді будуть розглядати апеляцію САП на справу щодо рішення Печерського суду. За дивним збігом до трійки одних і тих самих суддів потраплять 100% справ, пов'язаних зі мною. 

Чи бувають такі збіги? Питання риторичне.

Те, що заявляє пан Шабунін, ніби процесуальні дії по справі ніяк не стосуються моєї аграрної компанії, викликає тільки щире побажання цьому "антикорупціонеру" пожити в такому форматі, спробувати вести бізнес, зберегти робочі місця, платити податки, платити 350 млн грн на місяць зарплат, спробувати в умовах економічної кризи виробляти 1% ВВП України. 

Пану Шабуніну можемо показати повістки по нескінченних справах, які то відкривають, то закривають, розповісти про обшуки, виклики тисяч людей на допити. То що це, пане Шабунін, як не терор проти компанії? 

Наші акції під САП – це вже крик, а не "балаган", як ви дозволяєте собі називати виступи наших працівників. Раніше, нагадаю, ви називали їх "проплаченими", або не розуміючи суті того, що відбувається, або, скоріше, навмисне принижуючи людей, які свідомо виходять на захист своїх робочих місць.

Також маю прокоментувати заяву пана Шабуніна щодо примарних 30 млрд заборгованості. Вочевидь, пан Шабунін або не читав, або, що більш вірогідно, проігнорував інформацію щодо того, що Верховний Суд ухвалив рішення щодо іншого мого банку "Фінансова ініціатива", який був знищений неправомірно, в який незаконно була введена тимчасова адміністрація. Провина за мої фінансові втрати і за втрати вкладників у результаті таких злочинних дій повністю лежить на Національному банку. 

Далі пан Шабунін приплітає кредити державних банків, з якими у моїх підприємств є господарські відносини. А чи поцікавився пан Шабунін – хоч хтось з інших колишніх власників банків сам, добровільно пропонує державі врегулювання питання заборгованостей? 

Чи не забув згадати пан Шабунін, що на так званих "голландських аукціонах" продаж активів знищених банків відбувається за 0,8% від їхньої реальної вартості? Від цього не те що 8 млрд, а й 200-300 млн проблематично отримати до бюджету. 

І ще раз наголошую: справа VAB банку, звинувачення в мій бік і бік Писарука –  це справа не про 1,2 млрд грн. Це справа про несправедливість. Це питання втраченого часу для мене і втрачених можливостей для держави.

Я готовий до публічної дискусії з тим, хто насправді висуває такі звинувачення, – з паном Ситником, директором НАБУ, в ефірі будь-якого телеканалу. 

Наголошую, не з його штатними захисниками, а з ним особисто. Єдина умова – це рівність умов. Думаю, що це зупинить маніпуляції і цей парад нікому непотрібного популізму. 

Правда, дуже боюся, що людина, яка стільки років ховається за спинами так званих "антикорупціонерів", не готова до реальної дискусії. Пане Ситник, проявіть мужність, не прикривайтеся "розстрільними трійками" і "говорящими головами".

І ще одне: пане Шабунін, припиніть всюди заявляти, що Бахматюк – олігарх. У мене немає ні телеканалів, ні політичних партій. Я – бізнесмен. І громадянин, який має право жити і працювати у своїй державі, захищаючи свої права.

Олег Бахматюк, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.